Нерухомість Мукачева: У пошуку престижних місць
Світова фінансова криза, а в нашій державі на додачу ще й політична нестабільність, неймовірно боляче вдарила й по ринку нерухомості. Там, де ще вчора в місті над Латорицею спостерігалася ділова активність, де численні агенції ледве встигали задовольняти попит своїх потенційних клієнтів, нині настало затишшя. Про те, коли можна очікувати пожвавлення на ринку нерухомості в Мукачеві, та на ряд інших важливих питань, які цікавлять наших читачів, відповідає відомий у місті ріелтор, керівник агенції нерухомості «Центр» Юрій СОРОКА.
– Юрію Юрійовичу, чому фінансова криза, яка почалася десь далеко в США, а далі поширилася по цілому світу, зачепила й мукачівський ринок нерухомості, котрий нині переживає не найкращі часи?
– Це тільки людині, далекій від економіки, може здатися: а що нам та світова криза, яке нам до неї діло? Проте це не так. Поточна криза — це не просто наслідок падіння ринку житла, це — кінець багаторічного періоду розвитку системи кредитування. Економіка різко знизила темпи зростання через світову кризу. Головний ризик, що загрожує вповільненню економіки планети, — криза на ринку нерухомості в США та Європі. Причина колапсу ринку іпотеки — бум у будівельній галузі і кредитування в попередні роки. Саме тоді багато банків надавали дешеві кредити незаможним верствам населення, що часто-густо не мало стабільних доходів, тобто позики із надзвичайно великими ризиками. Потенційні клієнти наших агенцій – люди, котрі зазвичай купували помешкання, теж узявши в банках кредити. А в умовах, коли наші банківські установи їх перестали видавати взагалі, а котрі ще нині дають, то під драконівські відсотки (бо й самі опинилися у великій скруті через неможливість позичити гроші у закордонних банках), ділова активність агенцій з нерухомості пригальмувалася.
Тому станом на сьогодні в нашому місті діє всього кілька ріелторських контор, інші просто позакривалися через брак клієнтів. Та немає лиха без добра. Усі чорні маклери, яких у нашому місті було чимало і котрі створювали багато проблем як покупцям, так і продавцям, і, звісно ж, нам, зникли. Сподіваюсь, що уже назавжди. Також надіюся, що після виходу цієї кризи на ринку нерухомості в Мукачеві залишаться винятково серйозні гравці-професіонали. Що стосується нинішніх негараздів, то є ще один позитивний момент. До кризи двері нашого офісу не зачинялися, люди постійно приходили, і з десяти клієнтів, що зайшли, тільки два щось купили. Тепер же два зайшли – два купили. Просто так, як ми висловлювалися, на екскурсії уже зараз ніхто не ходить.
– А хто ж тоді нині купує нерухомість?
– Той, хто має живі гроші! Хочу відразу зауважити, що це, як правило, люди небідні, і купують вони так зване елітарне житло. Неліквідом зараз ніхто не цікавиться.
– У зв’язку зі зниженням попиту чи впали ціни на житло?
– Так, відсотків на сім-десять, але не на елітні помешкання. Останні завжди в ціні і постійно дорожчають. Вони завше витребувані. Це стосується, зокрема, квартир у центрі міста, їх катастрофічно бракує. Подивіться на площу Ракоці. Тут не залишилося вільних магазинів. Усі приміщення здали в оренду банкам, під офіси операторів і реалізаторів засобів мобільного зв’язку та ігротекам, бо це нині найвигідніший бізнес. Хіба тут може колись нерухомість подешевшати? Звісно, що ні! Хотів би також зазначити, що як ціна самого об’єкта, так і орендна плата за комерційні приміщення в центрі постійно і невпинно зростають. Що стосується житла на периферії, тобто на околицях, то воно подешевшало ще більше. Приміром, двокімнатне помешкання на вулиці Івана Франка раніше продавалося за 30-35 тисяч доларів, зараз — за 20-25. На Шипці вартість однокімнатної квартири знизилася до 12-15 тисяч у.о.
– Пане Юрію, якщо не продаються квартири, то відповідно й не зводяться нові будинки. Чи не так?
– Будівельна галузь зараз переживає кризу, якої за часів незалежності ще не було. Уявіть собі, що будівельники взяли короткострокові кредити в банках, а зараз не можуть завершити будівництво, бо залучення кредиторів призупинилося. До того ж через неліквідність житла не мають змоги розрахуватися з банками. Це замкнене коло, яке розімкнеться ще не скоро.
– Напевно, у зв’язку з цим подешевшали й земельні ділянки?
– Безумовно, як каже приказка: «біда одна не йде, за собою сім веде». Фінансова криза зачепила й ринок землі. Раніше знаходилися непоодинокі прагматичні ділки, котрі вкладали гроші у земельні ділянки. Кому поталанило, той купив і відразу ж значно дорожче їх перепродав. Хто ж не встиг, той втратив приблизно відсотків 20-40 свого капіталу, вкладеного в землю. Тут також хотів би зауважити, що зараз майже ніхто не купує ділянки під забудову, бо зводити будинок – це неймовірно дороге задоволення. Тому значно вигідніше не будувати, а купувати вже готовий.
– Юрію Юрійовичу, який ваш прогноз щодо тривалості кризи?
– До березня-квітня наступного року, це вже точно. Однак як і всьому, так і кризі колись настане кінець. Мусить же ринок нерухомості працювати. Останні події у банківській сфері показали, наскільки є ризикованим доручати їм свої кошти, коли в подальшому гроші неможливо взяти в потрібний момент. Отож свій капітал клієнт бажатиме вкладати в ту нерухомість, котра при всіх негараздах все ж залишається надійним капіталовкладенням. Незважаючи на кризу, молодь створює сім’ї, їм потрібне житло. Батьки та молодята накопичуватимуть кошти і все одно купуватимуть помешкання. Життя ж продовжується…
Віталій Пумпинець