Закарпатська Іршава: Будувати — не ламати…

Нарешті… Саме така думка виникає у перехожих поряд із головною міською спортивною ареною Іршави. Кілька років тому у тодішньої міської влади виникла думка реконструювати міський стадіон.
Проект реконструкції взято за стилістикою 50-х років минулого століття, тільки в 1.5 – 2 рази збільшено трибуну. Водночас сучасне планування невеликих стадіонів передбачає встановлення по периметру стадіону 3-4 рядів пластикових крісел. Над ними робляться навіси від вітру та дощу. На це все потрібно менше коштів. Трибун із капітальними стінами з цегли на невеликих спортивних спорудах рідко хто наважується робити. А так кошторисна вартість проекту, 1 мільйон 400 тисяч гривень була розрахована тільки на одну трибуну. Першу частину робіт, демонтування зробили швидко та якісно, а далі роботи уповільнились. До 2009 року ледь збудували 1-й поверх, однак, як це в нас часто буває, забули про 2-й поверх та перекриття між ними. Далі все завмерло. Якби сфотографувати її в середині 2009-го та 2010-го років, то важко було б відшукати 10 розбіжностей. Для іршавчан памятними були домашні ігри проти чемпіона «Берегвідейка», коли господарі чинили гідний опір добре укомплектованим суперникам. Мені ж запамятались оператори та ведучий берегівського телебачення, які, вмостившись на новонедобудові, робили репортажі для берегівських фанів. Окрім того, протягом минулих років на головному стадіоні було дозволено розміщення пересувного цирку. В цей розквіт розваг було понищене тренувальне поле: зявились вибоїни глибиною до півметра. Потрібно робити його перепланування, оранку газону, роздрібнення та засів трави. Поки ж тренуватись на ньому неможливо. Головне поле знаходиться в кращому стані: за ним був догляд. Ближче до кінця 2010 року будівництво поновили. Це було позитивним повідомленням і для гравців «Бужори», які в 2-му колі чемпіонату 2010 року участі не брали. Причиною зняття зі змагань, за словами головного тренера Олександра Дякулича, була відсутність уваги та безгрошівя:

– Протягом майже півроку ми не грали в футбол, оскільки не виділялись кошти. До футболістів не було взагалі ніякої уваги і навіть у 1-му колі команда була не готова до обласного чемпіонату. Ми тоді вирішили припинити виступ. Зараз ставлення до нас змінилось радикально. Ми повернули братів Максимів, Остафійчука та ряд інших футболістів. Іван Бандурович виявив бажання продовжити виступи за «Мукачево». Деякі гравці припинили футбольну кар’єру. Тренуємось на стадіоні в селі Брід три рази на тиждень – у вівторок, середу та пятницю, по 2 години.

На реконструкцію стадіону вже витрачено 850 тисяч, переважно на трибуну. На ній ще треба здійснити перекриття передньої частини та оздоблювальні роботи. На териорії спортивної арени є міні-футбольне поле зі штучним покриттям. Її освітили та обгородили сіткою.

Іршаський міський голова Степан Бобик каже, що в найближчому часі планують привести в належний стан запасне поле, однак тренуватись на ньому не буде можливості:

– Коштів для завершення будівництва нема, а потрібно ще близько 700 тисяч. Виділено з міського та районного бюджетів ще по 100 тисяч гривень. Вони підуть на підготовку головного поля до нового сезону, встановлення вікон та дверей на трибуні, покриття її передньої частини синьою металочерепицею, облаштування суддівської, одної роздягальні для команди та душової.

Коли знайдуться додаткові кошти, то ближче до літа планується встановити пластикові стільці на трибуні та відновити бігові доріжки для легкоатлетичних змагань. Їх понищили транспортні засоби, що працювали на будівництві трибуни. Поки ж керівництво «Бужори» налаштоване відстоювати давні футбольні традиції Іршавщини на провідному обласному рівні – чемпіонаті Закарпаття 2011 року у вищій лізі.

Євген СВИЩО, “Срібна Земля”