Вчені розвіяли міф про гігантську бульбашку навколо Землі

Гіпотезою про існування такої бульбашки деякі вчені намагалися пояснити прискорення розширення Всесвіту. Група астрономів не виявила свідоцтв на користь того, що Чумацький Шлях і космічний простір навколо нього знаходяться всередині гігантської “бульбашки”, властивості якої відрізняються від властивостей інших регіонів Всесвіту.

Гіпотеза про існування такого міхура була висунута деякими фахівцями для пояснення прискореного розбігання галактик. Робота дослідників опублікована в журналі Physical Review Letters, а коротко про неї пише портал Physics World.

Той факт, що Всесвіт розширюється, був відомий вченим давно – залежність, яка пов’язує відстань до галактик, які віддаляються одна від одної, і їх радіальні швидкості, була виведена астрономом Едвіном Хабблом.

Однак наприкінці 1990-х років астрономи визначили, що швидкість розширення Всесвіту зростає з часом – цей висновок суперечив здавалося логічним припущенням про те, що гравітаційне тяжіння між космічними об’єктами, навпаки, повинно уповільнювати їх розбігання.

Одна з гіпотез, висунутих для пояснення цього протиріччя, припускає, що прискорення розширення Всесвіту, яке спостерігається, є удаваним. Згідно постулатам цієї гіпотези, Чумацький Шлях знаходиться всередині гігантського регіону з дуже низькою щільністю – своєрідного міхура.

Простір, який оточує міхур, складається з більш щільної речовини та сприяє “відтягуванню” вмісту міхура від його центру. Відповідно, швидкість розширення Всесвіту представляється спостерігачам всередині міхура більш високою, ніж справжня швидкість розширення простору, що оточує міхур.

Описана гіпотеза не дуже популярна серед астрономів, в першу чергу, тому, що вона припускає, що Земля знаходиться в якомусь унікальному регіоні простору.

Автори нової роботи отримали фактичні докази того, що “бульбашкова” гіпотеза, найімовірніше, не виконується.

Вчені досліджували мікрохвильове фонове випромінювання, яке було випущено в часи, коли Всесвіту було близько 400 тисяч років. Стикаючись з електронами, це випромінювання характерним чином розсіюється, і цей процес призводить до зміни температури мікрохвильового фонового випромінювання.

Якщо Чумацький Шлях не знаходиться усередині особливого регіону Всесвіту, то описане вище зміна температури буде непомітною, оскільки вона прийме середнє значення за всіма напрямами. Якщо ж менш щільний міхур існує, то його рух відносно іншого простору призведе до характерної зміни температури. Автори нової роботи провели дуже точні спостереження і не виявили передбачених теорією змін.

Конкуруюча (та найбільш загальноприйнята на сьогоднішній день) гіпотеза, що пояснює збільшення швидкості розбігання галактик – це гіпотеза про темну енергію. Ця поки не виявлена ​​експериментально субстанція “працює” як антигравітація, змушуючи галактики відштовхуватися один про одного.

tsn.ua