Закарпаття: У с.Поляна на Свалявщині відбувся 3-денний християнський саміт

[Total: 0    Average: 0/5]

“Ніколи в історії євангельського руху не збиралося разом так багато єпископів, керівників союзів та докторів служіння й богослов’я”
8-10 лютого 2011 р. в с. Поляна Свалявського району відбувся 3-денний Саміт «20 років благовістя в Україні: здобутки та втрати». В роботі Саміту взяли участь більше ніж 300 пасторів та християнських лідерів України з декількох протестантських євангельських конфесій. Метою Саміту був спільний аналіз пройденого 20-річного шляху.

Під час заходу відбулись обговорення, форуми та загальні дискусії, звучали привітання від державних діячів та гостей з-за кордону. З доповідями інформаційно-аналітичного характеру в роботі Саміту також прийняли участь представники Євро-Азіатської акредитаційної асоціації євангельських навчальних закладів: виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков, член Ради ЄААА та ректор Львівської богословської семінарії к.і.н. Роман Соловій, керівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик.

Сергій-Санніков.jpgВ перший день роботи Саміту виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков виголосив доповідь на тему «Коротка історія розвитку протестантсько-євангельських церков в Україні впродовж 20 років», у якій був викладений аналітичний огляд динаміки релігійної ситуації в Україні за останні 20 років, досягнення та проблеми євангельського руху на матеріалах соціологічних досліджень. Разом з учасниками Саміту була зроблена спроба описати численні напрацювання євангельських протестантських груп у соціальній сфері, їх інституалізацію та вплив на суспільство.

Роман-Соловій.jpgРектор Львівської богословської семінарії канд. іст. наук Роман Соловій у своєму виступі «Особливості християнського служіння в час зміни світоглядів» зазначив, що в сучасному українському суспільстві відбувається поступова трансформація переконань та принципів, які визначають розуміння особистістю світу і свого місця у ньому. Від модерного світогляду, який характеризувався переконаністю в існуванні і досяжності об’єктивної істини, довірою до раціональних здібностей людини та запереченням релігійності, суспільство переходить до постмодерної парадигми, яку визначають заперечення об’єктивної істини, скептичне ставлення до будь-якої влади, пошук змісту життя не у знаннях, а в стосунках, відмова від загальноприйнятих правил моральності, бажання належати до спільноти.

Світоглядні перетворення стають вагомим викликом для служіння євангельських церков, вимагають від них адекватної відповіді у основних сферах буття церкви – на рівні помісної спільноти (необхідність посилення місіонерського характеру церкви, зменшення інституційності, поєднання традиційності і спрямованості в майбутнє), у практиці благовістя (важливість розуміння проповіді Євангелія як діалогу, використання розповідей та мистецтва, проповідь з точки зору духовності, а не релігії чи організації) та в освітній сфері (потреба розвитку духовності у майбутніх служителів, врахування світогляду суспільства та очікувань помісної церкви, формування у випускників християнського світогляду).

Підводячи підсумки своїй доповіді, Р.Соловій наголосив на небезпеці ідеалізації минулого (Екл. 7:10), зазначивши, що євангельське християнство зуміє зберегтися і розвинутися у ХХІ ст. тільки у тому разі, якщо буде відкритим до змін.

Тарас-Дятлик.jpgКерівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик виступив з доповіддю на тему «Очікування пасторів євангельських церков від богословської освіти на початку XXI ст.», у якій поділився результатами опитування 70 пасторів трьох регіонів України і двох регіонів Росії. Яка основна мета, з точки зору пасторів, існування та функціонування євангельського богословського вузу? Які програми вони хотіли б бачити в богословському навчальному закладі? Які якості вони бажають бачити в студентах і випускниках? Якими рисами характеру повинен володіти викладач богословського вузу?

З огляду на сучасний контекст релігійного плюралізму, головним очікуванням пасторів від євангельських богословських вузів на сьогоднішній день є підготовка церковнослужителя, який буде здібний жити згідно Біблії та пізнавати Божу. Лише невелика кількість пасторів у ході опитування говорила про місіонерську функцію богословської освіти (практичну та академічну). Ймовірно, це щось говорить про зростаючу тенденцію у помісних церквах зосереджувати свою увагу все більше на внутрішньоцерковному житті і все менше на тому, щоб нести Благу Вістку про Ісуса Христа освіченим та інтелігентним людям, сучасним молодіжним субкультурам та ін.

В заключній частині своєї доповіді Т. Дятлик запропонував провести перший форум керівників євангельських деномінацій і богословських навчальних закладів, щоб сформулювати філософію та місію євангельської богословської освіти в Україні.

Ось деякі враження учасників зустрічі:

Проректор Української євангельської теологічної семінарії Іван Русин:

«Значущість Саміту полягає в тому, що служителі різних євангельсько-протестантських конфесій, які представляли увесь спектр служінь, змогли спільно і цілісно проаналізувати двадцять років благовістя в незалежній Україні. Саміт показав, що богословська освіта є невід’ємною частиною служіння євангельських церков. У відкритому діалозі делегати Саміту і представники богословських навчальних закладів змогли також обговорити досягнення і проблеми богословської освіти».

Д-р Сергій Санніков:

«Саміт, що відбувся, — це перша й унікальна подія в декількох аспектах. Найперше, ніколи раніше керівники різних євангельських груп не збиралися разом, щоб проаналізувати пройдений шлях, оцінити минулі роки й уявити собі, як можуть розгортатися події релігійного життя України в найближчі роки. Тобто, це перша зустріч, яка мала за ціль аналітично осмислити останні 20 років релігійної свободи в Україні. По-друге, Саміт був унікальний тим, що, мабуть, ніколи в історії євангельського руху не збиралося разом так багато єпископів, керівників союзів та докторів служіння й богослов’я».

Тарас ДЯТЛИК, Релігійно-інформаційна служба України

Comments are closed.