У “святій капличці” при Ужгородській дитячій лікарні ледь не вбили дівчину
Всі, мабуть, пам’ятають, який ажіотаж роздмухали останнім часом навколо «святого» джерела мінеральної води на території Ужгородської дитячої лікарні. «Лікувати душу й тіло» сюди запрошували і церковники, і влада, і медики. Але слова й діла – то велика різниця. Після всіх тих пафосних слів двотижневої давнини вчора, 29 вересня, у цій капличці нелюд-сторож ледь не вбив дівчину.
Над мінеральним джерелом на території Ужгородської дитячої лікарні встановили капличку, а 14 вересня за участі глави греко-католиків Закарпаття владики Мілана Шашіка відбулася церемонія її освячення.
Багато слів про «святість» цього місця говорив і міський голова Віктор Погорєлов, урочисто відкриваючи бювет-капличку 17 вересня, у День Ужгорода.
Головлікар Ужгородської дитячої лікарні Ігор Рошко під час урочистого відкриття запрошував приходити сюди щодня без вихідних – «святий» бювет, за його словами, буде відкритий з восьмої ранку до восьмої вечора…
Дівчина приїхала сюди, щоб набрати води, близько шостої години вечора. До анонсованого головлікарем часу закриття – добрих дві години.
Приїхала велосипедом – якраз у дусі ще одного почину Ужгородської мерії, яка закликає городян пересідати з чотириколісного транспорту на двоколісний, аби в місті легше дихалося.
А той сторож якраз наладився бювет-капличку закривати. Чи то до нього не довели графік роботи «святого місця», чи то до нього «не дійшло», чи то чхати він хотів на головлікаря лікарні і голову міста – невідомо. Він вирішив, що вже доста воду пити – і баста. А тут – дівчина, та ще й з велосипедом. Сторож відкрив рота, з якого почали вилітати аж ніяк не святі слова. Чути які було не лише тим маленьким пацієнтам, що сиділи на лавичці поруч, але й на всіх чотирьох поверхах дитячої лікарні.
Ображена дівчина зробила зауваження. Краще б вона його не робила. Бо нелюд-сторож вчепився їй у горлянку.
Дівчині вдалося вирватися, охоронець тваринного походження змушений був відступитися, бо на поміч дівчині завернули перехожі з вулиці Ракоці.
Дівчина зажадала, аби нападник назвався. Знову-таки – краще б вона цього не робила. Бо тоді би знала набагато менше образливих, лайливих та інших «не святих» слів.
Тоді дівчина вирішила бодай зазняти на мобілку обличчя тієї тварюки, що ледь не задушила її просто у капличці. Що з цього вийшло, видно на відео – та тварюка ледь не розтрощила їй голову…
Кожна байка завершується мораллю. Ця історія – не байка, а чистісінька правда,але мораль ми таки допишемо. І не одну.
Для владики Мілана Шашіка: не може бути ця капличка «святим місцем», бо її доглядають люди, для яких немає нічого святого.
Для мера Погорєлова: закрийте відкритий вами бювет назад, бо приходити сюди за водою – небезпечно для життя.
Для головлікаря Рошка: відповідальність і пильність мають бути при доборі не лише тих кадрів, що працюють всередині лікарні, але й тих, що працюють у лікарняному дворі. А той нелюд, що сьогодні мало не забив дівчину з вулиці, завтра запросто може напасти і на маленьких пацієнтів лікарні.
Для прокуратури та міліції: виявляти активність потрібно не лише тоді, коли вбивство чи нанесення тілесних ушкоджень вже сталося, але й при упередженні таких випадків. Обличчя потенційного вбивці чудово видно на відеоматеріалі.
Для всіх городян: не ходіть до того бювету-каплички, що на території дитячої лікарні в Ужгороді – будете здоровішими і душею, і тілом!!!
Європейський медіа-центр
