Закарпаття: Горяни хочуть продавати землю
Із наступного року в Україні має запрацювати ринок землі, а державу найближчим часом очікує чергова реформа – земельна. Розробити нові закони і провести їх громадське обговорення влада планує за найближчі півроку. Однак деякі доволі суттєві зміни внесено вже з 1 січня 2011-го. Про новації у сфері земельних ресурсів, які слід знати всім закарпатцям, «Замку» розповів заступник начальника головного управління Держкомзему в Закарпатській області Володимир Токар.
Старі акти мусай дооформляти
– Володимире Степановичу, насамперед поясніть, будь ласка, що змінилося в процедурі видачі державних актів на землю?
– Серйозних змін немає. Просто з 1 січня цього року реєстрація державних актів 2011-го перейшла із філії «Центру державного земельного кадастру» до територіальних органів земельних ресурсів. Тобто – до відповідних відділів чи управлінь Держкомзему в районах.
– А що з актами, виданими до 2003 року, – вони дійсні чи потрібно виготовляти нові?
– Акти старого взірця, тобто ті, що видані до червня 2003-го року, дійсні. Але обов’язковою умовою здійснення нотаріальних дій (подарувати землю, передати її в спадок, продати тощо) чи передачі землі в оренду має бути наявність кадастрового номера земельної ділянки.
– Чи багато в нашій області видано таких актів? І що ж із ними тепер робити?
– Власник державного акту має замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Територіальний орган Держкомзему визначає та присвоює кадастровий номер земельної ділянки з проведенням її державної реєстрації. Розумію, що це обійдеться людям у відповідну копійку, але без цього – ніяк. Тому тим закарпатцям, які мають державні акти старого взірця, мусай пройти цю процедуру, щоб їхня земля потрапила у єдиний державний реєстр земельних ділянок. А щодо того, скількох краян стосується ця зміна… На сьогодні в області видано 287 тисяч держактів, з яких 172 тисячі – старого взірця.
– Зараз точаться дискусії навколо законопроекту, який дозволить продавати і купувати землі сільськогосподарського призначення. Якщо його ухвалять, будуть якісь новації?
– Справді, проект закону «Про ринок земель» активно обговорюється. Відповідно до нього, землі сільськогосподарського призначення, виходять на ринок. І цей факт сам по собі дуже значущий. До речі, ми теж обговорювали цей законопроект у районах, спілкувалися з людьми. І в мене складається враження, що закарпатці підтримують ринок земель сільськогосподарського призначення, хочуть, щоб земля була в обігу.
Людям треба, зокрема, звернути увагу на наступну річ. При розпаюванні земель у деяких районах, особливо гірських, де земельні площі малоцінні, багато хто взамін сертифікату взяв лише ріллю. А сіножаті і природні пасовища не всі отримали у власність. Думаю, що зараз, коли працюватиме ринок земель, кожен захоче вибрати повний пай. Якщо раніше людина казала, що їй досить ріллі, то тепер подивиться на цю ситуацію трохи з іншого боку. Адже йдеться про економічну вигоду – заробити, продавши землю.
– Тож на земельників звалиться додатковий великий шмат роботи…
– Звичайно, це буде велике навантаження і на наших спеціалістів, і на ліцензіатів, бо треба буде виготовляти відповідну документацію із землеустрою. Тому, щоб не виникло ситуації, коли в один момент звалиться купа справ, я на всіх зустрічах наголошую, щоб депутати рад різних рівнів, голови сільрад, сільські землевпорядники доводили цю інформацію до відома людей. Богу – Боже, а кесарю – кесареве.
– Ще одне питання, з яким читачі звертаються до газети, – це форсування процесу розмежування земель державної і комунальної власності. Будь ласка, поясніть, у чому річ?
– Відповідно до перехідних положень (пункт 12) чинного Земельного кодексу, раніше землями в межах населеного пункту розпоряджалися органи місцевого самоврядування, а за його межами – органи виконавчої влади. Але в грудні президент доручив уряду внести зміни в перехідні положення кодексу. Взагалі, зараз стоїть чітке завдання: до 2012 року в Україні має бути проведено інвентаризацію земель, здійснено розмежування площ державної і комунальної власності і завершено нормативно-грошову оцінку. В цьому контексті й можливі зміни: до розмежування земель комунальної і державної власності ділянками в межах населеного пункту мають розпоряджатися органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації.
– На останній сесії обласної ради депутати вносили зміни до Регіональної програми земельної реформи в Закарпатській області на 2006-2012 роки. Вони стосувалися саме цієї теми?
