В Ужгороді голова Закарпатської облради розповів про “Карпатський аспект” чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи

У вівторок, 2 листопада, у сесійній залі голова Закарпатської обласної ради, голова Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон», член української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Михайло Кічковський дав прес-конференцію для представників всеукраїнських та місцевих мас-медіа, на якій вів мову про підсумки 19-ої сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та її Карпатський аспект. У прес-конференції взяв також участь декан географічного факультету УжНУ Степан Поп.
Розпочалася прес-конференція відеофільмом “Земля, наближена до неба”, в якому образно показано проблеми Карпат.

Далі М.М. Кічковський проінформував журналістів про роботу 19-ої пленарної сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, в якій він взяв участь як постійний член української делегації.

Її значимість для України полягає в тому, що вона 28 жовтня 2010 року прийняла Резолюцію та Рекомендацію щодо сталого розвитку гірських регіонів Європи на прикладі Карпатських гір. Ці рішення – доленосні не тільки для регіонів Українських Карпат, і Закарпаття зокрема, а й для жителів багатьох інших гірських регіонів Європи. Адже в них визначено весь комплекс проблем сталого розвитку Карпат та інших гірських регіонів Європи, а також реальні шляхи їх вирішення.

Значимість прийняття зазначених документів полягає в тому, що вони консолідують зусилля та потенціал місцевих і регіональних влад задля ефективного використання існуючих можливостей і створення нових з метою вирішення злободенних питань соціально-економічного розвитку, збереження екологічного і етнокультурного спадку народів Карпат та інших гірських регіонів, протидії природним і техногенним катаклізмам тощо. Конгрес закликав Європейський Союз в рамках своєї майбутньої Дунайської стратегії окремий розділ присвятити Карпатам, створити окрему програму “Карпатський простір” у рамках стратегії Східного партнерства та транскордонного співробітництва для надання підтримки завданням і виконання Карпатської конвенції в масштабах усього гірського масиву, включаючи ті країни, які не є членами Європейського Союзу.

Словом, дані рішення Конгресу мають міждержавну та європейську вагу, особливо в контексті глобальних кліматичних змін на планеті. Втілення їх у практичну площину відкриває реальні перспективи залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем сталого розвитку Карпат, і Закарпаття зокрема. Отже, принесуть у майбутньому відчутний економічний і соціальний ефект. Це дасть змогу поступово перетворити Карпати в туристично-рекреаційний центр Європи, як то свого часу вдалося зробити в Альпах.

Досі такої ваги документи Конгрес Ради Європи за ініціативи української делегації приймав всього один раз за весь час членства в цій структурі по Чорнобильскій катастрофі. Ініціатором почину та автором цих документів є голова Закарпатської облради Михайло Кічковський.

Що дає ініціатива української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи?

Прийняті Конгресом Ради Європи документи сприятимуть:

консолідації зусиль на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях у комплексному вирішенні екологічних і соціально-економічних проблем гірських регіонів нашої держави та інших країн Європи;
розвитку транскордонного співробітництва; досягненню нових домовленостей між урядами, міністерствами та відомствами країн Карпатського регіону;
реалізації перспектив та можливостей залучення іноземних інвестицій з фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для їх розв’язання проблем Карпат;
підвищенню добробуту населення високогірних територій України;
підвищенню міжнародного іміджу нашої держави та її інтеграції в Європейське співтовариство.

Важливим етапом підготовки та обговорення цих документів стала міжнародна науково-практична конференція з питань сталого розвитку Карпат та інших гірських регіонів Європи, проведена 8-9 вересня 2010 року в Ужгороді під патронатом Президента України та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Рішення конференції стали важливим фактором і запорукою остаточного схвалення проектів Резолюції та Рекомендації з цього питання.

Розповідаючи про перебіг подій у Конгресі під час роботи 19 сесії, Михайло Михайлович ознайомив присутніх із найважливішими положеннями схвалених документів.

Перше. Конгрес у своїй Резолюції підтримав підсумкову декларацію Ужгородської міжнародної конференції “Сталий розвиток Карпатських гір та інших гірських регіонів Європи”, яка відбулася в Ужгороді 8-9 вересня 2010 року, на основі якої і розроблялися проекти зазначених Резолюції та Рекомендації Конгресу Ради Європи.

По-друге, Конгрес підкреслив особливу роль і значення місцевих і регіональних влад країн Карпатського регіону у реалізації Карпатської конвенції, необхідність здійснювати конкретну політику по боротьбі з соціальною ізоляцією в цих малонаселених районах, враховуючи при цьому проблеми міграції, особливо молоді, а також потребу стимулювати економіку і покращувати становище в сфері зайнятості. Для цього пропонується заохочувати інвестиції у розвиток традиційних сфер діяльності, стале використання природних ресурсів, що знаходяться в гірських регіонах, а також сталий туризм і поновлювані джерела енергії.

