Найулюбленіший вид діяльності ПАТ “Закарпатгаз” — “вибивання” коштів від простих споживачів
Останніми роками довкола ПАТ «Закарпатгаз» коїться щось незрозуміле. Майже щомісяця засоби масової інформації повідомляють про накладання штрафів на дану державну структуру. То Державна екологічна інспекція в Закарпатській області проводить перевірку додержання природоохоронного законодавства ПАТ «Закарпатгаз», в ході якої виявлено наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За результатами перевірки Інспекцією проведено розрахунок шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, та виставлено публічному акціонерному товариству претензію на суму 46903,072 тис. грн. для добровільного відшкодування збитків. То Національна комісія регулювання електроенергетики штафує газопостачальну компанію “Закарпатгаз” на 40 тис. гривень за порушення ліцензійних умов. Згодом ця ж Нацкомісія (НКРЕ) за результатами перевірки діяльності підприємства накладає штраф на 85 тис. грн. А невдовзі ЗМІ інформують, що Закарпатське обласне відділення Антимонопольного комітету України оштрафувало ПАТ “Закарпатгаз” на 17 тисяч гривень за зловживання монопольним становищем.
Утім не лише такі порушення є “стержнем” діяльності даної компанії. Ті ж ЗМІ періодично повідомляють про невиконання ПАТ “Закарпатгаз” взятих на себе зобов’язань щодо підрядчиків. До прикладу, керівництвом ПАТ “Закарпатгаз” був заключений контракт з одним із підприємців м.Ужгорода на риття та засипку траншей по вул. Пестеля на території дитсадочку №39, що в обласному центрі. Коли робота підприємцем була повністю виконана, то для ПАТ “Закарпатгаз” відпала й потреба розраховуватись із ним. Частковий розрахунок за отримані роботи “Закарпатгаз” зробив лише після подачі позову до суду. Боржник у цьому випадку стандартно посилається на мораторій на стягнення заборгованості, й пояснює, що “Закарпатгаз” є учасником славнозвісного реєстру підприємств ПЕК.
Одначе найулюбленішим видом діяльності ПАТ “Закарпатгаз” є “вибивання” коштів від простих споживачів. Під будь-якими приводами. Ось що писала газета “Ужгород” у вересні 2009 року: “Ми, мешканці будинків №№ 74, 72 та 68, що по вулиці Грушевського в місті Ужгороді, просимо вас дати пояснення з питання відключення наших будинків від газового постачання.
14 вересня 2009 року на під’їздах наших будинків було розклеєно об’яви, що “з 14 по 17 вересня 2009 року буде відключено газове постачання наших будинків з метою проведення ремонтних робіт”. Але за цей час ніяких ремонтно-профілактичних робіт не проводилося. Працівники ВАТ “Закарпатгаз” обійшли декілька квартир, перевіряючи стан газових приладів, грубо поводилися з мешканцями квартир і без усяких пояснень у післяобідній час 14 вересня повністю перекрили газове постачання будинків, залишивши тим самим 108 квартир без газу, що спричинило надзвичайну ситуацію “голодного режиму” для мешканців, особливо для дітей дошкільного та шкільного віку”.
У подібну ситуацію потрапили й жителі вулиць Капушанської та Годинки. У липня минулого року по вул..Капушанська № 149 та вул. Годинки № № 8, 10 газовики влаштували ремонтні роботи. Співробітники газового господарства без належних документів, рішень вимагають грошей від мешканців будинку для заміни газової труби. Як стверджують “організатори дійства”, вона нічия і її ремонт лягає на плечі тих, хто проживає в цьому будинку. Однак виникає питання: як труба, по якій поставлявся газ у будинок, може нікому не належити?
Невдовзі вже мешканці іншого мікрорайону Ужгорода стали “жертвами” газового монополіста. ПАТ “Закарпатгаз” захотів безкоштовно отримати на свій баланс газопровід у мікрорайоні “Червениця”, який провели жителі мікрорайону за власний кошт. А щоб люди менше опирались, компанія “тупо” перекрила газовий вентель.
Усі ці “дії” довкола газопроводів наштовхують на одну думку: а чи не списало керівництво ПАТ “Закарпатгаз” кошти з рахунку компанії якійсь приватній структурі, отримавши за це “щось” персонально собі?