– Зокрема. Ми внесли зміни в програму і просили обласну раду виділити нам відповідні кошти на завершення робіт із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і проведення розмежування земель державної та комунальної власності. Постійна комісія обласної ради з питань територіального та земельного устрою, агропромислового комплексу і розвитку села, яку очолює Віктор Трикур, оперативно розглянула це питання, його винесли на розгляд сесії і депутати дали добро. Нам виділили 610 тисяч гривень на грошову оцінку і 840 тисяч – на розмежування земель. Також на ці потреби плануємо використати півтора мільйона гривень від втрат сільськогосподарського виробництва.
– Деякі органи місцевого самоврядування не дуже радо сприйняли зміни щодо розмежування комунальних і державних земель. Наприклад, депутати Свалявської міськради просили відмінити зміни до перехідних положень кодексу…
– Знаю про ці звернення. По-людськи я депутатів розумію: у них зараз відібрали можливість надавати ділянки для всіх потреб у межах міськради. Тому, щоб такого не було, і треба проводити розмежування. Має бути Богу – Боже, а кесарю – кесареве. Як би комусь не хотілося, життя змусить це робити. Добре, що люди розуміють: до обласної державної адміністрації вже надходять клопотання про видачу дозволів на розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.
Половину спеціалістів звільнять
– До слова, Володимире Степановичу, як проходить реформування вашої структури? Чи справляться земельники з тим обсягом роботи, який матимуть після змін у законодавстві?
– Впоратися мусимо, іншого виходу в нас немає, – посміхається. – Хоча, звичайно, буде важко. У нас пройшла реорганізація і суттєве скорочення штату. Раніше в області працювали 22 територіальні органи земельних ресурсів, а зараз – 14. В Хустському, Рахівському, Тячівському, Виноградівському, Іршавському, Свалявському, Мукачівському районах відбулося злиття міських і районних служб та утворено міськрайонні управління. Аналогічне злиття також чекає на відділ Держкомзему у місті Ужгород та управління Держкомзему в Ужгородському районі.
Логічно, що таке укрупнення потягло за собою і зменшення штату. 104 працівників ми скоротили ще минулого року, але це не кінець. Маємо попередню інформацію, що з 303 спеціалістів залишиться 217. Тобто загалом буде звільнено половину фахівців.
– Ті, хто залишиться, можна казати, щасливчики…
– Не щасливчики, а найкращі спеціалісти. Нині, до речі, фаховий рівень працівників – на першому місці. Якщо людина не має землевпорядної освіти, то розмова з нею коротка. Це дуже добре. Нема резону робити таємниці з того, що в системі Держкомзему були різні люди, в тому числі й без фахової освіти, які перейшли на керівні посади з інших структур. Але зараз, слава Богу, ситуація вирівнюється. А доходило до унікальних випадків. Скажімо, на нарадах нам наводили приклади, коли в деяких областях керівниками територіальних органів земельних ресурсів були… колишні стюарти. Таких «спеціалістів» не шкода й скоротити.
– У зв’язку з цим іще одне питання: а хто контролює фаховий рівень працівників різних проектних організацій? Вони повідкривалися ледь не на кожному кроці.
– Питання дуже слушне. Ми за дорученням Держкомзему почали перевіряти ліцензійні організації, що працюють у нашій області. Перші три, роботу яких вивчали, не відповідають вимогам, тому ми запропонували позбавити їх ліцензій. І я переконаний, що з тих двадцятичотирьох організацій, які залишилося перевірити, далеко не всі відповідатимуть встановленим критеріям.
До речі, хочу наголосити: якщо людина звертається до проектної організації, хай обов’язково укладає з нею угоду на виконання тих чи інших робіт. Буквально сьогодні до нас вирішувати свою проблему приїхала жінка аж із села Богдан Рахівського району. Договору не має, але запевняє, що гроші заплатила. Питаю, кому. Каже, сільська землевпорядниця викликала «спеціалістів», вони поміряли землю, взяли гроші і зникли. І нема ніякого сліду – що це за люди, де їх знайти? А жінка зараз їздить за 250 кілометрів в Ужгород і вирішує свою проблему.
– Не можу не спитати про знамениту 844-ту постанову, якою Юлія Тимошенко дозволила безплатно приватизувати землю. Вона ще діє?
– Її ніхто не відмінив, але оскільки нема грошей, безплатна приватизація вже майже рік не проводиться. Із цього приводу до нас звертається багато людей. Та наразі офіційна позиція така: як буде відновлено фінансування, продовжиться робота. Щоправда, наскільки мені відомо, уряд має намір внести зміни до постанови – переглянути перелік категорій населення, яким дозволять безплатно приватизувати землю. Думаю, що туди увійдуть соціально незахищені верстви населення. Бо, зрештою, ненормально, коли людина має величезну хату і три машини у дворі, а земельну ділянку приватизує безплатно. Тепер чекаємо на роз’яснення зі столиці і, якщо надійдуть кошти, продовжимо цю роботу.
Ярослав Світлик, журналіст “Старий Замок “Паланок”