Сергій Федака: “Якщо раніше ужгородський виборець голосував серцем, то зараз він готовий голосувати шлунком”

У вівторок, 14 вересня, відбулося чергове засідання прес-центру «Моніторинговий проект «Закарпаття 2010». Закарпатські вибори 2010», ініційованого громадською мережею «Опора». Темою обговорення стали технологічні прийоми претендентів на пост мера Ужгорода й орієнтовні витрати на їхню кампанію.Координатор всеукраїнського проекту MESTNYE.com Павло Карайченцев (м. Київ) проаналізував політтехнологічні особливості кампаній кандидатів:

“Найпершим і наймасовішим сьогодні залишається Микола Жолтані. Молодий підприємець, людина – як він себе позиціонує – “з народу”, який, одначе, має доволі серйозні амбіції посісти крісло міського голови. Його інформаційна присутність є найбільш насиченою з-поміж інших кампаній потенційних кандидатів. Пана Миколу часто можна зустріти на КВНівських вечірках та серед ромського електорату. Очевидно, свою кампанію він будує на меншинах. Така кампанія гарантуватиме пану Жолтані результат на рівні не менше 3%. Також, завдяки участі у списку молодіжної партії, яку рекламує Жолтані, ромська громада може отримати свого депутата в міській раді. Можна прогнозувати боротьбу Жолтані і Ратушняка за ромський електорат – адже обидва кандидати розраховуватимуть на нього як на своїх базових виборців.

Насиченістю політичними технологіями вирізняється інформаційна кампанія Володимира Приходька. Одразу видно руку професійних київських політтехнологів. Це і специфічні бігборди, і якісна агітпродукція. Проте складається враження певної відірваності цього всього від Ужгорода і його проблем, до того ж поки що жодної із заявлених 58 стратегічних програм реалізовано не було.

Шоу-бізнесову кампанію обрав чинний міський голова Сергій Ратушняк. Він головною фішкою своєї кампанії зробив відкриття пам’ятників ведмедям. Уже відкрито 2 такі пам’ятники, ще 40 планується встановити найближчим часом. Також готується помпезне святкування дня міста, яке не випадково перенесли під саме голосування. Проте така кампанія є нелогічною з позиції голови міста, який мав би активно звітуватись перед ужгородцями за п’ять років керівництва містом.

Анатолій Синишин робить акцент на здоровому способі життя, заражаючи ужгородців велопробігами. Але навряд чи їх буде достатньо для перемоги в боротьбі за мерське крісло.
Напевно, найменш цікавою є кампанія попереднього міського голови Ужгорода Віктора Погорєлова. Пан Віктор у своїй візуальній кампанії пропонує комунальні реформи і піднімає господарські проблеми міста. Це робить його кампанію консервативною та господарською. Єдине, чим відзначається Погорєлов, це зелений колір його кампанії.

Зберігає свою присутність Тетяна М’ясковська, яка запам’яталась ужгородцям своєю кампанією на захист безпритульних собак. Вона, як і Синишин та Жолтані, обрала собі певну нішу і намагається в ній закріпитись. Останньою її ініціативою був конкурс серед школярів.

Доволі дивно і неочікувано на вулицях міста з’явилося обличчя Інни Конар. Це найменш відома особистість серед претендентів. Тому сказати щось про неї поки важко”.

За словами кординатора громадянської мережі “Опора” Володимира Феськова, експерти організації провели моніторинг для підрахунку приблизних витрат, які вже зробили претенденти на пост мера.

Отже, найбільше з аутсайдерів витратив Микола Жолтані – адже він веде кампанію ще з зими, спонсоруючи різні заходи, вивісивши свої бігборди. За оцінками експертів, його витрати становлять понад 55 тисяч доларів. Щоб утримати набраний темп, до кінця виборів він повинен витратити близько 450 тисяч доларів.

Найдорожча кампанія – у Сергія Ратушняка. Встановлення бетонних ведмедиків – справа недешева. На кожного потрібно близько 15 тисяч доларів. Ратушняк за оцінками експертів уже витратив близько 200 тисяч доларів. Загалом кампанія Ратушняка обіцяє бути дорогою – адже у нього дуже складна ситуація і його виборчий бюджет повинен становити не менше 2 мільйонів доларів. Але йому, на відміну від інших кандидатів, буде легше, бо на його кампанію працюватимуть гроші міського бюджету.

Друге місце серед аутсайдерів – у Володимира Приходька. Він ще влітку вивісив борди, надрукував якісну поліграфію. Також він “не вилазить” з місцевих телеканалів. Експерти оцінюють його витрати на рівні 25 тисяч доларів. Усього бюджет кампанії для Приходька повинен становити 800 тисяч доларів – адже йому треба компенсувати слабкий рівень власної впізнаваності.
Не менше 10 тисяч доларів витратила на вибори Тетяна М’ясковська. Її борди висять у місті ще з зими. Також вона проводила акції з порятунку безпритульних собак. Загалом її бюджет становитиме приблизно 130 тисяч доларів.

Чотири тисячі доларів витратив на вибори головний конкурент діючого мера Віктор Погорєлов. Світло-зелені борди пана Погорєлова закликають ужгородців: “Повернемо місту порядок!” Колишній мер єдиний, хто віддає перевагу особистим зустрічам. Експерти оцінюють його загальний виборчий бюджет для ефективної кампанії на рівні 200 тисяч доларів.

Найменші витрати в Анатолія Синишина. Його бігборди з’явилися найпізніше, тож експерти оцінили його витрати у 3 тисячі доларів. Загалом кампанія Синишина обійдеться йому у 250 тисяч доларів.

Різні суми, яких потребують кандидати, мають різне пояснення. Ратушняк і Погорєлов ведуть кампанію, орієнтовану на перемогу, – тож вони мусять працювати по максимуму. Натомість Жолтані, Приходько, М’ясковська і Синишин борються за проходження певної психологічної межі – у кожного вона своя – 1, 2, 3 чи навіть 4%.

Цікаво висловився провідний закарпатський політолог, професор Сергій Федака: “Якщо раніше ужгородський виборець голосував серцем, то зараз він готовий голосувати шлунком”.

Василь Сочка, Моніторинговий проект “Закарпаття 2010”, Закарпаття online