Опалювально-газову проблему в Ужгороді вирішити можна – було би бажання?
Напередодні чергового опалювального сезону ужгородці опинилися на межі катастрофи – існує реальна загроза, що цієї холодної пори місто може залишитися повністю без опалення. Чому? Та тому, що переважна більшість міських квартир через неякісне централізоване опалення перейшли на обігрів домівок за допомогою автономних котлів. Газовики кажуть, що існуючі мережі не розраховані на нові прилади, тому під час посиленого споживання блакитного палива всім не вистачатиме. І це при тому, що цю зиму синоптики прогнозують найхолоднішою за останні сто років. Що робити? Чи є вихід з ситуації? Про це – нинішнє розслідування та думки компетентних осіб.
Без тепла і без газу
Без тепла і без газу цього опалювального сезону ризикують залишитися практично 80 відсотків міських квартир. Це – офіційно, такі цифри прозвучали влітку під час однієї з прес-конференцій на цю тему. Саме тоді, наприкінці червня, в обласному центрі Закарпаття з 23 тисяч 50 ужгородських квартир, що користувалися централізованим теплопостачанням, 16 тисяч 717 (73%) облаштували системи індивідуального опалення і від централізованого були від’єднані. До осені напевно ж ще значна частина міських жителів встановила у своїх помешканнях автономне тепло. Але з огляду на такий високий показник “автономізації” нинішня влада Ужгорода заявила, що цього опалювального сезону – 2010-2011 років – подавати тепло і запускати централізовані котельні в місті буде неефективно.
Здається на перший погляд, що таким чином проблему з опаленням Ужгорода вдасться вирішити раз назавжди. Всім добре: міській владі не доведеться думати, як забезпечити все місто гарячим теплопостачанням – відтепер про це кожен господар дбатиме у власній домівці сам. З іншого боку, не треба чекати 15 жовтня чи розпоряджень для запуску систем, можна включати й виключати обігрів коли заманеться. Та й жителі знатимуть, що платять за конкретне тепло, а не якесь віртуальне у вигляді Гігакалорій, котрі би мали нагрівати повітря в помешканнях, але чомусь нагрівали його упродовж останніх принаймні десяти років укра1й неякісно та неефективно… гроші ж доводилося платити навіть за це шалені!
Проте при всіх цих плюсах мінус таки є, і він – величезний. Мова про те, що нинішня міська влада Ужгорода допустила величезну помилку: коли починався процес від’єднання від централізованого теплопостачання треба було погодити це з газовиками. Бо нині останні погрожують: існуючі газові мережі не здатні пропускати й подавати той тиск газу, якого було би достатньо для роботи автономних котлів. Все ж таки, мовляв, плита споживає набагато менше блакитного палива, ніж автономна система обігріву; коли ж будували нинішні газові мережі, розраховували лише на приготування їжі…
Погрози газовиків уже перейшли в реальні дії. Майже два з половиною місяці без газу багатоквартирний будинок по вул. Годинки, ще низка багатоповерхівок, у яких люди масово повстановлювали індивідуальне опалення, стали заручниками проблеми і… повної невирішеності ситуації. Газовики погрожують: не виконавши техумов з проведення нових, більших за діаметром, газових мереж до будинків, чекати на газ нічого.
Нинішня міська влада, до речі, ще на початку літа обіцяла в таких будинках, де найбільше підключених до автономного тепла, організовувати й проводити збори громадян, допомагати розробляти кошторис, підраховувати, у скільки обійдеться заміна зовнішніх стояків, і пропонувати всім власникам газових котлів “скинутися”. Так вже було зроблено, до речі, на вулицях 8 Березня і Минайській – в будинках, котрі першими дізналися про те, що можуть вчинити газовики.
Вихід з ситуації є, його просто не бачить влада нинішня?
Виходи з ситуації є, і їх знають спеціалісти. Зокрема, колишній перший заступник нинішнього міського голови Володимир Бобков наводить такі аргументи.
“Перше й найважливіше: більше двох років тому на замовлення Ужгородської міської ради Київський спеціалізований інститут провів дослідження існуючих газових мереж в обласному центрі Закарпаття. Висновки науковців були однозначними: ті мережі, котрі наразі прокладені містом, здатні забезпечувати необхідною кількістю блакитного палива переважну більшість будинків з встановленими автономними системами. Єдине, що для цього потрібно, це подавати необхідний тиск газу в мережі та підтримувати останні в належному стані”.
Одна копія цього висновку знаходиться в мерії, іншу передали до ВАТ “Закарпатгаз”, ще одна залишилася в інституті, тобто, гадаю, витребувати її та представити громадськості не буде надзвичайно великим клопотом.
З огляду ж на дослідження науковців, вважає В. Бобков, новій міській владі потрібно буде в першу чергу домовлятися з газовиками. “Це має бути стіл переговорів – вироблення чіткого і послідовного шляху виходу з проблеми. Якщо все ж таки необхідно для окремих об’єктів переробляти мережі, збільшувати їхню спроможність, то за таких вимог міська влада спільно з громадянами береться за фінансування розробки технічних умов. Міська влада у бюджеті на наступний рік може вже передбачити кошти на виконання таких робіт для найбільш проблемних будинків. Вибрати їх повинні міські комунальники спільно з представниками “Закарпатгазу”.
Більше того, на цьому не можна зупинятися. Терміново потрібно закінчити перехід бюджетної сфери на автономне опалення. Тому що міська теплопостачальна кампанія є суперзбитковою організацією і терміново повинна припинити проїдати кошти громади.
Крім того, “міська влада наступним своїм кроком розробляє спеціальну програму, – додає В. Бобков, – де будуть враховані всі можливості теплової, світлової та вітрової енергетики. Так ще 2 квітня 2009 року КМУ прийняв розпорядження №440 “Про схвалення Концепції Державної цільової програми модернізації комунальної теплоенергетики”, в якому сказано, що метою Програми є комплексна модернізація комунальної галузі. Але вона повинна базуватися на регіональних програмах, які, у свою чергу, складаються на основі схем теплозабезпечення міст. Схема теплопостачання – базовий документ будь-якої програми, наявність схеми – вимога закону. Таким чином має бути розроблена і затверджена рішенням сесії (а відповідно, закладена в бюджет) програма оптимізації системи теплопостачання на певний період у певному місті. Тобто, розроблення такої програми має стати одним з перших кроків тієї влади, котра прийде в Ужгород після 31 жовтня, бо проблема теплозабезпечення і газозабезпечення – проблема № 1 в Ужгороді. “Саме над цим наразі працює й нова команда, котра нині бореться за посаду міського голови – команда з Володимиром Приходьком. Більше того, ця нова команда має повну підтримку обласної влади, а відповідно – й держаної, тому цілком може розраховувати на те, що питання буде вирішене вже найближчим часом”, – уточнив Володимир Бобков.
Василь Ламикамінь, Ужгород.net.ua