Закарпаття: Видавець і засновник рейтингу Валерій Тимошенко коментує ситуацію навколо рейтингу “Лідер року”
Рейтинг «Лідер року» був вперше проведений в лютому 2003 року. Власне, то був серйозний вчинок – відзначити тих людей та підприємства, які внесли значний вклад у соціальне та економічне життя нашого краю. Ця подія, виглядала тоді як виклик… На нього дев’ять років тому зважився член Національної спілки журналістів, засновник газети «Закарпатські оголошення» Валерій ТИМОШЕНКО.
– Напевне, не просто було зважитися і заснувати цей рейтинг?
– Набагато важче, ніж тепер згадувати. Ідея виникла давно, і тільки в 2003 році ми змогли її реалізувати. І сьогодні я вдячний моїм друзям, які тоді сказали: «А знаєш, можливо, в тебе вийде…». Якщо пригадати історію людства, то стає очевидним – всі великі починання «народжувалися» важко.
– Але оцінки деяких журналістів були не дуже приємними для вас. Чи засмучувало це?
– Як вам сказати… Різні думки – це нормально, все в цьому світі досить суб’єктивно… Окрім рейтингу «Лідер року»… Жартую… А якщо серйозно, то для мене в публікаціях, присвячених «Лідеру року», рівень доброзичливості – зовсім не головне. Матеріал може бути критичним, але якщо це інтелігентна та конструктивна критика, буду за неї тільки вдячний. А коли поміж рядками – тільки агресія і злість, читати таке не те щоб огидно, а просто нецікаво. Хоча всі знають заповідь піарщиків: щоб не говорили – аби говорили…
– Як все-таки обираються кращі з кращих?
– Перш за все, визначаємо номінації рейтингу. Зараз їх 11. Зокрема, «Виробник краю», «Навчальний заклад», «Оздоровчий заклад», «ЗМІ», «Фінансова установа», «Культурно-просвітницький заклад», «Громадське харчування», «Громадський діяч», «Політичний діяч», «Готельний сервіс». Наступним кроком є анкетування. Наступний крок за Експертною радою, в яку входять провідні мас-медійники краю. Вони і вирішують, хто є кращим з кращих.
– Як на вашу думку, чим вимірюється лідерство в житті і бізнесі? Що таке, власне, лідер – влада, гроші, можливість самореалізації?
– Тут, напевно, немає загальної формули для всіх. Кожний відповідає на це запитання індивідуально. Для мене – це можливість гарно робити свою справу, рухатися вперед, ставити мету – і досягати її. Завжди існує «часова пастка» – не вистачає часу для здійснення усіх планів. Але прагнення йти вперед, дає надзвичайне задоволення, стає стимулом у житті. Це, якщо хочете і є складовими лідера.