Закарпаття: У гірському краї половина уражень лептоспірозом відбувається на природі
Лептоспіроз — це гостре гарячкове інфекційне захворювання, яке викликається мікроорганізмами з роду Leptospira. На сьогодні в світі ідентифіковано більш ніж 230 сероварів лептоспір, але не всі з них патогенні. В Україні частіше захворювання обумовлені 7–13 штамами.
Важливою умовою для їх виживання в навколишньому середовищі є підвищена вологість та рН в межах 7,0-7,4. У воді відкритих водоймищ патогеннні лептоспири зберігають життєздатність від 7 до 30 і більше днів, а у вологому грунті – до 270 днів.
На харчових продуктах – від кількох годин до декількох днів. Лептоспіроз являється найбільш поширеною природно-вогнищевою інфекцією. Має широке ландшафтно-географічне розповсюдження і зустрічається на земній кулі майже повсюди.
Особливості кліматично-географічних умов, які визначаються вертикальною зональністю території області, дозволяють виділити в ній три ландшафтні зони: гірську, передгірну та низинну. Найбільша кількість захворювань зареєстрована в низинній зоні області.
Лептоспірозні осередки поділяють на природні, де лептоспіри циркулюють, головним чином, серед диких дрібних ссавців; антропургічні, де інфекція циркулює серед сільскогосподарських, домашніх, промислових тварин, гризунів та змішані. В антропургічних осередках мають місце випадки інфікування людей від собак, переважно лептоспірами серогруп канікола і іктерогеморагія.
Існує адаптація ряду серогруп і сероварів лептоспір до окремих видів тварин-господарів. Так носіями лептоспір серогрупи Pomona є польова миша; серогрупи Grippotyphosa – звичайна полівка, полівка-економка, руда полівка, ондатри та ін.; серогрупи Hebdomadis – домова миша; Bataviae – миша-малютка; Javanica – землерийка; серогрупи Icterohaemorrhagiae – сірий щур. Захворювання, викликані серогрупою іктерогеморагія, протікають найбільш важко і часто закінчуються летально.
Аналіз захворюваності по області за 2010 рік свідчить, що джерелом зараження у 97,4% випадках були гризуни. Основним шляхом передачі при захворюваннях був контактний шлях (догляд за тваринами, контакт з гризунами), водний (купання, риболовля, вживання води з випадкових джерел, сільськогосподарські роботи на зволожених місцевостях), харчовий (вживання їжі, контамінованої виділеннями гризунів). При перебуванні в природних осередках захворіло більше 50% людей.
За даними управління ветеринарної медицини випадків лептоспірозу серед тварин в 2010 році не зареєстровано.
Лабораторія відділу особливо небезпечних інфекцій єдина лабораторія в області, яка атестована на проведення досліджень на лептоспіроз. Лабораторна діагностика лептоспірозу в області здійснюється бактеріоскопічним, бактеріологічним, серологічним, біологічним методами. Найбільш результативним являється серологічний метод – реакція мікроаглютинації.
Загальна кількість серологічних досліджень в порівнянні з 80-ми роками збільшилась в десятки разів. На сьогодні в середньому за рік досліджується до 500 сироваток крові від хворих. Показник лабораторного підтвердження випадків даного захворювання по області перевищує показник по Україні і становить 98,7%, що свідчить про якість лабораторної діагностики лептоспірозу.
Поряд з діагностикою лептоспірозу у людей, з 1967 року фахівцями відділу ОНІ проводиться вивчення нових та підтверджених існуючих природних вогнищ лептоспірозу. З метою оцінки епізоотичної ситуації на лептоспіроз в лабораторії відділу ОНІ проводяться дослідження об’єктів навколишнього середовища. Обсяг досліджень з об’єктів довкілля cкладає від 50 до 100 проб. Відсоток серопозитивних знахідок коливається від 10 до 20 %. Підтверджена циркуляція лептоспір серед гризунів шляхом виділення культур.
Значно збільшився показник кратності досліджуваних сироваток. Етіологічна структура лептоспір від хворих представлена серогрупами: L.Grippotyphosa – 33(43,4%); L.Icterohaemorrhagiae -13(17,1%); L.Hebdomadis – 5(6,6%); L.Pomona – 5(6,6%); L.Canіcola – 4(5,3%); L.Tarassovi – 4(5,3%). Змінилась етіологічна структура лептоспірозу у хворих.Якщо в попередні роки як в Україні, так в області переважне значення в етіологічній структурі захворюванння мали лептоспіри серовару іктерогеморагіка, то в 2010 році ведуче місце зайняла лептоспіра серогрупи гриппотифоза.
Лабораторна діагностика лептоспірозу в області проводиться лабораторією відділу особливо небезпечних інфекцій згідно угод з районними та міськими лікарнями, повідомила зав.лабораторією відділу ОНІ Т.І.Орел.