Із щоденника Сергія Федаки… Екзоти
Щороку Eкспертна Рада журналістів визначає на Закарпатті “Лідерів року” у різних номінаціях, оголошує чергових переможців у січні – лютому. Успішні роки мають свою специфіку (очі розбігаються), кризові – свою (дуже важливо підтримати тих, хто не здається).
Особливо це стосується матеріального виробництва. Колись з цього приводу була одна номінація – “Виробник року”, а в ній конкурував якийсь десяток найбільших підприємств області (дехто вже отримав відзнаки по двічі). Потім вирішили виокремити з неї ще “Підприємця року” – це, як правило, приватник, що не може тягатися з заводом чи фабрикою, але у своїй сфері цілком помітний, а головне – оригінальний. Свого часу, там переміг винороб О.Ковач. Може, це стало одним з поштовхів, що саме після цього він започаткував в Ужгороді щорічний фестиваль молодого вина.
Останнього разу це була жінка-підприємець з Тячівщини, яка випускає чорнослив у шоколаді. Цього року обирати особливо складно. Хоча днями відбулася несподівана прес-конференція, на якій виступили три садівники-селекціонери. Наталія Мартишинець-Бабота з Виноградова не думала, що поратиметься на землі. За фахом французький філолог, вчителювала, перекладала, у 90-ті, як і більшість краян, їздила у Європу на заробітки.
Аж раптом лікарі приголомшили тяжким діагнозом, причому без особливих шансів на одужання. Після початкового шоку жінка вирішила оселитися десь на природі і зайнятися сільським господарством. У 90-ті роки багато хто, навпаки, продавав за безцінь дачні ділянки, отримані наприкінці радянської доби і особливо під час розпаду колгоспно-радгоспної системи. Жінка за зароблені по закордонах кошти скупила близько гектару землі на знаменитій Чорній горі і оселилась там.
Спершу вирощувала виноград, а з 2003 р. почала експериментувати і з субтропічними культурами, чому сприяє мікроклімат гори, зими там рідко бувають холодніші за мінус 10 градусів, найчастіше – мінус 7-8. То ж спершу посадила біля хати дві ліани ківі – чоловічу і жіночу особину. Швидко виросли0, хоча ківі і не любить кислих грунтів, то ж довелося удобрювати. Потім з’явилась хурма, яка росте 5 років, з них 3 плодоносить, а потім всихає.
Її вже має 23 дерева і хоче ще 20. посадила два кущі гранатів. Спершу був один кущ, який не прийнявся, зараз вже 40. Перший урожай очікується наступного року. На зиму екзоти доводиться все ж закутувати і вкривати зверху плівкою. Звісно, є інжир, що росте на Чорній горі вже десь півтора століття. Він двох сортів – світлий і синюватий. Жінка поставила собі сонячні батареї, струму вистачає на освітлення, комп’ютер і мобільник, а телевізора вона принц типово не дивиться.
Має чотирьох псів і кота. На земляні роботи наймає щовесни помічників, все інше робить самотужки. Гості увозять від неї набори “Дари Виноградівщини”, сформовані за принципом “всякої тварі – по парі”. Натомість Генріх Стратон, відомий багатьом закарпатцям як соціолог, за першою освітою біолог. Ще зі студентських років він почав виводити морозостійкий сорт ківі, який можна було би розводити на Закарпатті і цілій Україні.
Спершу купив різні сорти ківі і рік за роком відбирав з посіві найбільш морозостійкі, закріплював цю рису у нащадках, аби витримували закарпатські зими, коли мороз сягає 20 градусів, а інколи і 27. Сорт поки офіційно не зареєстрований, то ж має умовну назву “Карпат – Стратон” або ж “Валентайн” (друге – це на честь батька). Він уже розійшовся по всіх областях України, тільки цього року пішло тисяча саджанців. Нещодавно один такий же ентузіаст зі Сваляви вирішив засадити ним 2 гектари.
Це ківі можна збирати у листопаді і потім цілу зиму зберігати у підвалі. Побувши півтори-дві доби у теплій кімнаті, плоди повністю розкривають свій смак. Викладач біофаку Микола Гусинка професійно займається персиками, але вболіває і за колег, котрі вирощують субтропічні культури. Нагадав, що на Закарпатті культивують всього-на-всього 20 плодових рослин, хоча можна було би значно більше.
Як фахівець вважає, що ліквідація великих садів і плантацій на зламі 80-90-х, перетворення їх на дачі, було помилкою. Бо ж тепер виноград на закарпатських базарах привізний на 95%, фрукти – на 70-80%. Садівництво треба відроджувати, в тому числі розвивати екзотичне, і піонерами цієї справи є саме отакі ентузіасти.
Сергій ФЕДАКА, газета “НЕДІЛЯ”