Закарпатський Великий Березний відзначив 601-у річницю
У четвер, 19 серпня, у день великого християнського свята Преображення Господнього, мешканці та гості районного центру відзначили 601-у річницю першої письмової згадки про Великий Березний.
Вже спозаранку селище – принаряджене, охайне, наче помолоділо. Та й у його мешканців було по-сонячному на серці, щемно: і гарне серпневе християнське свято додавало отого душевного вдоволення, і від очікування урочистого дійства ставало все інтригуюче, кожен чекав від організаторів – селищного керівництва цікавих зустрічей, приємних повідомлень, розповідей про кращих людей населеного пункту, гарних музичних номерів. І, звісно, спортивних змагань, виставок, веселих розваг, змісновного відпочинку.
Над площею перед районним Будинком культури, де встановлено добротно облаштовану берізками – символом Великого Березного сцену, лунають українські народні та сучасні мелодії. А упереміж – диктори радо нагадують-припрошують на урочисте відкриття свята – Дня селища.
Спочатку всі християни відвідали місцеві храми, помолилися Богу, сповна віддаючи також данину вдячної пам’яті своїм предкам, рідним родинам.
Цікавою була і спортивна програма.
У шаховому турнірі, що проходив у одному з приміщень районного Будинку культури, взяло участь шістнадцять кращих майстрів шахівниці. А лідерами стали відомі наші краяни Зіновій Турега ( перше місце ), Омелян Попадинець ( друге ) та Валерій Коман ( третє ). Приз за кращу партію виборов Ігор Носальський. Переможців нагороджено грамотами селищної ради та грошовими преміями.
Президент СК “Руський спорт” Тарас Руський разом зі своїми вихованцями – юними боксерами демонстрували на сцені показові бої.
На спортивній арені селищного стадіону відбулися змагання з міні-футболу.
А шанувальники волейболу мали можливість у неділю подивитися цікавий турнір за участі волейболістів селища та гостей: Перечина і Ужгорода. Переможцями стали господарі – представники селища-іменинника. Другими були перечинці, третіми – ужгородські волейболісти. Їх сердечно привітав голова Великого Березного Василь Керецман, вручивши їм грамоти та сувенірне видання про селище.
…Шістнадцята година. Звуки фанфар.
На принаряджену сцену, над котрою височать прапор і герб Великого Березного, піднімається голова селища Василь Керецман.
– Шановні великоберезняни та ності нашого селища!
Минулого року ми відзначили 600-річчя першої письмової згадки про центр гірської Ужанської долини. А сьогодні маємо нагоду поговорити про те, з яким потенціалом, господарськими і культурно-духовними намірами плануємо продовжити літопис селища.
Перший рік сьомого століття поступу Великого Березного видався непростим, але переконливо засвідчив, що працелюбні його жителі сповнені бажання примножувати багатство і красу своє малої батьківщини. Адже у селищі відкриваються нові торговельні заклади, кращих обрисів надано вулицям та скверам, багато родин зуміли оновити портрет своїх осель, реальних здобутків досягли працівники усіх галузей виробничої діяльності. Великоберезняни кожним днем свого життя і праці доводять: навіть економічно-фінансові кризи та негаразди не можуть спинити їхнього поступального шляху.
Звичайно, сьогодні кожен усвідомлює, що лише успішний економічний розвиток може забезпечити повнокровне функціонування усіх сфер суспільного життя. А тому, незважаючи на існуючі негаразди у промисловості, інших галузях економіки, маємо право стверджувати, що у господарському житті Великого Березного намітилося намало позитивних тенденцій. Підприємство ТОВ “Березнянка” та приватне підприємство “СІО” не зупиняли випуску промислової продукції, яка відповідає високій якості і реалізується у багатьох країнах Європи.
Впродовж року у нас зросла кількість підприємців – фізичних осіб, котрі вносять живий струмінь у господарський портрет селища. Вони доводять, що у жителів гірського райцентру не бракує ентузіазму, віри в успіх, непереборне бажання жити за мірками, гідними сучасника третього тисячоліття.
Труд виробничника я неспроста поставив на перший план, адже саме від їхніх надходжень до селищної і районної казни моємо можливість вирішувати найнагальніші соціальні завдання, покращувати благоустрій, зміцнювати комунальні служби, підтримувати духовно-культурний розвиток.
Сьогодні приємно констатувати: сьоме століття районний центр розпочав майже суцільно газифікованим, продовжується реконструкція та будівництво вуличного освітлення, вдосконалюється система водопостачання. Значно комфортнішою стала мережа сфери послуг, дошкільні навчальні заклади на поступаються благовлаштованістю подібним закладам Закарпаття, медична служба, освітня галузь, духовно-культурна сфера усе впевненіше доводять, що вміють поставити діяльність на рівні сучасних вимог і завдань. З особливою приємністю хочу назвати на сьогоднішньому святі працівників соціальної та культурно-освітньої сфери, які є прикладом не лише працелюбності, але й розуміння своїх громадянських покликань, відданості загальногромадським справам. На святі буде відзначено жителів селища в різних номінаціях конкурсу “Творець літопису Великого Березного”.
Хочу наголосити, що рідним вважають районний центр представники кількох націй та нацменшин. У них є власна самобутня культура, свої релігійні храми, але за їх чесність і добросовісність сам Бог допомагає нам жити дружно йповнокровно, любити все, що раніше витворили їхні предки, активно примножувати набуте. А концерт, який сьогодні можуть подивитися учасники торжества, стане цьому красномовним доказом.
