Екологи планують збільшити площу природно-заповідного фонду Закарпаття

Затвердили «Програму реалізації природоохоронних заходів на 2010 рік» Нещодавно на 30 сесії V скликання Закарпатської обласної ради депутати затвердили «Програму реалізації природоохоронних заходів на 2010 рік».
У поточному році, зокрема, заплановано продовження наукових досліджень, метою яких є проведення обстежень природних комплексів, вивчення їх біологічного та ландшафтно-ценотичного різноманіття, а також розробка практичних рекомендацій в частині збереження рослинного і тваринного світу. Науковці краю вважають, що доцільність збереження територій  природно-заповідних фондів України обґрунтовується не тільки сприянням вирішенню екологічних проблем, а й економічною вигодою, яку можна отримати шляхом використання територій з рекреаційно-туристичною метою.

Депутати облради направили на адресу Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України звернення щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. У зверненні зазначено, що природно-заповідний фонд на сьогодні є основним чинником збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання екологічного балансу в області.

Питання розвитку природно-заповідної справи та екомережі — один із стратегічних пріоритетів державної політики на обласному рівні із врахуванням на перспективу досягнення європейських стандартів у даному напрямку.

Для реалізації цієї мети в області діє рішення обласної ради від 12 січня 2006 року № 695 “Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки”. Програмою передбачено створення ряду об’єктів загальнодержавного та місцевого значення. Зокрема держуправлінню охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області за попередні три роки вдалося зробити чимало для досягнення цього завдання.

За словами начальника держуправління Андрія Погорєлова, завдяки вжитим заходам площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 159,6 тис. га до 173,6 тис. га, відповідно збільшився відсоток заповідності площі області з 12,7 до 13,4 відсотків. Протягом п’яти наступних років заплановано довести цей показник до загальноєвропейського рівня і збільшити до 15 відсотків. У поточному році завершено заходи щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника на площі 7508,8 га (Указ Президента України від 14.01.2010 № 25/2010 “Про розширення території Карпатського біосферного заповідника”). Національний природний парк “Синевир” згідно з Указом Президента розширено на 2034,0 га.

Держуправлінням розроблено “План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років”, на виконання якого отримано погодження щодо створення 4 ботанічних заказників місцевого значення (Ардов, Сілаш, Егреш та Косонська гора) загальною площею 146,9 га. Ці природоохоронні об’єкти, незважаючи на відносно невеликі площі, мають важливе наукове значення як залишки раніше широко представлених природних компонентів пониззя Тиси.

Погоджено проектні матеріали про надання 5 водно-болотним угіддям (загальною площею 554,5 га) статусу водно-болотних угідь міжнародного значення для включення їх в Рамсарський перелік. Зокрема, урочище “Атак-Боржавське”, що входить до складу регіонально-ландшафтного парку “Притисянський” загальною площею 283,4 га, “Чорне Багно” на території НПП “Зачарований край”, загальною площею 15,0 га, а також об’єкти Карпатського біосферного заповідника : “Долина нарцисів” площею 256,0 га та “Печера Дружба” на площі 0,13 га.

Заплановано розробку заходів щодо збереження об’єкту світової природної спадщини – української частини природного об’єкта “Букові праліси Карпат”.

Актуальним є створення Міжнародного українсько-румунського біосферного резервату “Мараморошські гори”: між Карпатським біосферним заповідником і національним парком “Гори Марамуреша” (Румунія) підписано Меморандум про взаєморозуміння. Створення таких об’єктів сприяє збереженню біорізноманіття, підтриманню екологічного балансу цілих екосистем та покращенню міжнародної екологічної співпраці у транскордонних регіонах для блага населення, що тут мешкає.

Однак у розвитку заповідної справи на перспективу виникає ряд проблемних питань, викликаних недосконалістю системи з регулювання земельних відносин стосовно територій землекористувачів і землевласників, що увійшли до складу природно-заповідних територій загальнодержавного значення — біосферного заповідника та національних природних парків без вилучення площі відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Зокрема у зверненні йдеться про те, що переважна більшість таких територій відноситься до господарської зони національних природних парків та до зони антропогенних ландшафтів біосферного заповідника. У таких зонах знаходяться землі населених пунктів і землі інших землевласників за їх межами, а також багатопрофільні об’єкти комунального призначення, де господарська діяльність повинна здійснюватись із додержанням загальних вимог законодавства, у тому числі щодо охорони навколишнього природного середовища. Неврегульованість діяльності на таких територіях призводить до порушення прав громадян на приватизацію власних земельних ділянок, ускладнює розвиток туристично-рекреаційної галузі та залучення інвестицій.

Враховуючи наведене, обласна рада запропонувала внести відповідні зміни до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області