Олександр Ледида: «Якщо у когось є інформація, що людина лежить в лікарні і платить кошти, повідомляйте мені… »

У понеділок, 19 грудня, в Ужгороді відбулася прес-конференція голови Закарпатської облдержадміністрації Олександра Ледиди, присвячена підсумкам 2011 року. Пропонуємо ознайомитися з найбільш цікавими фрагментами цієї розмови.
Подорож до Ватикану:

Відзначу, що жодної копійки з державного чи обласного бюджетів на поїздку до Ватикану не було витрачено. Це стосується як закарпатської, так і урядової делегацій. Усі добиралися туди за свої кошти. Жодної копійки не було забрано ні з освіти, ні з медицини і для того, щоб доставити до Ватикану ялинку. Гелікоптер, транспорт, всі потрібні роботи були профінансовані меценатами та спонсорами, які робили це заради іміджу України.

Щодо реалізації адміністративної реформи:

Проведення адміністративно-територіальної реформа передбачається після реформування центральних органів виконавчої влади. Лише після цього обласна адміністрація, місцеві адміністрації та ради відповідних рівнів приступають до втілення у життя цієї реформи. Сьогодні ж ще не закінчився процес реформування центральних органів виконавчої влади. Нам вже запропоновано макет якою ця реформа мала б бути. Тобто ми уже до цього готуємося, але після відповідної постанови Кабміну та указу Президента. Думаю, що це відбуватиметься у першому кварталі наступного року. Прогнозується 30-відсоткове скорочення всього адміністративного персоналу

Щодо реалізації земельної реформи:

В України – великий ресурсний потенціал землі. За підрахунками спеціалістів 2/3 запасів чорнозему земної кулі знаходиться на території України. Не секрет, що цей ресурс сьогодні ми використовуємо вкрай слабо. Сподіваюся, що після проведення реформи цей потенціал почне використовуватися більш динамічно. Моє бачення – земельна реформа повинна пройти якомога скоріше і земля повинна стати товаром – як і у всьому світі. Спочатку треба буде привести до ладу Закон про земельний кадастр, прийняти ще декілька законів, які будуть регулювати цю сферу. Тільки після цього можна починати земельну реформу.

Про готовність області до природних катаклізмів:

Відомо, Закарпаття – край, який через свою географію часто потерпає від катаклізмів. Усі пам’ятають про події 1998 та 2001 років, коли край зазнав найбільших втрат. У минулому році через формування великих паводків постраждали країни Європи, зокрема Словаччина та Угорщина, де мали місце людські жертви, а втрати вираховувалися мільярдами євро. На території Закарпаття діє Програма протипаводкового захисту «Тиса». У захист краю були вкладені дуже великі кошти. Відзначу, що дамби та захисні споруди, які були спроектовані в рамках програми сповна показали свою дієвість. Адже минулого року вони захистили населення від паводкових вод, накопичення снігу і, фактично, ми не мали жодного прориву дамби, були тільки підтоплення. Ці підтоплення сталися через захаращеність внутрішніх сільських мереж, каналів, які перебувають на балансі сільрад і які повинні очищатися, щоб захистити громадян від великої води.

Про те, що упродовж року вдалося втілити у життя, а що – ні:

Це питання дуже залежить від фінансових можливостей. Було б їх більше, краще, відповідно, можна було би виконати ті завдання, що ставив перед нами Президент України і які ми самі перед ставили. Великий позитив – закінчення одного з етапів житлово-комунальної реформи в області. Нам вдалося повністю відмовитися від централізованого опалення, тим самим, зекономивши сотні мільйонів гривень державних грошей. Також вдалося на 90% вивезти із Закарпаття до Польщі та Німеччини отрутохімікати.

Планувалося цей процес завершити вже цього року, але через брак фінансів зробимо це вже у першому кварталі наступного року. Ми серйозно почали реформувати систему охорони здоров’я. Нині в обласних закладах медицини безкоштовне забезпечення медикаментами. Рівень фінансування харчування тут втричі більший, аніж в середньому по Україні.

До прикладу, на медикаментозне забезпечення в лікувальних закладах України витрачається близько 12,5 гривень на добу, а в Закарпатті – 56– 72 грн. Користуючись нагодою, звертаюсь до усіх мешканців області: якщо у когось є інформація, що людина лежить в обласній лікарні, тубдиспансері чи кардіологічному центрі і платить кошти, повідомляйте мені – я про таке хочу знати. Обласна влада буде дуже жорстко контролювати цей процес.

