Закарпаття: Берегівська геотермічна аномалія пов’язана з родовищем внутрішнього тепла Землі — Дослідження

Нещодавно відбувся міський захист робіт Малої академії наук, де гімназисти з 1-А класу, зокрема, Іштван Мозговий, Мар’яна Коуч, Даніелла Матіко, Елеонора Ревачко, Вікторія Туряниця успішно представили цікаве дослідження “Термальні води Закарпаття на прикладі Берегівської геотермічної аномалії та їх раціональне використання”. Вони захоплено працювали під опікою наукового керівника гуртка юних геологів , відмінника освіти України Валентини Стрюкової (на фото третя зліва направо).

Кілька слів про тему роботи, тобто про термічні води Закарпаття.  Берегівська геотермічна аномалія пов’язана з родовищем внутрішнього тепла Землі, яке обумовлене інтенсивною вулканічною діяльністю неогенового віку . У нашому горбогір’ї породи мають високу температуру і віддають тепло підземним водам. До слова, в сусідній Угорщині на внутрішньому теплі працюють турецькі бані, купальні, басейни, квітники, парники з великою комерційною програмою.

Закарпатська геологорозвідувальна експедиція провела детальну розвідку термальних вод місцевого родовища для плавального басейну. У межі цього об’єкту входить територія в центральній частині нашого міста на лівому березі каналу Верке – це НСБ “Закарпаття”. Зараз діють дві свердловини, пробурені до глибини 1500 м., з яких одна використовується з 1973 р., а друга – із 1978 р. Геологи вивчали гідрогеологічні, гідрохімічні і геотермічні умови Берегівського родовища термальних вод, з’ясувавши, що вони є лікувальними. Вода плавального басейну “Закарпаття” повністю постачається з родовища (добова подача дорівнює 589 м. куб.). Температура на вході становить 54 градуси, а на виході – 27.
Одеський НДІ курортології довів, що ця гаряча вода за своїм хімічним складом є  борною, високомінералізована, має вуглекислий газований склад і придатна для зовнішнього застосування, лікує хвороби серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, центральної та периферичної невралгії, ліквідовує наслідки травматичних пошкоджень кісток, м’язів, сухожиль. Використана  вода повинна подаватися в загальноміські очисні споруди, а потім зливатися у Верке, проте, на жаль, вона одразу, без попереднього очищення, за словами пані Стрюкової, ллється через три бетонні труби прямо в канал.
Такі термальні джерела знаходяться в Новій Зеландії, Ісландії, Сахаліні, на Камчатці та в нашому місті. Також розробляється проект (див. на світлині) аквакомплексу “Максімус” з термальною водою на території площею 2000 м. кв., де гаряча мінералка б’є ключем з глибини 1000 метрів. Фрагменти проекту зроблені в стилі римських купалень. А за буріння глибокої свердловини взявся попередній начальник ЗГРЕ Михайло Гавриш. Також у Берегівському районі існує потужне Косинське родовище термальних вод з дебітом свердловини понад 1000 куб. м. на добу (температура – 50-52 градуси). Перспективною для курортного освоєння є мінеральна вода із Косинської  та Гараздівської свердловин. Величезний дебіт дозволяє розвинути тут в майбутньому великий санаторно-оздоровчий комплекс, де можна розвинути бальнеологічне лікування, надавши території Берегівщини курортного статусу. Таким чином, раціональне використання великого потенціалу родовища внутрішнього тепла Землі у народному господарстві є національним багатством нашої держави.
Відрадно, що проблема раціонального використання природних скарбів Берегівщини хвилює і юне покоління. Маємо надію, що  сьогоднішні “малі академіки”  в майбутньому знайдуть доцільне вирішення цього нелегкого питання.

Тетяна Сойма, міська газета “Берегово”