На Закарпатті відпочивають судді та прокурори з Києва та Запоріжжя
Хтось із Берегова їде на моря, а вони — до нас…
Бо вони (і не тільки вони), зокрема, суддя Вищого господарського суду України Віктор Швець і перший заступник прокурора Запорізької області Олександр Попович – наші земляки, тобто в Берегові народилися, ходили тут до школи, а відтак, вивчившись на юридичних факультетах та в однойменних вишах, зійшли до серйозних вершин у суддівсько-юридичній кар’єри. Приміром, пан Швець і насправді починав із шевця в побуткомбінаті, але шив і лагодив взуття недовго. Після закінчення юрфаку Львівського університету одягнув мантію судді, працюючи спершу в Берегові, відтак у Мукачеві та Сваляві.
Так склалося, що волею долі опинився в Києві, де працював у обласному, а зараз – у Вищому господарському суді України (у цій інституції під керівництвом донеччанина Віктора Татькова понад 90 суддів). Віктор Швець – кандидат юридичних наук, заслужений юрист України. Цьогорічного літа на кілька днів із одного з санаторіїв Свалявщини заїхав у Берегово – місто дитинства, юності та зрілості, де починалася його трудова біографія. Та й дружина Валя – місцева, тут жили та мешкають близькі й родичі цього подружжя. Отже, не обов’язково мати “волохату руку” чи нянька-боса в столиці, аби зійти до такої професійної висоти, треба лишень голову на плечах – і трохи щастя…
Така ж берегівсько-приземлена біографія в Олександра Поповича. Після навчання у Харківській юридичній академії протягом недовгого часу він працював у прокуратурі Берегівського району – спочатку помічником, а відтак старшим помічником прокурора. Його перший наставник – досідчений юрист і знавець права Іван Івашкович, який у ті часи якраз і керував райпрокуратурою. До речі, він завжди гарно відгукувався про молодого перспективного юриста, якого опісля запросили працювати в Ужгород, а небавом, оцінивши його інтелект, знання, хист, перевели на службу до Генеральної прокуратури. У цьому найвищому наглядовому органі нашої країни молодий берегівець очолив один із ключових підрозділів. А невдовзі, коли вже мав ранг старшого радника юстиції, йому запропонували посаду першого заступника прокурора Запорізької області. До речі, у цьому статусі наш земляк часто дає інтерв’ю з приводу розслідування найрезонансніших кримінальних справ.
У серпні з сім’єю гостював у батьків і тестя, адже літо – пора відпусток. Батько пана Олександра, Василь Васильович, – пенсіонер-підполковник внутрішньої служби, багаторічний керівник пожежної частини Берегівщини, дуже порядний і авторитетний чоловік. А тесть першого заступника запорізького облпрокурора – Іван Кенийз, міліцейський підполковник, нині він на пенсії, теща Катерина Іванівна – учителька ЗОШ № 4 ім. Л. Кошута. Що цікаво, у Кенийзів буде ще один юрист – двадцятирічний син Руслан є студентом Харківської юридичної академії. Відрадно, що берегівчан повсюдно шанують і цінують, ми також пишаємося своїми земляками.
Віриться, що їх чекають ще більші вершини, і вони їх неодмінно подолають. А також сподіваємося, що судді та прокурори гідно нестимуть ймення берегівчанина, слугуватимуть прикладом для тих, хто стає на життєву стезю.
Між іншим, свого часу прокурором кількох областей, зокрема, Закарпатської, Херсонської та Чернівецької, був уродженець села Яноші Йожеф Орос, екс-прокурор Берегівщини Микола Геревич також ледь не став прокурором Дніпропетровська, щоправда, побувши перед тим першим “замом” у “рідних стінах”, тобто в Закарпатті. З когорти молодих варто згадати Руслана Біловара, Михайла Мангура, Лайоша Гала, вони також, як і Олександр Попович, працювали в прокуратурі Берегівщини. За наставника в них усіх був уже згадуваний І. М. Івашкович, який цю правову інституцію очолював 10 літ (змінивши О. Бондаренка, він опісля здав пост М. Геревичу).
“Ростіть”, здорові будьте, наші славні земляки – прокурори, судді, адвокати, всі правовики, хто має берегівське коріння чи родовід, пам’ятайте рідний край, приїжджайте і нас не забувайте.
Михайло Папіш, міська газета “Берегово”
