Закарпатців продовжують «кидати» на гроші

Історія кредитної кооперації у Західній Україні сягає XIX століття, коли незаможні селяни почали об’єднувати свої статки, допомагаючи один одному у такий спосіб підняти господарство. Нинішні кредитні спілки в Україні діють на підставі закону, підписаному у грудні 2001-го Президентом Леонідом Кучмою.

 Документ визначає, що основною метою діяльності спілок є взаємне кредитування і надання фінансових послуг членам організації через об’єднання їхніх грошових внесків. Інший закон – «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відніс кредитні спілки (КС) до кредитних (фінансових) установ, які мають право на власний ризик надавати позики за рахунок залучених коштів.

Втім, нині поряд з кредитними спілками виникло чимало «МММшок», так званих псевдокредитних компаній, які діють за принципом фінансової піраміди. Кинуті у скруту фінансовою кризою люди часто піддаються спокусі отримати дешеві гроші, які ті пропонують. У результаті — потрапляють на гачок до шахраїв і залишаються взагалі без статків. Та про все по порядку.

Принади і реальність

Громадян у кредитній кооперації приваблюють два фактори. По-перше — демократичність: усі члени спілки мають рівні права, в тому числі під час голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового внеску. По-друге — можливість отримати вищі, ніж у банку, відсотки за депозитами та дешевші, ніж у банку, кредити за рахунок «неприбуткового статусу» спілок та відсутності податків на доходи.

Однак останніми роками ці установи заробили неоднозначну репутацію, вже добряче зіпсовану скандалами і навіть кримінальними справами про кредитне шахрайство. Репутація ця призвела до того, що в Україні почали говорити про ліквідацію КС. Зокрема, нещодавно міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов у парламенті заявив, що міліцейське відомство пропонує припинити діяльність кредитних спілок через їхню кримінілізацію.

Пік новітньої діяльності кредитної кооперації в Україні настав у 2008 році. На 1 жовтня загальні активи 819 кредитних спілок сягнули 6,3 мільярда гривень, а кількість їх членів — 2,7 мільйона осіб. Та світова економічна криза не лише ускладнила умови роботи галузі, але й оголила її найгостріші проблеми. Зокрема виявилися негаразди, пов’язані з шахрайськими діями керівництва кредитних спілок, для яких спілка — тимчасова фінансова установа, метою створення якої є збагачення шахрайським способом вузького кола осіб. Правоохоронні органи та вища профільна структура — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у такій ситуації виявилися не на висоті.

Ці проблеми створили жахливу ситуацію із захистом інтересів вкладників. Протягом останніх років сотні спілок було створено лише з метою залучення максимальних обсягів коштів. Далі гроші через мільйонні кредити без застави видавалися «своїм» людям, а самі спілки розвалювалися через їх неплатоспроможність. Суми зловживань в Україні становлять мільярди гривень.

Закарпатські «кидалова»

Наша область, на жаль, не є винятком. Торік фахівці УБОЗ УМВС України в Закарпатській області викрили афери у двох кредитних спілках – «Мрія» і «Тур’я». Матеріали справи щодо КС «Мрія» було передано до суду. 3 особи з цієї спілки завдали шкоди 150 потерпілим вкладникам на суму понад 6 млн. грн. Двох було заарештовано, а третя учасниця – 61-річна жінка – потрапила до лікарні. Власники кредитної спілки «Тур’я» обдурили близько 70 осіб, в основному мешканців Перечинського району. Люди вклали гроші і навіть майно під 25-30 % річних, кілька разів спілка навіть виплачувала відсотки, залучаючи цим більше вкладників. Минув рік, та доля вкрадених грошей і ошуканих вкладників й досі не відома.

А на початку липня нинішнього року увірвався терпець вкладникам кредитної спілки «Централь-старт». Вони влаштували пікет біля прокуратури Закарпатської області в Ужгороді, вимагаючи прискорити слідство з розкрадання їхніх коштів, яке триває вже понад два з половиною роки. Мова про 30 мільйонів гривень. За словами учасників пікету, загалом постраждало понад 700 осіб.

Учасники акції розповіли, що головний фігурант справи — голова правління КС «Централь-старт» Мар’яна Джанда. За їхніми словами, вона разом з групою осіб не оприбутковувала по касі більшу частину грошей, які приносили вкладники, натомість за ці кошти активно скуповувала нерухомість в Ужгороді та області. Серед найбільш відомих — готельний комплекс «Родос», офіс на пл.Корятовича в обласному центрі, земельні ділянки тощо. Потім ця нерухомість закладалася у банках під кредити. Куди зникли кошти — вкладникам невідомо. За припущенням ошуканих людей гроші також переправлялися за кордон, зокрема у США та Канаду, де постійно мешкає рідна сестра М.Джанди. Нині, за їхніми словами, за океан збирається й родина звинуваченої.

Вкладники звернулися до прокуратури з претензією про блокування розстеження справи на підставі «не вистачає фахівців», «дуже великий обсяг роботи», «КРУ не проводить фінансову експертизу» тощо. Водночас, зазначають постраждалі від афери, спостережна рада від імені вкладників самостійно провела інвентаризацію вкладів і передала документи правоохоронцям. Однак, ні міліція, ні прокуратура не реагують на звернення і скарги постраждалих.

Також людей обурює те, що спілка мала офіційну ліцензію Держфінпослуг України, тобто вкладників запевняли, що це легальна організація, які діє на підставі законів. Та коли виникли проблеми з виплатою вкладів, усі офіційні установи «вмили руки», мовляв, ви самі віддали гроші — самі й розбирайтеся.

