Закарпаття: Дві юнки-сестри підняли на ноги всю хустську міліцію!
Довідавшись про недавній випадок, що трапився у місті Хуст Закарпатської області, де двоє дівчаток підняли на ноги не лише своїх родичів, а й ледь не всю місцеву міліцію, мимоволі подумав: «Чи то молодь нині росте такою безвідповідальною й безпечною, чи то окремі батьки не так виховують свої чада?..»
Адже це не єдиний випадок на Закарпатті, коли неповнолітні змушують своєю зухвалою поведінкою добряче похвилюватися своїх рідних. Наприклад, одне дівча познайомилося з хлопцем по Інтернету, а потім без відома і дозволу дорослих повіялося аж у сусідню область на побачення. Інше вирішило наказати своїх батьків, зникнувши на кілька днів з дому. А нещодавно дві сестрички з Хуста, віком п’ять та шістнадцять років, мало не довели свого батька до сердечного приступу…
Почалося все з хвороби наймолодшої дитини у цій сім’ї – дворічного хлопчика. Матір з малюком госпіталізували у Мукачівську дитячу лікарню. Старша дівчина відвела того ранку молодшу у садок, а сама подалася до школи. Батько пішов провідати дружину і хворого сина у лікарню. Повернувся додому не пізно, але дочок в хаті не застав. Не з’явилися вони до вечора, не дочекався батько дівчат і наступного дня. Тож коли діти були відсутні вдома вже майже дві доби, а самотужки знайти їх не вдалося, глава сімейства, нічого не розказуючи про це дружині, подався у міліцію.
На пошуки зниклих дітей, розповідає помічник начальника по зв’язках з громадськістю Хустського МВ УМВС Сергій Шимон, орієнтували сусідні міськрайвідділи міліції краю. Складалося враження, що розшукували дівчат майже всі городяни. Скількох людей опитали правоохоронці, аби отримати хоч якусь інформацію! Відвідали і школу, і дитячий садок, і сусідів, і родичів, і знайомих. Словом, намагалися не випустити з поля зору нікого. І тут стражам порядку стало відомо, що останнім місцем, де бачили сестричок, було одне з хустських кафе. Тож міліціонери подалися у цей заклад. Працівниці кафетерію підтвердили інформацію, мовляв: справді бачили два дні тому тут двох описаних дівчаток і пригадали, що ті були в компанії молодого хлопця. Чогось особливого у зовнішності юнака не запам’яталося, але хтось з офіціанток звернув увагу на яскраві примітні кросівки, у які той був обутий. Так з’явилася у співробітників міліції принаймні одна і, як виявиться пізніше, важлива зачіпка. Відтепер шукали ще й хлопця у яскравих кросівках. Невдовзі правоохоронці вийшли на 24-річного жителя міста. Саме його, за словами очевидців, частенько зустрічали разом із старшою з сестер. Коли двері оселі, де мешкав юнак, відчинили його батьки, співробітнику КМСД Хустського МВ УМВС старшому лейтенанту міліції Роману Прокопіву відразу потрапило у вічі яскраве спортивне взуття. Власне такі кросівки були на приятелеві розшукуваних дівчат. Господарі квартири не заперечували, що це кросівки їхнього сина. А коли стражі порядку поцікавилися, чи, бува, не заходили до них дві сестрички, ті здивовано відповіли, мовляв: вони і досі тут…
Не менше здивування викликала поява міліціонерів і у самих сестер. Їм, як зізнаються, і в голову не могло прийти, що тут така «каша” заварилася… Співробітники КМСД запевняють: сім’я, де виховуються ці дівчатка, благополучна, відповідальні, люблячі батьки. А тут такий казус. Що ж, у житті всяке буває…
Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області