Медовий місяць закарпатської утопії завершився
У закарпатському політикумі вітальні рукостискання знову стають все формальнішими, а посмішки – більш натягнутими та штучними. Це було питанням часу…
З минулого тижня закарпатська утопія нарешті почала відтворювати нові характеристики – заховані у її темних кутках.
Між статтею Віктора Балоги у «Новинах Закарпаття», інтерв’ю Олександра Ледиди газеті «Фест» та доволі експресивною заявою Віктора Погорєлова – на перший погляд немає нічого спільного. Та кожен з наведених прикладів є закономірністю існування утопії. Хоча якщо у першому випадку йдеться скоріше про намір закріпити існуючий порядок, то у двох інших – його дещо скорегувати.
Приклад 1. Стиль тексту, ключові повідомлення-заклики авторської статті в «Новинах Закарпаття» чітко вказують на роль, яку Віктор Балога відводить собі в утопії. Це роль ментора Закарпаття – статус, збережений/утверджений політиком після місцевих виборів.
Задля власного відтворення утопія щоразу вимагатиме від В.Балоги подібного. Цього разу він це зробив.
Приклад 2. Не для кого не секрет, що результат місцевих виборів серйозно зачепив амбіції закарпатських «регіоналів». Їхній лідер Олександр Ледида до недавніх пір відбувався лише загальними фразами з цього приводу. І ось більш як через 5 місяців політик вголос мовив те, про що досі не наважувався: в інтерв’ю одній з місцевих газет заявив про купівлю голосів на останніх виборах.
Задля власного відтворення утопія щоразу вимагатиме від О.Ледиди не вчиняти подібного. Цього разу він не втримався.
Це ознака незадоволення власним нинішнім статусом в утопії.
Приклад 3. Хоч Віктор Погорєлов йшов у мери від прямого конкурента Партії регіонів, однак відразу заявляв про небажання ворогувати з біло-синім керівництвом Закарпатської ОДА. І ось минулого тижня він «зірвався»: прямо дорікнув губернаторові Ледиді в дискредитації міської влади Ужгорода через власні ЗМІ.
Із заяви було помітно, що образи, як то кажуть, накопичилися. Цікаво, чи не з того часу, як очільник «регіоналів» зробив ставку на іншого кандидата (С.Ратушняка)?
Задля власного відтворення утопія щоразу вимагатиме від В.Погорєлова не вчиняти подібного. Цього разу він, як і Ледида, не втримався.
І це також ознака незадоволення власним нинішнім статусом в утопії.
PS. При подальшому відтворенні двох останніх характеристик, чи невідтворенні першої, чи подібних їм, – з’являться підстави для руйнації старої та творення нової утопії, чи іншого соціального простору.
