У гірських районах Закарпаття з початку року було 2063 вільні вакансії на 7470 офіційних безробітних

Закарпатська область багата своїми унікальними природними ресурсами. Тут чисте повітря, багато гір, цілюща вода у стрімких потічках, мінеральні джерела з лікувальною водою та інші природні блага. Саме завдяки природним умовам в останні роки регіоном зацікавились інвестори, які вкладають кошти у туристично-рекреаційний сектор економіки краю.
Як наслідок – в області побудовано комфортні туристично-оздоровчі комплекси, ошатні готелі з усіма зручностями. Завдяки цьому збільшується кількість нових робочих місць для жителів регіону, відраховуються надходження до бюджету.

Однак, попри успіхи у розвитку туристично-оздоровчого сектору, ринок праці більшості гірських районів Закарпаття залишається праценадлишковим. Ті підприємства, які забезпечували роботою гірське населення в попередній період, де працювало від 1000 до 3000 осіб (наприклад, у Міжгірському районі найбільші заводи “Селена” та “Електрон”) давно перестали діяти. На базі цих, колись потужних підприємств, створено малі та приватні підприємства різного профілю (випікання хлібобулочних виробів, переробка деревини, виготовлення столярних виробів, брикетування тирси тощо), які забезпечують роботою від 30 до 50 осіб.

Ринок праці гірських районів області специфічний. Належність районів до праценадлишкових територій суттєво впливає на стан зайнятості в них. Недостатня кількість робочих місць змушує жителів гірських районів шукати інші джерела заробітку, в тому числі за межами України. Характерним для Закарпатського краю є трудова міграція – виїзд на роботу як в Росію, так у країни Східної Європи. В основному виїжджають на сільськогосподарські (сезонні) та ремонтно-будівельні роботи.

Частина мешканців гірських населених пунктів сезонно задіяна на зборі дарів лісу (грибів та дикоростучих плодів, лісових горіхів) для здачі на переробні підприємства та перекупникам. Сільське господарство (зокрема скотарство) функціонує виключно у приватному секторі. Пояснюється це відсутністю достатньої кількості вільних земель. При цьому переважна більшість земельних угідь використовується для ведення особистих селянських господарств. У зв’язку з малоземеллям після ліквідації колгоспів нові агроформування практично не створювались. Треба додати, що наявні землі є малородючими. Вони придатні для вирощування картоплі, сіножатей та випасання худоби.

Протягом І-го півріччя 2010 року в центрах зайнятості перебувало на обліку 9100 осіб – мешканців гірських населених пунктів (31,6% від загальної кількості перебуваючих на обліку), з них мали статус безробітного 7470 осіб. За відповідний період кількість наявних вакансій в гірських населених пунктах складала 2063 робочих місця. З числа незайнятого гірського населення, які перебували на обліку в службі зайнятості за 6 місяців працевлаштовано 2402 особи (в тому числі на підприємства інших населених пунктів). Для забезпечення тимчасової зайнятості, матеріальної підтримки безробітних громадян постійно організовуються оплачувані громадські роботи, до яких було залучено 627 осіб.

Один із активних факторів сприяння працевлаштуванню – організація професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних перед працевлаштуванням на постійну роботу. Так, у І півріччі проходили профнавчання 494 особи з числа незайнятих громадян, мешканців гірських населених пунтів.

Основною проблемою працевлаштування в гірських населених пунктах є надзвичайно обмежена сфера зайнятості, особливо у віддалених від районного центру населених пунктах, де немає жодного підприємства. Через відсутність в окремих селах будь-яких підприємств, неможливо реалізувати навіть механізм такого заохочення, як надання дотації роботодавцям для працевлаштування безробітних.

Мешканці гірських населених пунктів працюють переважно на підприємствах, які розташовані поблизу та мають можливість довозити працівників, адже вартість проїзду висока, а рівень заробітної плати мінімальний. Це заводи по виготовленню цегли, які діють сезонно, швейні підприємства. У зв’язку з нерегулярним транспортним сполученням, мешканці гірських населених пунктів неспроможні працевлаштуватися на підприємства з 2-х змінним режимом роботи. Значна кількість селян, які працювали на підприємствах Ужгородщини (ТзОВ “Гроклін-Карпати”, ТОВ “Джейбіл”, ЗАТ “УМБ”, Ужгородська філія №1 ЕНО, ДП “Нафтосервіс”), були змушені звільнятись з роботи у зв’язку з припининям довезення працівників автотранспортом підприємств до місця роботи.

Найбільш реальною перспективою розвитку гірського краю є подальший розвиток туристично-рекреаційного сектору. Як показала практика, це є найбільш вигідним та доцільним вкладанням коштів місцевих підприємців та інвесторів з-за меж району та області. Прикладом цьому є осередки Міжгірщини, де вже є певні здобутки у сфері розвитку туризму. Перш за все -це населені пункти, розташовані під Боржавськими полонинами (с.Пилипець, с.Подобовець, с.Н.Студений, с.Річка, с.Ізки та с.Келечин). Великі туристичні комплекси та розбудовані приватні садиби щозими приймають відпочиваючих не тільки з України. Саме тут розміщені більше десятка лижних витягів та створено всі умови для повноцінного відпочинку приїжджих. Упродовж декількох останніх років тут збудовано значну кількість баз відпочинку, готелів, туристичних комплексів. Хоч і сезонно, але це дало змогу працевлаштувати певну кількість жителів гірських сіл. З точки зору подальшого розвитку туристичної галузі, як пріоритетної для регіону, доцільним є розвиток зеленого туризму, розбудова агросадиб, відновлення виробництва сувенірної продукції тощо.

Враховуючи соціально-економічну ситуацію, що склалася у гірських районах області та природно-ресурсний потенціал, перспективними напрямками розвитку економіки є комплексна переробка деревини, переробка сільськогосподарської продукції, дикоростущих плодів, ягід, грибів, трав, розлив мінеральної води, охорона унікальних екосиситем та освоєння рекреаційного потенціалу, у тому числі за рахунок організації сільського туризму тощо.

З метою реалізації активних форм сприяння зайнятості, державна служба зайнятості в 2010 році відновила надання роботодавцям дотацій з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхуванняУкраїни на випадок безробіття для працевлаштування безробітних, а також виплату допомоги по безробіттю оноразово для організації підприємницької діцяльності. Їм надаються правова, фінансова та організаційна підтримка при запровадженні власної справи, організовуються навчання основам підприємницької діяльності.

Підводячи підсумки, зазначу, що розробка та впровадження ефективних соціально-економічних програм по залученню інвестиційних коштів у розвиток туристично-рекреаційної галузі – це потреба сьогодення, це вихід із кризової ситуації, який приведе до покращення рівня життя горян.

Марина Стрижак, провідний спеціаліст відділу організації надання послуг роботодавцям Закарпатського обласного центру зайнятості