На закиди вкладників КС «Централь-Старт» відреагував прокурор Закарпаття Анатолій Петруня. На нещодавній прес-конференції він повідомив, що за фактом шахрайства порушено дві кримінальні справи. Одна з них уже передана до суду.

Інша справа ще розстежується. Труднощі виникли через відсутність фінансових документів: чимало постраждалих не укладали угоди, а просто віддавали готівку «під чесне слово» голові правління спілки; відсутні документи про рух коштів, а їх в наявності немає. Нині до розстеження залучили й київських фахівців. Слідство з’ясувало, що аферистка вкладала кошти людей у придбання нерухомості в Ужгороді, оформляючи будинки, квартири і земельні ділянки на своїх родичів. Нині на знайдену нерухомість накладено арешт. Сама екс-голова правління кредитної спілки перебуває на волі під заставою.

За словами А.Петруні він сам особисто зацікавлений у якнайшвидшому завершенні розслідування цієї справи, бо від афери постраждали і його родичі. Коли слідство завершиться, наразі невідомо, але після цього правоохоронці розраховують конфіскувати незаконно придбану нерухомість, продати її і повернути гроші ошуканим вкладникам. Щоправда за час слідства 15 із них уже померли…

Як працює фінансовий лохотрон

Бажання отримати халявний кредит – це пряма дорога до фінансової афери. Сьогодні, як стверджують експерти, різноманітні псевдо кредитні компанії – найпривабливіша галузь для шахраїв. Лише в Ужгороді таких за приблизними оцінками фахівців близько 15. Фірми пропонують позики під 5-7% річних, причому обіцяють сотні тисяч через тиждень після отримання першого внеску. Директор «Юридичної консалтингової групи «Лекс» Богдан Хаустов бачить корінь шахрайства у людській жадібності. Ніхто не замислюється як при інфляції в 11% спілка може видати кредит під 5% річних? Працює банальна фінансова піраміда. Захистити свої інтереси постраждалі можуть лише через суд і то з величезними проблемами. Повертати вкрадені гроші доведеться роками. «Ставайте в чергу і чекайте», — радить юрист.

Нещодавно на вулицях Ужгорода з’явилися оголошення-звернення до потерпілих від фінансових афер. Названо й фірми, які займаються фінансовими махінаціями. Допомогу постраждалим надає група «Лекс». Її директор розповів, що нині до них по допомогу вже звернулося понад сто городян. У кожному конкретному випадку юристи розбираються і подіють на шахраїв до суду. Хоча й самим правникам дістається. Неодноразово до офісу телефонули невідомі з погрозами і вимогами припинити роботу, та ті залякуванням не піддаються.

Не потрапити у пастку до кредитних злодіїв можна, якщо пам’ятатимете про таке…

— Сумнівні кредитні спілки намагаються розмістити власну рекламу на перших сторінках газет. У ній – численні обіцянки розв’язати ваші житлові проблеми всього за кілька днів. Часто до квартири, яку ви «неодмінно» отримаєте, обіцяють ще й дармовий євроремонт чи побутову техніку.

— Кредитори-аферисти приваблюють людей неприродно низькими відсотками (6–11 % річних, а подекуди взагалі безплатний кредит). У банку гроші позичають приблизно під 15 %.

— Треба бути особливо обачними, якщо для отримання кредиту на житло від вас вимагають тільки паспорт та ідентифікаційний номер, а про доходи навіть не запитують.

— Засумніватися у порядності фірми мусите й у разі швидкого оформлення кредиту. Якщо це півгодини, а не один день (як, наприклад, у банку), не варто ризикувати.

— Більшість кредитних спілок пропонують багатосторінкові заплутані договори. Оформити їх можна безплатно, а платити доведеться за членство в організації – від символічної 1 гривні до значно більших сум.

— Кредитна спілка може відразу вимагати і вступний, і пайовий, і мінімальний перший накопичувальний внески. Величина кожного з них коливається в межах 3–5 % від суми кредиту.

— У перші місяці рекомендують сплачувати навіть більші суми, ніж вам вирахували, щоб організація побачила, який ви заможний і дисциплінований платник. Таким чином спеціальна комісія (зазвичай вона складається тільки з представників спілки) щомісяця визначає переможця, якому надають обіцяний кредит.

— У договорах є ще такий цікавий момент: інформація про те, хто скільки коштів назбирав і кому першому випаде щасливий лотерейний білет у вигляді кредиту, є конфіденційною. Тобто ви, щоб потрапити до платоспроможних членів спілки, у травні внесли 500 гривень, у червні – 1 000, а у липні – аж 2 000 гривень і щиро вірите, що довели свою фінансову стабільність та надійність керівництву спілки. А вам кажуть, що клієнт Петренко сплатив цього місяця на 10 гривень більше, тому кредит отримує він. І годі щось довести чи перевірити, бо інформація конфіденційна!

— Комісія у таких хитрих фірмах розподіляє кредити без претендентів. На запитання «Чому?» отримаєте відповідь: щоб людей не відвертати від їхніх справ, бо офіс фірми у Києві (Львові, Вінниці, Донецьку і т. ін.).

— Коли людина все ж отримає гроші, у пунктах договорів не вказують. А повернути вкладене можна лише у разі ліквідації всієї групи учасників програми. А ліквідується вона, коли всі отримають кредити. Оскільки насправді їх ніхто не отримує, то й ліквідація неможлива. Замкнуте коло…

Петро ПОЛІХА, “Час Закарпаття”

chas-z.com.ua