Закарпаття: Сестри-близнючки Василина та Марина Вегеші виходили заміж в один день (ФОТО)

[Total: 0    Average: 0/5]

Як м’ясниці — так пора одружень. Після минулих різдвяних празників то в одному, то в іншому селі верховинського краю зачувати веселі мелодії весільних троїстих музик, які запрошують як до запального іскрометного танцю, так і розділити радість молодих, котрі на рушничку щастя поєднують свої долі. Цими днями бучно гуляла високогірна Синевирська Поляна. А весілля, між іншим, справлялося з розряду незвичних, можна сказати — екзотичних.

Хоч густонаселена і за площею ого-го Синевирська Поляна — сільраді адміністративно підпорядковуються три села і дванадцять присілків, — але все-таки вона не рівня Великій Копані — осідку сусіднього Хустського району. Порівняння це з приводу народжуваності: якщо в населеному пункті поблизу долини нарцисів проживає понад 50 близнюків — хоч у книгу рекордів Гіннеса записуй, — то в піднебесному селі Міжгірщини, за словами секретаря сільради Марії Красняник, всього-на-всього 5 двійнят. Село на село, як кажуть, не приходиться, отож, коли сестри-синполянки Василина та Марина Вегеші одного дня виходили заміж — подія для глибинки виявилася значимою. До речі, напередодні близнючки мали ще одну причину приймати щиросердечні вітання — 6 січня, на самий Святвечір, відзначили 18 роковини життя. А тут, коли шлюбне свято, знову несподівано співпав факт, сповнений великої радості — 3 лютого їхній матері Павліні Андріївні виповнилося нівроку 55 літ. Кращого сюрпризу для неньки-ювілярки, коли разом виласкане у дитинстві двійко дочок спільного дня справляло заміжжя, годі придумати, хвилюючих торжеств на старті року в родині, хоч відбавляй!..

Про обоєчко наречених можна чути лиш добрі слова. Друзі, знайомі, земляки хором кажуть, що трудолюбиві, мов бджілки, працюють у рідному мальовничому селі у підніжжі Синевирського озера — перлини Карпат. Марина пліч-о-пліч з мамою у власному кафе “Павліна”, а Василина у сусідстві реалізує сувеніри, які на згадку купують мандрівники звідусіль.

— Наша сім’я за профілем роботи туристична, — каже мати Павліна.

І це майже так. Сама вона має 33 роки торгового стажу, повсякчас її основні клієнти — туристи. Чоловік Микола Федорович в один час був заступником директора тутешньої турбази “Синевирське озеро”. Навіть тривалий час мешкали в цьому відпочинково-оздоровчому закладі. У тиждень після пологів “квартирантками” у однокімнатці став й дует новонароджених дівчат. Хоч тісно, але весело було в оселі, в якій щебетали близнючки разом з братиком Ігорем, старшим на два роки. Компанійські Василина та Марина, стверджують подружки, бо душевні — жартівливі, співучі. В школі вчилися добре. Було й таке за уроків. Котра з сестер ліпше підготувалася, та й відповідала. Педагогам непереливки виявилося розрізнити двійко школярок, схожих між собою, наче краплини роси.

Весілля сестер-синполянок Василини та Марини Вегешів— Зяті — звичайні хлопці-легіні, — просто, але й не без гордості заявляє теща про парубків-земляків, які скріпили союз сердець з її дочками.

Обидвоє подружжя знаються з малих літ. 21-річний Валентин Яцько та 24-літній Олександр Бугина — близькі сусіди Вегешів. Хлопці здебільшого по сезонних роботах. Також працелюбні.

— За вихідних будемо їх вчити і кататися на гірських лижах, — посміхаючись, дотепно мовлять сестрички, які з шкільних літ віддають перевагу не лише цьому виду спорту, але й волейболу. А серйозніший план — жити під одним дахом, тобто мати один дім на дві сім’ї. Нерозлучність — неписане правило дружби близниць на все життя.

…Весілля відбулося у “столиці” Верховини — райцентрі Міжгір’я, шикарному ресторані “Літній сад”. Як тамада Андрій Беца, котрий собі зажив слави бути душею подібних святкових подій, так і багаточисельні гості, які з’їхалися з близьких і далеких країв, навіть стольградного Києва, Одеси, Вінниччини, Кіровоградщини, щиро бажали квартету закоханих пар довголітніх взаєморозуміння і взаємоповаги, земного благополуччя, зичили нажити діточок, як на небі зірочок, і, звичайно, безперестанку скандували “Гірко!”, щоб подружжя міцно обнімалися та солодко цілувалися на втіху всім.

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.
Фото Євгена ШАРКА.
“Верховина” для mizgir.com.ua

Comments are closed.