Ужгородські роми обіцяють й надалі боротися за свою школу
Останнім часом в Ужгороді почали активно «оптимізувати» школи. Черга «оптимізації» дійшла і до ЗОШ № 14. Координатор проекту «TOUCH» Зіта Баторі-Тарці каже: «Раніше хотіли закривати школу, аргументуючи це тим, що школа знаходиться в аварійному стані. За підтримки проекту, було відремонтовано класні приміщення, спортзал та їдальня. Школа повністю відповідає нормам і пристосована до навчального процесу».
Оптимізують також школу І-ІІ ступеня в мікрорайоні “Горяни”. Вчителі і батьки обох шкіл з насторогою ставляться до оптимізації. Якщо закриють старші класи дев’ятирічки, то автоматично зменшиться кількість учнів і в початкових класах, тому що батькам буде важко водити своїх дітей в різні школи. До того ж будуть потрібні кошти на автобус, а школа в обох районах не тільки навчальний заклад, але і свого роду реліквія.
Через недостатню кількість учнів міська влада збирається реорганізувати Ужгородську школу № 14 у початкову школу. Учнів старших класів та напрацьований педагогічний колектив обіцяють розподілити в інші навчальні заклади міста. Виникає питання: чи дійсно зміниться економічне становище бюджету на краще після закриття ромської школи? Адже всі вчителі будуть працевлаштовані, комунальні платежі з експлуатації школи будуть виплачуватись. Економія коштів міського бюджету – мізерна. Єдиним, хто однозначно програє від “оптимізації” школи, будуть діти.
Рішення міськвиконкому та міського відділу освіти поспішне. Учнів ромської школи не надто охоче приймуть діти інших шкіл. Здебільшого вони не будуть сприйняті новими колективами. Значна частина просто перестане відвідувати школу. Внаслідок цього роми будуть почувати себе не комфортно та отримають додаткові психологічні комплекси. Діти інших шкіл будуть ставитися до нових учнів з насторогою. Тоді як у своїй школі вони всі однакові і ніхто не почувається зайвим.
Ромські громадські організації міста стурбовані цією ситуацією. Ще у березні місяці цього року були проведені загальні збори разом з батьківським комітетом. Було прийнято клопотання до органу місцевого самоврядування про збереження школи. Адже цю школу будували самі роми для своїх дітей.
На клопотання надійшла відповідь, що школа продовжить функціонувати у попередньому стані, як ЗОШ І-ІІ ступенів. Насправді, міський відділ освіти і не думав прислуховуватися до думки батьків та більшості лідерів ромських організацій і прийняв рішення про реорганізацію школи.
Найбільше нас хвилює те, як зауважила вчитель методист, вчитель вищої категорії Євгенія Навроцька, що постраждають перш за все ромські діти. Замість того, щоб надати школі методичну, педагогічну допомогу у залучені дітей до школи, міський відділ освіти всю провину перекладає на вчителів, аргументуючи свої дії малою наповненістю класів. Крім того, не була проведена відповідна робота з директорами та вчителями шкіл, куди повинні перейти діти з Ужгородської ЗОШ № 14. Цим самим право на освіту ромських дітей опинилося під загрозою. Більшість дітей отримають, у кращому разі, тільки початкову освіту. І це у XХІ столітті! Невже відділ освіти не знайомий з документом Ради Європи за № 2000/4 “Про освіту ромських дітей”, за яким якраз і звертається найбільша увага до освіти цієї національної меншини?! Якщо у європейських країнах здійснюється поглиблена робота стосовно освіти ромських дітей, то в Україні, навпаки, йде скорочення асигнувань на ромські школи.
Оптимізація школи відбувається у літній період, коли вчителі у відпустці і дирекція школи не може повноцінно захищатися та відстоювати їхню правоту у збереженні робочих місць.
Нещодавно відбулось повторне зібрання голів ромських організацій і батьківського комітету. Роми категорично проти “оптимізації” роботи школи. За захистом своїх прав на освіту вони вимушені були звернутися з листом до міської прокуратури, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Роми настроєні категорично проти закриття роботи Ужгородської школи І-ІІ ступенів і будуть надалі боротися за свою школу, в якій навчалися їхні діди і прадіди і яка була побудована самими ромами на кошти президента тодішньої ЧСР Т. Масарика. Невже президент В. Янукович потуратиме самочинству ужгородських можновладців?
Будемо сподіватися, що міські чиновники погодяться з тим, що населенню така “оптимізація” шкіл не потрібна. Адже місцеве самоврядування – це, насамперед, освіта дітей місцевої громади. Громада мусить захищати свої права, а місцева влада – виконувати делеговані їй громадою обов’язки.