Ведучи мову про життя селища, не можна оминути ролі його самоврядного органу – селищної ради. Бо з різними скаргами і турботами люди звертаються саме до нас, хоча нинішня фінансово-економічна криза не завжди дозволяє одразу вирішити навіть украй гострі господарські проблеми.
У всіх аспектах життя селища активну участь беруть депутати та члени виконкому, які намагаються реалізувати накази своїх виборців.
Можна б чимало говорити про успіхи нашої учнівської юні, про досягнення спортсменів, про творчі знахідки народних умільців і самодіяльних вихідців із селища, які стали видатними вченими, медиками, фахівцями. Вони пішли у світ з нашого краю, назавжди залишившись вірними синами і доньками.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю колишнього редактора “Українського слова” Івана Рогача, якого фашисти разом із сестрою Ганною розстріляли в Бабиному Яру. Згадуючи славні імена наших земляків, маємо вдячним і шанобливим словом пом’янути діячів просвіти Івана та Катерину Шелепців, диригента Львівського оперного театру, заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Лацанича, заслуженого художника України Михайла Романишина, публіциста і письменника Федора Зубанича, котрі відійшли у вічність. Пишаємось творичим здобутками народної артистки України Марії Зубанич, науковими досягненнями професора УжНУ Ярослава Базеля, успіхами головного лікаря обласної лікарні кандидата медичних наук Юрія Яцини.
Та літопис селища творять не лише видатні краяни. Його яскраві сторінки пишуться простими трударями, які дбають про благоустрій своїх осель, садять і доглядають квіти, намагаються зберегти народні традиції і звичаї. Це вони понесуть у майбутнє дух отчого краю, передадуть наступним поколінням любов до куточка землі, звідки почалася для них Батьківщина.
Наше свято відзначаємо напередодні Дня Незалежності України. Дозвольте від імені депутатів, члені виконкому і себе особисто привітати всіх зі спільним святом, побажати кожному жителю древнього і вічно юного селища міцного здоров’я, щастя, добра й достатку, успіхів у щоденній праці на благо незалежної Української держави.
Із щирими вітальними словами звернулися доу часників святкового дійства і перший заступник голови райдержадміністрації Василь Кірик, Перечинський міський голова Мирослава Гуранич, виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша та голова районної ради Василь Канюк.
Під оплески присутніх селищний голова Василь Керецман вручив переможцям конкурсу “Творець літопису Великого Березного” грамоти та подарунки.
Лауреатами у номінаціях стали директор товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянка” Андрій Цибик, директор ПП “СІО” Василь Симочко, швея ТОВ “Березнянка” Галина Борка, приватний підприємець Ольга Крайняй, директор фірмового магазину “Оболонь” Галина Кич, вчителька англійської мови гімназії Віра Ріпич, лікар невідкладної медичної допомоги Любов Серко, викладач дитячої школи мистецтв, самодіяльний поет Оксана Мацак, головний спеціаліст загального відділу райдержадміністрації Веронія Бук, учень профтехучилища, кандидат у майстри спорту України з важкої атлетики Віктор Назаров, тренер ДЮСШ, майстер спорту України Іван Опаленик, учень десятого класу місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. Володимир Шелепець, учениця п’ятого класу дитячої школи мистецтв ( скрипка ) Катерина Ганич.
Великоберезняни та гості райцентру мали змогу досхочу нарадуватися концертною програмою, повеселитися, переглянути експонати виставки творів самодіяльних митців та умільців народних ремесел, придбати різноманітні сувеніри. Малеча ж залюбки каталася на чотириногих міні-автомобілях, розважалася на батуті, дорослі прицільно стріляли у розгорнутому на площі тирові.
Увечері, як перші сині сутінки опустилися з Яворника на Великий Березний, покликалю юнаків та дівчат розважальна дискотека.
Тут, на площі, у самому центрі святкового дійства і зустрілися із пересічними учасниками іменинних торжеств.
Василь Петрович:
– Спочатку, як старша вже людина, християнин, відвідав церкву. Преображення Господнє відзначаємо. Вже потім із задоволенням став учасником святковостей. І аналізую, роздумовую, чи здатна селищна влада проводити подібні заходи. А що вони необхідні – навіть питань нема…
Оксана:
– День селища для мене, як щось надто сердечне, особисте. І радію, хвилююсь, і сподіваюсь на кращі, заможніші часи…
Іван Іванович, гість свята:
– На відзначення іменин Великого Березного приїжджаю кілька років поспіль. І друзів – знайомих тут маю, та й гарний ваш районний центр. Хоча впорядковувати його треба не лишень у свята…
Радий, що отак невимушено згадуєте своє минуле, відверто говорити про сьогодення й прийдешнє…
Петро:
– Краще за кошти, а це тисячі бюджетних гривень, що їх витрачено, закупили б ліки для хворих і немічних. Побічні вулиці відремонтували. Від цього користі мали б більше…
…А Великий Березний, усміхнений, принаряджений співав, веселився, танцював. Відзначав шістсот перший рік народження. І у цьому є сенс. Бо то добра і давня традиція…
Юрій Кичак, Карпатська зірка, Закарпаття онлайн.БЛОГИ