Василь Кручаниця, лікар-депутат (Ужгород): “Кожна людина повинна мати гідні умови життя, можливість навчатися і бути здоровою”

У сфері охорони здоров’я основними були й залишаються питання доступності кваліфікованої медичної допомоги та задоволеності нею пацієнтів. Тому редакція газети “Ужгород” запросила за “Трибуну депутата” медика і політика в одній особі, людину, котра, увійшовши до місцевого “парламенту”, поставила перед собою завдання змінити систему медичного обслуговування населення. Сьогодні наш співрозмовник – головний лікар Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, депутат і голова фракції “Єдиного Центру” Ужгородської міської ради, член постійної комісії міськради з питань бюджету, фінансів, оподаткування Василь КРУЧАНИЦЯ.

– Пане Василю, ви стали керівником найбільшої фракції в Ужгородській міській раді. Розкажіть, які першочергові завдання ставлять перед собою народні обранці, котрі увійшли до її складу?

– По-перше, ми підтримуємо подальше реформування міського житлово-комунального господарства з пріоритетним фінансуванням оновлення комунікаційних споруд і дорожнього будівництва, впровадження нових принципів вирішення проблем водо- та теплопостачання, благоустрою й озеленення прибудинкових територій.

По-друге, місто вже давно потребує розширення мережі дошкільних і позашкільних навчально-виховних закладів. Вважаю, що для повноцінного фізичного та духовного розвитку дітей і молоді, їх соціального та психологічного благополуччя за рахунок муніципальної підтримки повинні проводитися спортивні, мистецькі, освітні конкурси із заохоченням талановитих дітей, тих, які мають власні досягнення в освіті, спорті, мистецтві. В майбутньому саме вони стануть гідними мешканцями свого рідного міста.

Ми за те, щоб муніципальну підтримку мали й організації, котрі створюють умови для занять спортом, творчістю дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей.

Пріоритетним повинне бути місцеве фінансування програм із забезпечення змістовного дозвілля, розвитку фізкультури і спорту, фізичного й духовного розвитку для дітей, які затримувалися кримінальною службою у справах дітей за скоєння злочинів.

– Як депутат і голова фракції над вирішенням яких проблем Ужгорода працюватимете в міській раді?

– У першу чергу ми будемо відстоювати ті пропозиції й голосувати за ті рішення міської ради, котрі сприятимуть відродженню обласного центру та добробуту ужгородців – розв’язанню нагальних проблем міста й усіх його мешканців. Адже кожна людина повинна мати гідні умови життя, можливість навчатися і бути здоровою.

– Ви також є головним лікарем Закарпатського обласного наркологічного диспансеру. Які завдання вирішуватимете у сфері охорони здоров’я?

– Стара система вичерпала свій ресурс і потребує оновлення та вдосконалення. І в цьому процесі ми повинні орієнтуватися на кращі світові зразки.

Недоліки існуючої системи очевидні: з одного боку, людина має право обирати собі лікаря сама, з іншого – фінансування її лікування відбувається за місцем проживання. У підсумку немає механізму взаєморозрахунків між закладами. Звернувшись за допомогою за місцем проживання, людина автоматично перетворюється на прохача. Фінансується не лікування хворого, а ліжко, на якому він має лікуватися, чи дільниця, за якою він закріплений. Я за те, щоб діяв принцип: куди людна звернулася по допомогу, туди за нею мають надійти кошти.

Нині оплата праці медичних працівників тарифна й не залежить від того, наскільки якісні послуги надає лікар. Щоб мотивувати медиків до роботи, вважаю, потрібно змінити принцип нарахування їх заробітків, які мають складатися з двох частин: постійної (на основі єдиної тарифної сітки) та змінної – залежно від обсягу і якості наданої медичної допомоги. Словом, чим краще працює лікар, тим більше до нього звертається пацієнтів, і відповідно більший прибуток він отримує. Відтак покращаться ставлення та якість обслуговування.

– Василю Васильовичу, зрозуміло, що такі зміни потребують загальнодержавної законодавчої підтримки. Але чи є завдання, котрі можливо й необхідно реалізувати на місцевому рівні вже сьогодні? З чого слід розпочати?

– Необхідно прийняти ряд місцевих ініціатив, які б стимулювали громадян до проходження диспансеризації й дотримання здорового способу життя, Зокрема створення та підтримка установ для надання мешканцям послуг оздоровчого характеру (тренажерні зали, басейни тощо). Особливу увагу треба приділити втіленню місцевих програм розвитку фізкультури і спорту серед дітей та юнацтва.

Міські медичні заклади мають бути укомплектовані сучасним діагностичним обладнанням, особливо на рівні первинної медико-санітарної допомоги. І швидка медична допомога має бути швидкою! Ужгород повинен мати сучасно обладнанні карети. При цьому важливе й розташування підстанції – таке, щоб потерпілому медична допомога була надана не пізніше ніж через 15 хвилин після виклику.

Окрім згаданого, Ужгород повинен мати заклад або відділення для надання паліативної допомоги та психологічної підтримки (хоспіс) безнадійно хворим.

Необхідним є також створення мережі амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, які максимально наближені до місць проживання прикріпленого населення.

До надання цих послуг також необхідно залучати лікарів приватної практики за договором. Така модель визнана світом як найефективніша. Приватний лікар загальної практики обслуговує населення за рахунок бюджетних коштів за подушним на засадах договору.

Оплата його роботи залежить від кількості та якості наданих послуг, а не від числа ліжок чи відпрацьованого часу.

Біографічна довідка

Василь Кручаниця народився 15 квітня 1965 року в м. Ужгороді. Активний громадський та політичний діяч, член партії “Єдиний центр”, депутат Ужгородської міської ради, член постійної комісії міськради з питань бюджету, фінансів, оподаткування, голова фракції “Єдиного центру”, головний лікар Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, член правління Всеукраїнської наркологічної асоціації та Українського медичного центру безпеки дорожнього руху, заслужений лікар України.

Навчався в ЗОШ № 1 ім. Т.Г. Шевченка, згодом в Ужгородському державному університеті за фахом “Лікарська справа”. Після закінчення медичного факультету УжДУ продовжив здобувати знання в інтернатурі за спеціальністю “Психіатрія-наркологія” на базі Берегівської обласної психіатричної лікарні.

З 1997 року працював лікарем-наркологом поліклінічного відділення обласного наркологічного диспансеру. Пізніше очолив відділення профілактичних наркологічних оглядів, а з вересня 1999 року став головним лікарем Закарпатського обласного наркологічного диспансеру.

Одружений, виховує чотирьох дітей.