Сергій Ратушняк: Самовільні забудови в Ужгороді носять дуже брутальний характер!

Сьогодні однією з найсерйозніших проблем міста Ужгорода, стосовно порушення законодавства, є незаконні забудови. Як гриби після дощу виростають торгівельні центри, офісні приміщення та ресторани, архітектурна цінність яких викликає лише негативні емоції. Більше того, часто виявляється, що й згоди на таку побудову ніхто не давав. Кому ж тоді відповідати за незаконне зведення чергової «метало-пластикової коробки»?
Ми вже писали про те, як сумнівні приватні підприємства демонтують будівлі в історичному центрі міста. Проте таких випадків не одиниці і навіть не один десяток. Сьогодні управлінням архітектури та містобудування, на жаль, зафіксовано дуже багато порушень законодавства стосовно незаконного будівництва в місті.

Звісно, ця проблема є не лише в обласному центрі Закарпаття, а й у інших містах України. Проте вона особливо гостро стосується саме Ужгорода, оскільки наше місто – чудовий туристичний центр, руйнувати історичне обличчя якого – злочин.

Однак, не можна залишати осторонь це питання. Саме тому ми звернулись за коментарем до міського голови Ужгорода  Сергія Ратушняка, щоб він роз’яснив журналістам та читачам чому відбуваються такі порушення закону та хто повинен нести за це відповідальність.

– Сергію Миколайовичу, в Ужгороді вже зафіксовано кілька випадків незаконної забудови в історичній частині міста. Прокоментуйте,будь ласка, цю ситуацію.

– Самовільні забудови в Ужгороді носять дуже брутальний характер! Насамперед через неповагу до закону, це на другому місці, а на першому – це неповага до мешканців міста. Ви знаєте, що я 10 років боровся за знищення несанкціонованого, нелегітимного ринку на вулиці Фединця. Ця вулиця, яку я подарував вашому поколінню, це мій пам’ятник при житті – подобаюсь я комусь чи ні!..

Кричущими фактами порушення законодавства України є торгівельний центр сумнозвісного пана Яворського на перехресті проспекту Свободи і вулиці Капушанської – 392 квадратних метра земель загального користування (що є злочином по законах всіх держав світу!).

Що у подібній ситуації треба робити? Просто виконувати закон. А де прокуратура? Де міліція, де СБУ? Коли він (Яворський – прим. авт.) не тільки захопив землю, він ще й працює без введення до експлуатації, здійснює продаж, сервіс, ігрові апарати і так далі без дозволу на торгівлю і на певні види послуг. Йому плювати на цю державу, на ці закони!

Міська влада на це звертає увагу. Хоча у нас у місті нараховується понад дві тисячі «силовиків», котрі мали б якось реагувати і щось робити. Однак міська влада тільки надає послуги населенню – документальні, комунальні, освітні, по охороні здоров’я… А нагляд за законом має здійснювати прокуратура.

Кричущий факт – вулиця Тимірязєва. За першу каденцію Ратушняка, у 94-98 рр., всім ромам (стовідсотково!) були надані квартири. Під виглядом благодійних організацій, гроші, які отримуються для ромів від Сороса (відомого американського фінансиста – прим. авт.), розкрадаються, їх не дають навіть своїм біднішим братам. Потім ще один, ще один – 10 хатинок там уже збудували! І далі, ви подивіться, як там росте паркан. Хатинка, парканчик, потім хатинка росте, потім за ніч парканчик пересувається, через місяць ще пересувається, а потім ще приростає кімната – це просто брутальне хамство – це має бути бульдозером знищено. І я це доведу до кінця.

