Коли ріки грошей потечуть, нарешті, на Закарпаття?

Це насамперед залежить від місцевої влади Як має працювати влада, аби й малому рідному, і великому чужому бізнесу комфортно працювалося на Закарпатті? Шукаючи відповіді на це запитання, минулого четверга на Великоберезнянщині засідала Координаційна рада при голові Закарпатської обласної ради. Чиновники ділилися досвідом, з’ясовували причини проблем й обговорювали найефективніші способи підвищення інвестиційної привабливості краю. Головний висновок – дно інвестиційної кризи, схоже, позаду. Треба помалу вибиратися нагору.

Голова обласної ради Іван Балога запросив на зустріч керівників райрад, чільників закарпатських міст і начальників відповідних профільних управлінь облдержадміністрації. Він наголосив, що за нинішньої економічної ситуації слід максимально ефективно шукати додаткові джерела наповнення місцевих бюджетів, старатися залучати відповідні вкладення в соціальний розвиток населених пунктів. Коли в державному бюджеті не вистачає коштів на розвиток сільських громад, можуть допомогти інвестори. На Закарпатті вже є чимало прикладів, коли бізнесмени і дороги будують, і освітянам допомагають, і як благодійники підтримують медицину.

Голова облради зауважив, що нині не можна покладатися тільки на державу: “Економічна й фінансова ситуація непроста, тому ми повинні використовувати всі можливості вигідного геополітичного розміщення нашої області, навіть мінімальну нагоду залучення коштів міжнародних структур, донорських організацій, які діють в Україні, налагоджувати зв’язки з іноземними партнерами та в інших регіонах нашої держави. Ті райони й міста, ті територіальні громади, які це розуміють і діють активно, мають непогані результати”.

На підтвердження цих слів начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків і туризму ОДА Ернест Нусер навів приклади успішної співпраці місцевої влади й закордонного бізнесу. Зокрема, найбільше коштів вкладають у, так би мовити, “зручні” райони – де й дороги нормальні, і фахових працівників вистачає, і кордони близько. І зрештою – де влада лояльна до інвесторів. Наразі лідерами із залучення інвестицій є обласний центр, Ужгородський район, Мукачево й Берегово. А от в економіку Воловеччини, Хустщини й Міжгірщини вливається найменше “чужих” грошей. Ернест Нусер це пояснює просто: гірські райони дуже віддалені від обласного центру і мають недостатньо розвинену інфраструктуру, що стримує потенційного інвестора.

Однак радує той факт, що росте число закарпатців, які працюють саме на підприємствах із іноземними інвестиціями (зазвичай вони стабільніші і рівень зарплат тут вищий). Якщо в попередні роки цей показник коливався на рівні 12 % офіційно працевлаштованих краян, то нині сягає позначки 30 %. У цифровому вияві ситуація така: на 857 підприємствах заробляють на хліб насущний майже 35 тисяч закарпатців.

Прозвучали на Координаційній раді й інші цікаві цифри. Загалом в економіку краю вкладають кошти інвестори з 50 держав світу. Але погоду роблять фірми з 10 країн: на них припадають кожні 82 зі 100 вкладених доларів. Цікаво також поглянути, які країни найбільше зацікавлені у розвитку бізнесу на Закарпатті. На перших ролях дві неєвропейські держави – Японія (46,9 млн дол.) та Сполучені Штати Америки (46,2 млн дол.). Зате решта 8 країн першої десятки – члени Євросоюзу (Німеччина, Угорщина, Австрія, Польща, Нідерланди, Італія, Кіпр та Словаччина). На них разом припадає 65 відсот¬ків загального обсягу закордонних капіталовкладень.

Зрештою і керівники районів, і чільники обласної ради зійшлися на тому, що кожен район повинен мати перелік конкретних інвестиційних пропозицій та дієві агенції регіонального розвитку, що могли б фахово співпрацювати з потенційними інвесторами, знаходити з ними спільну мову. Наразі лише при кількох райрадах такі структури створені, та й то не всі працюють ефективно.

Голова облради зауважив, що, оскільки дно інвестиційної кризи позаду (найважче було 2009-го, а вже з минулого року ситуація поліпшується), усі керівники районних рад і мери міст мають постаратися залучити цього року щонайменше по 2 інвестиційні проекти. При цьому не забувати, що треба перейматися ще одним важливим питанням.

Як допомогти нашим малим підприємцям?

Як відомо, на Закарпатті діє Програма підтримки малого підприємництва на 2011–2012 роки, яку обласна рада ухвалила на минулій сесії. Аналогічні програми прийнято й на місцях. Та поки що серйозного поступу в розвит¬ку малого й середнього закарпатського бізнесу не дуже спостерігаємо. Тим більше тепер, коли працювати доводиться за новим Податковим кодексом.

Загалом чиновники визнають, що місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування відповідальні за сприятливе середовище для розвитку підприємництва. Хоча представники малого й середнього бізнесу часто кажуть, що їм би, головне, не заважали, а допомагати – не обов’язково. Та все ж учасники наради у Великому Березному впевнені: якщо ухвалена наприкінці минулого року обласна програма діятиме, бізнесу буде трохи легше. Зрештою, саме від керівників влади на місцях залежить, чи комфортно бізнесу працювати, чи ні. Тому, відповідно, віддача для регіону прямо пропорційно залежить від готовно¬сті влади сприяти підприємцям.

Скажімо, голова Великоберезнянської районної ради Василь Канюка як приклад успішного розвитку бізнесу навів гірськолижний курорт “Красія”. Це перший молодіжний курортний комплекс, на якому активно відпочивати можна як узимку, так і влітку. За словами Василя Канюки, “Красія” має найдовшу трасу в Україні з найбільшим перепадом висот – понад 600 м. Хоча курорт ще розбудовується, він уже вражає рівнем – тут відчувається професійний підхід до справи.

Іван Балога на завершення засідання ради наголосив: аби й інші райони могли похвалитися такими успішними проектами, їх керівники мають постійно зустрічатися з підприємцями, вникати у їхні проблеми й допомагати їх вирішувати. Між владою і бізнесом має тривати постійний діалог.
“Ми повинні шукати та визначати конкретні кроки на зближення влади і підприємництва задля підвищення конкурентоспроможності області та країни загалом”, – підсумував голова обласної ради. І наголосив, що два наступні виїзні засідання Координаційної ради пройдуть на Виноградівщині й Хустщині.

Ярослав СВІТЛИК, Старий Замок Паланок, Закарпаття онлайн.БЛОГИ