Закарпаття: В Ужгороді є центр, де повертають людям слух

Ірино Андріївно! Напевно, за майже два роки роботи, окрім досвіду, склалася більш-менш чітка картина стану слуху жителів обласного центру й Закарпаття в цілому?

— Я б хотіла окремо поговорити про дітей. Адже слух відіграє найважливішу роль у розвитку мовних навичок. Тому надзвичайно важливо виявити порушення слуху якомога раніше.

Мене свого часу вразила газетна публікація про двох малят-близнюків із Прикарпаття. Те, що вони не чують, батьки помітили надто пізно і тепер шукають кошти на імплантацію (а один імплантат коштує 25 тисяч євро) та країну, де це можна зробити дешевше і швидше (у Києві в черзі на імплантацію — понад 400 дітей)… Але ж хіба виявлення порушення слуху залежить тільки від батьків?

— Звісно, ні. Слух, так само, як зір і все інше, належить перевіряти одразу в новонароджених. І якщо цього не було зроблено, це свідчить про недобросовісність педіатра! А якщо  виявили байдужість батьки — це теж недобросовісність, не менш злочинна.

Це — результат необізнаності?

— Так. Батьки одного з моїх маленьких пацієнтів бездіяли, бо хтось їм сказав, що хлопчики починають говорити пізніше від дівчаток, от і він, мовляв, заговорить у два-три роки.

Не слід нікого слухати! Якщо виникли найменші підозри щодо зниження слуху в дитини — негайно звертайтеся до сурдологів, сурдопедагогів, аудіологів.

Які ознаки порушення слуху?

— Якщо дитина дуже голосно розмовляє, багато кричить або ж, навпаки, постійно грається мовчки, не реагує на  дверні або телефонні дзвінки, але добре сприймає вібрацію — оце і є тривожні симптоми.

Поясність, будь ласка, про вібрацію.

— Дитина, яка недочуває, стоячи на дерев’яній підлозі, одразу реагує, якщо ви гучно тупнете ногою, але на своє ім’я не відгукується. Батьки часто списують таку поведінку дитини на неуважність або особливості її характеру. Усвідомлення ж того, що в дитини є вади слуху, може їх приголомшити. Але погіршення слуху — це не вирок. Це спонука до дії.

Отже, не відкладайте візит до лікаря. Дітям до трьох років проводять об’єктивні обстеження слуху уві сні: реєстрацію слухових викликаних потенціалів і реєстрацію затриманої викликаної акустичної емісії завитки. Ці обстеження доволі тривалі у часі, тож доречно записуватися на прийом до спеціаліста на ті години, коли дитина звичайно спить. Що раніше дитина з порушенням слуху протезована, то швидше йде її подальший мовний розвиток.

Коли говорять про слухопротезування, про що, власне, йдеться?

— Слухопротезування — це підбір конкретної моделі слухового апарата, що найкраще підходить пацієнту. Якість обробки звуку, природне звучання, алгоритми виділення мови та шуму, швидкість обробки мовного сигналу — ці та інші чинники, які визначають можливості слухового апарата. Сучасні моделі слухових апаратів не тільки підсилюють навколишні звуки, але й обробляють їх для того, щоб забезпечити найбільш оптимальне і природне відтворення.

Дуже важливі компетентність і професіоналізм спеціаліста, який підбирає  і настроює дитині слуховий апарат. Це довший і поступовий процес. Адже маленька дитина не може сама оцінити  настройку слухового апарата. Це можуть зробити батьки  і сурдопедагоги, спостерігаючи за поведінкою дитини в умовах різних акустичних ситуацій.

От ми й підійшли до важливого — ролі батьків у лікуванні та підтримці дитини, що недочуває.

— З того моменту, коли виявлено порушення слуху в дитини, її сім’я переступає поріг іншого світу з безліччю нової інформації. Щоб привчити дитину постійно користуватися слуховим апаратом у побуті, відчувати в тому потребу, батьки повинні орієнтуватись у практичних і теоретичних питаннях слухопротезування.

Але жоден слуховий апарат не допоможе дитині, якщо не займатися розвитком слухосприймання та мови. Разом із сурдопедагогами. Дитина повинна носити слуховий апарат якомога більше часу (бажано цілий день), але звикати до цього поступово.

Якщо втрата слуху велика і вроджена, дитина може не одразу реагувати на звуки й голоси. Вона має у своєму розвитку пройти всі етапи, що й дитина, котра чує, — від крику до агукання, лепетання, простих слів, фраз і складної мови. Якщо слуховий апарат малюк почав носити у два або три роки, а його мовний розвиток зупинився на агуканні, потрібно починати реабілітацію зі стимуляції агукання. І наскільки швидко піде подальший розвиток мови та слухосприймання, залежить від зусиль сурдопедагога й не менше — від систематичних занять батьків із дитиною.

Наше здоров’я. До уваги батьків! Ознаки нормального слуху:

— немовля до 1,5 місяця лякається раптових або голосних звуків — широко розплющує очі, здригається, кліпає очима;

— від 1,5 до 4 місяців починає повертати голову й водити очима в бік джерела звуку, виявляє цікавість до звуку брязкіток, пищиків тощо, навіть коли їх не бачить;

— від 4 до 6 місяців дитина повертає голову в бік джерела звуку, прислухається, емоційно реагує на знайомі голоси, сама починає видавати звуки;

— від 6 до 9 місяців починає лепетати, розуміти прості слова: «мама», «тато», «па-па», відгукується на своє ім’я;

— від 9 до 14 місяців відповідає на прості запитання: «Як «говорить» собачка (кішка, корівка)?», показує носик, ротик, виконує прості інструкції («дай», «принеси»);

— від 14 до 18 місяців розуміє 100—150 слів, вимовляє 20—30 слів (в основному іменники), пам’ятає прості короткі віршики, їй подобається їх слухати і вставляти  окремі знайомі слова;

— від 18 до 24 місяців розуміє понад 200 слів, будує прості фрази й речення, вживаючи іменнники, прикметники, дієслова, розповідає вірші;

— з 2 років дитині подобається, коли їй уголос читають, вона розуміє складніші фрази й речення, намагається співати й танцювати у такт музиці;

— з 3 років вживає слова і речення, запитуючи й висловлюючи свої почуття і бажання, значно поліпшує вимову та розуміння мови, розширює словниковий запас.