Закарпаття: П’ять років тому в обласній дитячій лікарні відкрито відділення недоношених малюків
Згідно статистики міністерства охорони здоров’я кожна десята дитина народжується недоношеною. За минулий рік на Закарпатті на світ народилося 780 таких немовлят. П’ять років тому в обласні дитячій лікарні, яка знаходиться в Мукачеві було відкрито відділення недоношених новонароджених дітей, розраховане на 30 малюків. Заклад має необхідну апаратуру для їх повноцінного виходжування й лікування. Для реконструкції приміщень та закупівлі апаратури з обласного бюджету було виділено майже 750 тисяч гривень. За ці роки в закладі лікувалося понад 2 тисячі немовлят. У п’ятницю, 5 серпня, з колективом лікарні, батьками зустрівся голова обласної ради Іван Балога. Йшлося про плани роботи установи, про те, як покращити матеріальну базу та про перспективу будівництва реабілітаційного центру обласної дитлікарні.
Згідно світової медичної практики недоношеними вважають діток, які народилися між 27 і 36 тижнями вагітності вагою до двох з половиною кілограмів. До відкриття відділення недоношених немовлят в нашому краї фіксували сумну статистику: 13 смертей на 1000 новонароджених. Головний лікар обласної дитячої лікарні, депутат обласної ради Єлизавета Біров констатує: нині ситуація є кращою.
«П’ять років тому, перед відкриттям відділення тут було проведено капремонт, замінили усні комунікації. Нині медики можуть похвалитися набором сучасного устаткування апаратури, яка рятує життя й 22-тижневих малюків. Щороку у відділення потрапляє 420-430 діток», – каже лікар. Персонал – в переважній більшості молоді фахівці, випускники закарпатських медучилищ та УжНУ. Їх середній вік – 28 років.
Разом з немовлятами тут можуть постійно знаходитися і їх мами: для цього створені всі необхідні умови. Малеча постійно перебуває у мікрокімнатках. На табло спеціальних приборів цілодобово висвітлюється інформація про температуру тіла малюка та температуру всередині кабінки немовляти. Фахівці розповідають, що ці діти більш хворобливі та вразливі у них частіше спостерігається патологія нервової системи. І майже 70 відсотків з них потребують спеціальної реабілітації. Головним критерієм, за яким визначають доки немовля перебуватиме у відділенні – його вага.
Головний лікар обласної лікарні, депутат обласної ради Єлизавета Біров повідомила, що на утримання відділення йдуть значні кошти: недешевий інкубатор – за нього треба заплатити не менше 70-80 тисяч гривень, щоденні витрати на харчування малюків спеціальними сумішами, тощо. Водночас Єлизавета Іванівна запевняє: дитяче життя безцінне і за нього треба боротися, незважаючи на жодні труднощі.
– П’ять років тому за сприяння нині покійного Михайла Турянчика, начальника обласного управління охорони здоров’я та депутата облради Івана Балоги ми зуміли відкрити це відділення. Нині ж у планах будівництво реабілітаційного центру. Обласна рада нещодавно виділила для цих потреб мільйон гривень. Окрім того лікарнею підготовлено проект до Європейської комісії на співфінансування реабілітаційного центру, і вже цього четверга нам повідомили з Брюселю, що цей грант ми виграли, – поділилася звісткою Єлизавета Біров.
В свою чергу голова обласної ради Іван Балога повідомив про наміри обласної влади щодо підтримки дитячих лікарень краю.
– Ми вже пройшли певний період: відкрито відділення, яке успішно працює. Нині треба «рухатися» далі. Під час зустрічі з колективом і батьками ми почули доволі важливі пропозиції. Найближчим часом лікарня проведе анкетне опитування батьків, і на основі цього будуть внесені корективи в плані матеріально-технічного та кадрового забезпечення відділення. Також є пропозиції відкрити реабілітаційні центри в двох найбільших містах області: Ужгороді та Мукачеві . Цього року ми дали старт цьому процесу і область докладатиме всіх зусиль, щоби протягом наступних двох років реабілітаційній центри в обласній та Ужгородській міській дитячій лікарнях були відкриті. Окрім того, в центрах має бути встановлене європейського зразка обладнання, та залучені відповідні фахівці, – резюмував Іван Балога.
Прес-служба облради
Фото: Сергій Гудак