У закарпатському Гукливому відсвяткують День Святого Мартіна

На Закарпатті вирішили відродити традицію сяткування Дня святого Мартіна! Щорічно після закінчення сільських робіт це свято бурхливо відмічають у всій Західній Європі. Історія заглиблює своїм корінням в далеке 4-те сторіччя н.е. Св.Мартін народився в 316 н.е. в давньоримській провінції Панонія(територія сучасної Угорщини, Закарпаття та Австрії).

Ще в дитинстві він був похрещений і втік в монастир, але його батько, що був військовим трибуном, наполягав на тому, щоб син став солдатом. Мартін вступив в імператорську кінноту та був направлений у Францію. Одного дня в Амьені холодним зимовим днем йому довелось зустріти жебрака, який від холоду обгорнувся якимось лахміттям. Мартін зняв свій плащ, розрізав його мечем навпіл та віддав половину жебраку. В ту ніч йому у вісні з’явився Христос і сказав: «Зроби для мене те саме, що ти зробив для цьго бідного чоловіка». І тоді Мартін вирішив присвятити своє життя релігії і попросив звільнення з військової служби. Після того як імператор звинуватив його в трусості, були отримані вісті що ворог просить про мир. Вважається що саме віра св.Мартіна змусила ворожу армію відступити.

Мартіну дозволили залишити армію і він почав життя в самотності на острові в Тиренському морі, а потім в Пуатьє, Франція, де він заснував монастир Лігюже, який вважається першим в країні. Жив він просто, лікував хворих, піднімав на ногих лежачих, а сліпих робив зрячими. За це його вирішили посвятити в сан єпископа Тура. Але Мартін відмовився і сховався в загоні для гусей. Жителі міста шукали його з ліхтарями і факелами, а коли проходили біля загону гусі загоготали і видали Мартіна. Після цього він, в сердцях, сказав що гусі на столі йому миліше. Св.Мартін залишався єпископом Тура протягом 30-ти років. Про його діяльність говорить те, що на поховання святого в 397-му році зібралося близько 2 тисяч монахів(хоча в самому Лігюже число братії не перевищувало 80-ти чоловік). Св.Мартін вважається покровителем бідняків, солдатів та домашніх тварин.

Після цього з’явилася традиція на день св.Мартіна готувати страви з гуся та влаштовувати пішу ходу з факелами та ліхтарями, в ній мають брати участь ряжений св.Мартін в рясі та Мартинів чоловічок – хлопчик, тіло і кінцівки якого були обгорнуті соломою. Селяни в цей день влаштовували гадання по грудній кісточці птахів: білі плями передвіщали сніжну зиму, а коричневі – морозну.

Існує старовинне угорське повір’я, що до дня св.Мартіна. виногадне сусло перетворюється в вино і можна відкривати винні бочки цьогорічного врожаю. Ним винороби пригощають всіх охочих. Їдеї альтруїзму тукож слугує традиція поїдання «рогалика св.Мартіна»(Martinsbrezel), який треба з’їсти не одному, а ще обов’я зково з кимось поділитися. А всьому причиною є легенда про Святого Мартіна, святого-альтруїста…

Свято відбудеться 13-14 листопада в Гукливому (Воловецький р-н) в мілітарі-садибі «Grun Hof». Організатори обіцяють страви з гусака, молоде вино від «Старого Підвалу», рогалики св.Мартіна, пішу ходу зі свічками та ліхтарями, фільми про Другу Світову війну та звичайно самого св.Мартіна зі своїм чоловічком. Буде весело!!

Довідки за тел: +38 067 506 99 94.

“Колиба”