Та вершиною творчості із “вибивання” коштів громадян стали рахунки від газовиків наприкінці минулого року. Чи не кожен мешканець Закарпаття отримав рахунок із “захмарними” цифрами на 500 а то й на 1500 кубів. Сплативши ці “куби”, людей відразу переводили у вищу категорію і відповідно змусили доплачувати за спожитий минулоріч газ. І ви думаєте, хтось за це поніс покарання? Аж ніяк. Усе списали на комп’ютерну помилку. Але ж закарпатці, котрі не розбираються у тонкощах “бухгалтерії” ПАТ “Закарпатгаз”, постраждали, оплативши такі рахунки.
“Наробивши” галасу в обласному центрі, “браві” газовики взялись наводити “лад” у районах. Ось уже другий тиждень бригади-контролерів “працюють” у чи не найбагатшому селі краю – Заріччя, що в Іршавському районі. Це село відоме чи не на всю державу своїми працьовитими жителями, котрі забезпечують, мабуть, половину України ранніми овочами. Зараз сільчани, немов мурашки, порпаються на своїх городах. І саме в цей час газовики роблять тотальну перевірку газових приладів у місцевих помешканнях. І все би було гаразд, якби не кілька моментів.
Майже в кожному дворогосподарстві Заріччя спільно мешкає кілька родин, а народжуваність найбільша в районі. Понад три роки тому назад зарічани встановлювали собі газове опалення: батьки собі, одружені діти собі. Таким чином на одному дворогосподарстві були встановлені два газові лічильники. Усю необхідну документацію та встановлення газових приладів здійснювала районна філія ПАТ “Закарпатгаз”. Сьогодні ж з’ясувалось, що на одне дворогосподарство можна встановити лише один лічильник, відповідно до постанови Кабміну України. Звісно, що зарічани ні сном ні духом не знали про існування такої постанови. Зрештою, для чого їм це знати. Є ж газові служби, які й повинні були поінформувати споживачів про таку постанову. Та інша думка в керівників ПАТ “Закарпатгаз”. За словами одного із керівників служби безпеки компанії (а як же їм бути без безпекарів), “не знання законів, не звільняє від відповідальності”. Типова міліцейська фраза. Тільки от біда. Він призабув, що вже працює не в силовій структурі, а в державній компанії, яка надає послуги населенню. І відповідно з населенням слід проводити роз’яснювальну роботу. Зрештою, люди згідні і готові виконати вимоги газовиків, одначе для цього їм необхідний часовий термін – треба ж по-новому провести систему опалення, або ж здійснити розподіл дворогосподарства на двох власників. До речі, щоб зробити такий розподіл майна треба звернутись у місцеве БТІ, яке, звісно, запросить за свою роботи чималі кошти. Утім такі аргументи не діють на газовиків. Вони вимагають усунути недоліки негайно. В іншому випадку погрожують відключити село від газопостачання. А нерідко, усунувши недоліки силами іршавських газовиків, обласні спеціалісти “бракують” роботу своїх же колег. І зарічане знову змушені усувати недоліки, вчинені тими ж газовиками. Інакше кажучи, одна рука не знає, що робить друга. До речі, у результаті таких дій газовиків в одному дворогосподарстві стався інцидент, після якого вагітна власниця помешкання, мама двох малолітніх дітей потрапила до лікарні і тиждень провела під крапельницею.
Що ж діється в нашому газовому господарстві? Гадаю, що відповідь на дане питання повинні дати правоохоронні органи. А для керівництва компанії у мене є інші питання: чому через прорахунки газовиків мають страждати споживачі, адже не зарічани встановлювали собі газове обладнання, як і не вони розробляли собі відповідну документацію? Чому для усунення недоліків не дається термін для виконання? Чому знімають газові лічильники без складання відповідного акту? Чому газовики хочуть відключити 977 дворогосподарств від газопостачання у опалювальний сезон? А, можливо, їм просто байдуже, що в холодну пору року мерзнутимуть малі діти? Чи може всі ці дії ваших підлеглих спрямовані на те, щоб “вибити” від людей кошти, аби покрити свої видатки на сплату штрафних санкцій, про які написано вище?
Іван Берец, помічник народного депутата України, голова Закарпатської обласної організації партії “Реформи і Порядок”