Сьогодні у всіх на очах кричущий факт хамства і неповаги сумнозвісного підприємця Волошина, який працює під «дахом» прокурора-мільйонера Малинича. Площа Театральна. Там 400 метрів, до речі, нашої, міської, площі, які брутально, незаконно були захоплені пані Корольчук і компанією, і використовувались фактично безкоштовно, але в комерційних цілях протягом останніх 16 років. Нікого не цікавить, що це історична пам’ятка, яка занесена у перелік ЮНЕСКО. Безумовно, можливо, там комплекс перебудови, але просто «Я плювати хотів, я так хочу і я так буду робити»? Отримавши дозвіл від виконкому на реконструкцію, власне, лише одної кімнати! А ви подивіться, у що сьогодні перетворюється реконструкція «однієї кімнати»!..

Як узаконюються в нашій державі ці рішення? Є два шляхи. Знаходять якусь сумнівну компанію, яка має право робити якісь архітектурні, проектувальні і будівельні дослідження чи висновки. Є в нас така пані одна, сидить в будиночку на площі Шандора Петефі. І вона видає за 200-300 доларів все, що завгодно. А за тисячу доларів вона вам дасть право зробити свинарник в обласній державній адміністрації, і навіть в обласній прокуратурі. Ось тільки тоді їх, напевно, і зачепить. Отже, треба зробити, проекспериментувати, щоб хтось прийшов, заплатив і отримав право облаштувати собі терасу в обласній прокуратурі. Тоді вони це побачать.

І другий шлях – через корупційних суддів. Сьогодні корупцію міського й районного судочинства в Ужгороді очолює сумнозвісний хабарник Цицак, який сам на себе замахи влаштовує. Це людина, яка працює в системі координат Балоги, з його бандою. В обласній прокуратурі був Зарева, але, на жаль, його не звільнили, а перевели просто в Берегово. У міській прокуратурі у нього є Малинич. І ось тут він заправляє кухнею, грішми, рішеннями, він роздає вказівки суддям. За рідким винятком, там тільки декілька суддів мають свою позицію. Всі інші – це практично, перетворені в «корпоратив». Вони роздають їм зранку рішення Цицака. Голова суду навіть не втручається, видно його це влаштовує. Суддям роздаються рішення, їм наперед кажуть, яке має бути винесене рішення, і скільки за це отримаєш. Просто, фактично, створена корпорація з продажу судових рішень.

Мова йде про мільйони доларів. І що, про це СБУ не знає? Що, про це прокуратура не знає? Що, про це інші судді не знають, в тому числі з апеляційного суду, який також очолює мукачівець, якому там не місце? І він, Яворський, бере й звертається до такого Цицака, приносить гроші і отримує рішення, що так, це ваше майно. Більше того, не за своїм підписом, а за підписом інших суддів. Там цілий корпоратив. Це приватний суд. Це бізнесова структура. Виносять рішення – міській раді надати землю. Вибачте, але ця функція по закону належить виключно представницькому органу, сесії. Не я надаю землю, а сесія. Він дає вказівку фактично 50 депутатам як голосувати і якому Вані Пупкіну де й скільки надати землі! А це є вже узурпація влади, тому що він, як судова гілка влади, перелізає в функції законодавчої і виконавчої влади. Це є узурпація, це все одно, якби я так само виносив судові рішення.

Звичайно, я знаходжу спосіб зробити їм «відповідь Чемберлена». Я виношу на голосування, тому що я зобов’язаний, тому що там же не пишеться, що «Цицак за 10 чи 20 тисяч доларів виніс таке-то рішення». У рішенні написано «ім’ям України». Це моя Батьківщина, це моя держава, і я маю її поважати, а також всі її державні інституції. Я маю поважати і я поважаю їх. Там же написано «ім’ям України», а не Цицака. Я виконую, я виставляю на сесію, але рішення не набирає голосів, тому що в нас відбувається таємне голосування, натисканням кнопок. Не набирається голосів. Інакше, якби це проходило, всі вишикувалися б до нього (ну, там і так не без цього) і всі купували б у нього квартири, магазини, дахи, підвали, землі, місця під торгівлю, шашлики, морозиво, каву і таке інше. Всі купували б у Цицака. Ось такий жах відбувається у нашому місті.

Спілкувалась Вікторія Маринич, “Європейський медіа-центр”