Третє. Конгрес підкреслив, що екологічна стабільність і сталий розвиток гірських регіонів не можуть бути досягнуті в ізоляції, а вимагають розширення і поглиблення транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Регіональні органи влади повинні заохочувати транскордонне співробітництво і взаємодію територіальних громад, використовуючи досвід і найкращу практику в цій сфері. У зв’язку з цим Конгрес Ради Європи закликав місцеві та регіональні органи країн Карпатських гір зміцнювати транскордонне та міжрегіональне співробітництво шляхом створення неофіційних та офіційних мереж місцевих органів самоврядування Карпатського регіону, а також брати активну участь у роботі міжрегіональної асоціації “Карпатський Єврорегіон”.

Сприяти цьому процесу покликаний також 3-й додатковий Протокол до Європейської конвенції про транскордонне співробітництво щодо об”єднань єврорегіонального співробітництва, схвалений 16 листопада 2009 року в Утрехті. Конгрес Ради Європи в Рекомендації звернувся до глав урядів скоріше підписати та ратифікувати його.

Четверте. З метою координації макрорегіональних дій в гірському масиві Карпат Конгрес пропонує організувати зустрічі високого рівня, в тому числі міністрів з різних напрямів (наприклад, з охорони навколишнього середовища, соціального забезпечення, регіонального планування, енергетики), а також місцевих і регіональних влад і громадянського суспільства.

П’яте. Крім цього, Конгрес закликав Європейський Союз в рамках своєї майбутньої Дунайської стратегії окремий розділ присвятити Карпатам, а також розробити окрему програму “Карпатський простір” в Європейській програмі транскордонного співробітництва за прикладом “Програми Альпійского простору”, яка привела до успішного створення багатьох проектів, мережі співпраці та інструментів, пов’язаних з економічним розвитком і облаштуванням території альпійських регіонів.

Як на конференції в Ужгороді, так і при обговоренні цього питання в Конгресі неодноразово підкреслювалася теза, що Європа повинна приділити стільки уваги Карпатам, як свого часу приділила Альпам, завдяки чому там розбудована належна інфраструктура і забезпечено високий рівень життя людей.

ЖУРНАЛІСТІВ ЦІКАВИЛО: РІШЕННЯ ПРИЙНЯТІ, А ЩО ДАЛІ?

На це запитання журналістів, М.Кічковський відповів: “Найголовніше тепер для мене – продовжити роботу з реалізації Резолюції та Рекомендації щодо сталого розвитку Карпат у практичній площині. Адже Конгрес звернувся до урядів і органів місцевого самоврядування країн Карпатського регіону з низкою конкретних пропозицій, спрямованих на поліпшення екологічної, економічної і соціальної ситуації в гірських регіонах.

Тепер справа за належною організацією виконання прийнятих рішень. Тому хотів би, щоб саме в Закарпатті було створено міжнародну організацію, яка б взяла на себе роль організатора і контролю виконання цих рішень. Це –по- перше. По-друге, сподіваюсь, що до цієї надто важливої справи долучаться народні депутати України – члени делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи, галузеві міністерства України, що Урядом будуть прийняті відповідні рішення.

У зв’язку з цим маю намір звернутися до Президента України з пропозицією видати відповідний Указ, запропонувати КМУ розробити і затвердити план заходів з реалізації рішень Конгресу як на загальнодержавному, так і регіональному рівні.

Адже втілення положень Резолюції і Рекомендації щодо сталого розвитку гірських регіонів на прикладі Карпат у практичну площину відкриває реальні перспективи залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем сталого розвитку Карпат, в тому числі їх української частини. Отже, принесе в майбутньому відчутний економічний та соціальний ефект і буде реальним елементом реалізації програми Президента України “Україна для людей”, стане відповіддю на потреби населення високогірних територій України. Це, у свою чергу, дасть змогу поступово перетворити Карпати в туристично-рекреаційний центр Європи, сприятиме підготовці належної матеріальної бази для проведення в майбутньому в Україні зимових Олімпійських ігор.

Цікавою була інформація Степана Попа, який зазначив, що тема, порушена М.Кічковським перед конгресменами 47 країн світу – надто актуальна, рішення – важливі, пройдений шлях від ідеї до прийнятих рішень Конгресом Ради Європи – тернистий, нелегкий, але успішний. Відтак Степан Степанович підкреслив, що робота, яка проведена оргкомітетом до підготовки міжнародної конференції в Ужгороді, була титанічною, що забезпечило високий організаційний рівень її проведення, представництва та значимості. І все це зроблено заради життя на землі. Адже тільки просторове планування насамперед гірських територій дасть змогу чи то шанс людству зберегти біо- та ландшафтне різноманіття, культурну спадщину та місцеві звичаї, вирішити питання місцевого розвитку і планування територій, впровадити нові підходи щодо розвитку транспортної інфраструктури та екомережі Карпатського регіону тощо.

Учасники прес-конференції відповіли і на ряд інших запитань журналістів.

Прес-служба Закарпатської обласної ради