Закарпаття: Тетяні Гудачок із Виноградова жити допомагає пісня!
Виноградівщина багата на таланти: хтось граційно танцює чи віртуозно грає на музичних інструментах, одні співають народні пісні, інші – сучасні естрадні. А от городянка Тетяна Гудачок – професійна оперна співачка. Цю красиву привітну жінку знає вже багато мешканців району, адже своїм співом не раз зачаровувала слухачів під час культурно-масових заходів.
– Ще під час навчання у Виноградівській ДШМ ім. Б. Бартока Ірина Дмитрівна Кікало, яка вчила мене грі на баяні, відзначила мої хороші вокальні дані і порадила продовжити навчання в Ужгородському музичному училищі ім. Д. Задора на відділі сольного співу. Співати я любила змалечку, тож дуже зраділа, почувши, що можна навчитися робити це професійно, – розповідає Тетяна Степанівна. – Але для того, аби вокалісту стати співаком академічного напрямку, чотири роки музучилища замало. Пропрацювавши рік у відділі культури, вступила у Харківський державний інститут мистецтв ім. І. Котляревського, який закінчила з відзнакою, здобувши кваліфікацію оперного та концертно-камерного співака, викладача. Ті п’ять років були наповнені творчістю, оскільки свої таланти ми відшліфовували на сцені – ставили п’єси. Мені дуже подобалося виступати на великій сцені академічного театру опери та балету, виконуючи оперні та драматичні ролі. Перевтілюючись у героїв п’єс, щоразу проживаєш нове життя, цікаве і неповторне. А найбільшою нагородою були захоплені погляди глядачів, їх оплески. Та, незважаючи на всі ці переваги, любов до Виноградова виявилася сильнішою, і після закінчення інституту я повернулася додому. Вважаю, що високе мистецтво потрібне не лише у великому місті. Варто дбати про духовно-мистецьке виховання підростаючого покоління і піднімати культуру вдома.
Повернувшись до рідного краю, Т. Гудачок була солісткою на той час дуже популярного ансамблю „Іршава”. Зараз в Олешницькому будинку культури працює художнім керівником – вчить дітей сценічній майстерності.
– Дітки приходять дуже різні, не всі мають голос і слух, і не можуть співати на сцені, таких залучаємо до художнього читання. Але я завжди прислухаюся до їх пропозицій. Одним словом, шукаємо творче обличчя кожної дитини, тому ця робота для мене дуже цікава, – продовжує свою розповідь співачка. – Добре співпрацюємо з музичною школою в Олешнику. Маючи досвід виступу на театральній сцені, передаю його підростаючому поколінню. Хоча свою роботу над усе люблю, але для власних дітей ніколи не порадила б шлях оперного співака, оскільки він дуже важкий, тернистий і, на жаль, у нас не затребуваний. Та, виступаючи на різних заходах у населених пунктах району, бачу, що оперний спів публіка сприймає позитивно.
Репертуар Тетяни Гудачок багатий і різноманітний. Виконує автентичні пісенні твори рідного краю та більш сучасні народні пісні а capella, народні пісні жартівливого характеру, твори класиків музичного вокального мистецтва Лисенка, Степового, Поклада, Шамо. Співає пісні фронтові, повстанські, русинські, церковні, російські побутові романси, колядки. Працює над записом вокальних творів Тараса Шевченка. Тетяна Степанівна сама грає на бандурі, баяні, гітарі та фортепіано і відверто зізнається, що не любить фонограму, хоча без музичного супроводу співати набагато важче. Із давніх народних пісень у її виконанні виноградівчанам найбільш відомі „У зеленім гаєчку пташечки співають”, „Червена ружа трояка”, „Чорна гора не орана”, „Виряджала мати сина у солдати”, „Під дубиною, під зеленою”, український романс „Ой у вишневому саду там соловейко щебетав”, „Ой не світи, місяченьку”.
Творчих задумів Тетяна Гудачок має дуже багато, для їх реалізації бракує матеріальної підтримки, тож радо відгукується на будь-які пропозиції про співпрацю. Адже пісня додає сил та натхнення для життя, допомагає долати труднощі та перешкоди.
Наталія КОБАЛЬ, Виноградів.ІНФО