Виховувати дитину треба… театром

[Total: 0    Average: 0/5]

Театрали — неординарні люди із особливими життєвими поглядами і з незрозумілою для більшості сучасних, завантажених щоденними клопотами, людей метою: зробити світ кращим.

На переконання митців, зробити це можна, виховуючи дитину змалку, приводячи її у світ казки, налагоджуючи теплі стосунки з родиною, даючи підказки у деяких складних для дитини ситуаціях. І все це можливо, якщо дати малюку доступ до казки, а, простіше кажучи, недільного ранку привести її за руку до лялькового театру. І хоча молодій мамі через брак часу та величезну кількість справ зробити це надзвичайно складно і вона вмикає телевізор, — робити цього в жодному разі не можна. Особливо, коли йдеться про сучасні мультфільми іноземного походження, у яких переважно — велика кількість насилля і негативні, часто неприємні, образи, “нульовий” зміст.

Про це та про роль лялькової вистави у вихованні найменших громадян йшлося на прес-конференції, присвяченій відкриттю 31 театрального сезону лялькового театру „Бавка”, що відбулася у прес-центрі “Закарпаття”.

Дитячий світ кардинально відрізняється від світу дорослих: одні й ті самі речі обидві категорії сприймають абсолютно по-різному, — розповідає одна з учасниць прес-конференції психолог Наталія Братасюк, яка є головою Закарпатського осередку Української спілки психотерапевтів. “Лялькова вистава виховує дитину невимушено, м’яко впливаючи на підсвідомість, не наказуючи, як це робить мама, а через гру, через певні образи та асоціації”, — переконує Наталія Братасюк. Про ефективність впливу лялькової вистави детальніше:

Та взяти маля за руку і мовчки привести до театру — не достатньо. Дуже важливо чітко знати, яку виставу показуватимуть цього разу і на який вік вона розрахована (ця інформація значиться на театральних афішах та на сайті “Бавки”). Крім того, слід враховувати і особисті смаки дітей. Більше того, якщо дитина йтиме до театру вперше, батьки повинні розповісти їй, що це таке і, можливо, напередодні привести її до пустого театру, завести у залу, аби дитина чітко усвідомила, що на неї чекає. Зовсім маленьких, які охоче подивляться “Колобка” чи “Золоте курча”, не варто вести на чудову виставу “Принцеса-стрибунка”. Їх вік і життєвий досвід поки що на такому рівні, що вистава не буде сприйнята належним чином, а тільки спричинить дискомфорт і, можливо, навіть небажання відвідувати ляльковий театр у майбутньому. Про реакцію дітей на вистави, не розраховані на їх вік, та про переживання акторів розповідає головний режисер Закарпатського обласного театру ляльок “Бавка” Наталія Орєшнікова:

Тим не менше, аудиторія лялькового театру — це не тільки дошколята. Підлітки також потребують подібного “спілкування”. І дуже добре, коли це усвідомлюють батьки, коли вони можуть приділити 12-річному синові чи доньці час і сходити разом на виставу. Чому це необхідно, розповідають Наталія Орєшнікова і Наталія Братасюк:

Лялька — древній символ, який завжди асоціюється з людиною. Діти схильні ототожнювати себе чи оточуючих із лялькою, переносити на неї певні дії. Дітям уже із шестимісячного віку цікаві людські обличчя, і лялька якраз є тією іграшкою, що задовільняє цю цікавість, — розповідає Наталія Братасюк, — це щось рідне і не викликає тривоги. З ляльками діти граються (а гра є провідною діяльністю дітей до 12-14 років) і пізнають навколишній світ. До речі, складну ситуацію в садочку, коли дитина не знає, як поводитися із Петриком, що час від часу дошкуляє дитині, можна вирішити… через виставу. Саме тому роль лялькової вистави у набутті життєвого досвіду — колосальна, хоча багато батьків, на жаль, цього не усвідомлюють, — наголошує психолог.

Сучасні діти дуже мало читають, — розповідає керівник літературно-драматичної частини театру “Бавка” Ніна Малишка. А от лялькова вистава якраз спонукає дитину взяти до рук книжку. Більше того, дитина, котра відвідує театр, розвивається не тільки гармонійно, але й всебічно. Вона приходить додому і бажає виліпити головного героя із пластиліну чи намалювати його акварельними фарбами. Хтось береться створити власний сценарій розвитку подій, учасником яких став під час перегляду. Ми в житті керуємося двома принципами: принципом реальності та принципом задоволення, — каже Наталія Братасюк, — і якщо реальність нас не завжди влаштовує, то для задоволення батьки часто купують дітям щось солодке чи іграшку, замість того, аби витратити 2 години часу на похід до театру. А спільний перегляд вистави дає спільне перебування в одному емоційному полі, крім естетичного задоволення від вистави діти отримують ще й від присутності мами чи тата поряд, які в цей час належать тільки дитині. Такої ж думки і Ніна Малишка. Під час прес-конференції вона зазначила: “Спільне відвідування театру (батьків і дітей — ред.) — надзвичайно зближує, адже всі учасники перебувають в одному емоційному колі, мають можливість згодом обсудити питання та проблеми, підняті у виставі”. З цього і починається культура.

Саме такими ідеями і переконаннями живе колектив театру “Бавка”, який сьогодні окрім того, що відшліфовує стаціонарні недільні вистави і працює “на виїздах”, ще й готується до 13-го Міжнародного фестивалю “Інтерлялька”. Цього разу учасниками фестивалю, що розпочнеться 1 жовтня, стануть колективи не тільки з України, але й Росії, Словаччини, Угорщини, Білорусії, Польщі, Румунії, Сербії. Наприкінці зустрічі учасники внесли інтригу, адже повідомили, що незабаром глядач отримує справжній подарунок — дві геніальні вистави, які не залишать байдужими аудиторію. Пропонуємо прослухати, що це за вистави і кому належить авторство.

Цієї неділі, 18 вересня, ляльковий театр “Бавка” запрошує на виставу “Поросятко Чок”, яка буде не тільки цікавою, але й корисною дітям будь-якої вікової групи. І якщо вам, шановні батьки, дуже важко пояснити малюку, чому потрібно чистити зубки і як слід поводитись, коли мами нема вдома — приводьте його у театр — миле поросятко Чок впорається з цим якнайкраще.

Довідка:  Вистави відбуваються у театрі щонеділі об 11.00 та 13.00. Вартість квитка, залежно від ряду, — 10 грн. і 15 грн. Діти до трьох років відвідують вистави безкоштовно.

zakarpattya.net.ua

Comments are closed.