Закарпатський Перечин у мирний час переживає водне голодування

Як уже повідомляли ЗМІ, минулого тижня Перечин пережив серйозне випробування: через борги на суму 220 тис. грн. РЕМ відключив від електроенергії водозабірні споруди, які забезпечують райцентр водою. Понад 7 тисяч мешканців, райлікарня на 200 ліжок, дитсадки, підприємства залишилися без води.

Прокоментувати ситуацію в Перечині до прес-центру “Нове Закарпаття” в Ужгороді прийшли екс-мер цього міста Іван Погоріляк та колишній директор КП “Будівельник” Іван Іляш.

За інформацією І. Погоріляка, водозабір Перечина збудували в 1969 році й тільки у 2003 році почали реконструкцію діючих мереж водозабору. Включити у державну програму фінансування водозабору допомогли тоді народний депутат Сергій Ратушняк, а також нинішній голова ОДА Олександр Ледида. Абсурдом І Погоріляк вважає названу мером Гуранич причину припинення електропостачання: переключення РЕМом подачі електроенергії з одної лінії на іншу.

Іван Погоріляк назвав іншу проблему, яка також є гострою в Перечині. Комунальні підприємства доведені до банкрутства. Таке сталося у 2007 році з КП “Будівельник”, а нині те ж із КП “Комунальник”, яке займається водопостачанням та водовідведенням. Працівникам цього КП боргують заробітну плату за 5 місяців, востаннє люди бачили її ще в лютому. Не дивно, що майже 20 працівників “Комунальника” звільнилися разом з керівництвом КП. Натомість у 2007 році обидва підприємства працювали прибутково, без дотацій із боку міської ради. Більше того, першим у переліку боржників КП “Комунальник” є міська рада, яка заборгувала за перше півріччя 65 тис. грн. дотації за воду, повідомив гість прес-центру. Причому оплата за воду перечинцями за червень становить 107 %.

На переконання І. Погоріляка, причиною заборгованості водозабору електрикам проста: на Перечинському водозаборі є 6 свердловин, насоси на яких качають воду на одну лінію, що подає воду до міста. За мерства Погоріляка діяли лише три насоси, а прориви міських мереж унеможливлювали регуляцією оптимального тиску в 1,8 атмосфери. Нині через прориви міських мереж вода безперервно тече містом, стікаючи в річку в той час, як рівень тиску на манометрі сягає 2,8 атмосфери і працюють 5-6 насосів. І. Погоріляк каже, що залишив після себе 2 млн. грн., але Гуранич не вклала їх у ремонт мереж, а поклала на депозит. 500 тис. грн., за які викладено бруківку перед комерційними структурами, на його переконання, достатньо було би на мережі до стратегічних міських об’єктів: дитсадків, лікарень.

“На сьогодні Перечинські очисні споруди безконтрольні”, — сказав І. Погоріляк. Нинішнє керівництво Перечина навіть не згадує про якість води, оскільки саме мер давала дозволи на забір гравію (він є важливим природним фільтром) у першій охоронній зоні міського водозабору, наголосив І. Погоріляк. Перечинці нині п’ють каламутну, непридатну для пиття воду, яку можна вживати тільки після кип’ятіння попри те, що з 2004 року у реконструкцію споруд водопостачання м. Перечин вкладено 6,3 млн. грн., (міська влада щорічно вкладала 100 тис. грн. своїх коштів, а також на суму 350 тис. грн. збудовані 3 км пластикових труб, які замінили азбестові труби) й останні роботи завершені у 2008 році. Натомість міський голова Перечина Гуранич відмовляється приймати його в експлуатацію.

Колишній директор КП “Будівельник” І. Іляш розповів, як рішенням сесії підприємство позбавили таких напрямків роботи, як житловий фонд, благоустрій тощо, й працівники звільнилися. Досі їм не виплатили зарплату. Приватні підприємці з Ужгорода почали виконувати роботи вдвічі-тричі дорожче. Заяву на звільнення від Іляша Гуранич задовольнила “за статтею”, після чого він оскаржив це в суді. Незаконність цього рішення визнали Перечинський райсуд і Львівський апеляційний суд, але досі І. Іляш не може ні на роботу влаштуватися, ні на біржі праці зареєструватися, ні позбутися чотирьох абсурдних записів у трудовій книжці, які йому зробили в міській раді. Таким чином, керівництво Перечина позбавляє людей не тільки води, а й іншої, не менш нагальної потреби — можливості працювати.

Сlipnews.info