Якщо хтось говорить, що від нього вимагають кошти за медикаменти – будемо застосовувати дуже кардинальні заходи, як до завідуючих лікарні, так і до лікарів, що безпосередню лікують пацієнтів. Наразі плануємо такого ж рівня досягти і в районах. Наведу приклад: нині Ужгород на медикаменти затрачає 5,70 грн., а обласна лікарня в тому ж таки Ужгороді – 72 грн. Що можна зробити за 5,70 грн.? Тому поле для нашої подальшої діяльності є.

Про переобладнання машин швидкої допомоги:

Ми зробили соціологічне опитування – що найбільше турбує закарпатців? З’ясувалося, що проблеми медицини, комунальної сфери і заробітна плата. Зрозуміло, що пенсію в Закарпатті ми не можемо самостійно підвищити, але на те, на що обласна влада має вплив, ми цим займаємося. Зокрема, вирішили питання щодо ЖКГ, тепер взялися за медицину.

Вже наступного року плануємо поставити систему GPS на швидкі допомоги. Це стосується як карет швидкої, так і тих машин, що закріплені за лікарями сімейної медицини. За допомогою, GPS ми знатимемо по хвилинах маршрут кожної машини. Це дасть змогу додати ефективності та досягти економії близько 50% у роботі. Цьогоріч ми дали 3 млн. на обладнання карет швидкої допомоги. Досі, ми спостерігали картину: приходить до хворого лікар, а за ним санітарка, яка несе сумку – це була вся меддопомога.

Тепер кисневі балони, спецпрепарати, що дають змогу надавати допомогу безпосередньо у машині. Це – перший крок, який у наступному році дозволить нам наблизитися до мети – надання якісної медичної допомоги бригадами швидких.

Результати роботи РДА:

«Кожного року за результатами роботи РДА є регіони, які займають перші місця, є регіони, що пасуть задніх. Для цього є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Там, де велику роль відіграє суб’єктивна складова, зрозуміло, будуть прийматися кадрові рішення, комусь буде запропонована легша робота. Відзначу, це робилося і минулого року, за результатами якого 4 головам адміністрацій було запропоновано іншу роботу.

Так що це нормальний робочий процес, коли ставляться завдання і їх треба виконувати. Якщо твої професійні навики достатні для того, щоб завдання виконувати, ти продовжуєш працювати. Якщо цих навиків недостатньо, то від цього не повинно страждати населення району».

Кого би ви хотіли побачити від Закарпаття у ВР?

«Я зацікавлений, щоб у парламенті Закарпаття представляло якомога більше депутатів. Бо так би легше було лобіювати питання області. Як кажуть, своя сорочка ближча до тіла. Тим депутатам, чиї родини тут живуть – їм, безумовно, хочеться, щоб в краї були хороші дороги, медичні заклади, сучасні школи і т.д. В цьому я бачу позитив: чим більше буде наших депутатів у Верховній Раді, тим легше буде працюватись через систему фінансування і лобіювання інтересів Закарпаття.

Щодо пропорційної системи виборів, це залежить від рейтингу того чи іншого політика. Щодо мажоритарної системи, я думаю, що ми не перший рік проходимо мажоритарку, ми досвідчені. До того ж, на Закарпатті усі один одного знають, обізнані з потенціалом того чи іншого політика, тож легко спрогнозувати – чого можна чекати від людини, яка працює на державному рівні. Я би не хотів називати прізвища, бо це не партійна конференція, я посадовець і сьогодні цього коментувати не буду.

Чи будуть у майбутньому складі ВР нові обличчя з Закарпаття?

« У зв’язку з тим, що у нас 6 округів, ми чекаємо нові обличчя. Сьогодні у нас 3 депутата від Закарпаття. Буде 6 округів – буде 6 кандидатів. Я не вірю в те, що хтось приїде на Закарпаття з Києва чи з Одеси і стане тут депутатом. Так що я думаю, що всі 6 депутатів у новому парламенту будуть закарпатці.

Питання «мажоритарки» – це треба їхати по селах, зустрічатися з людьми, говорити людям, обіцяти, що він буде робити, коли стане депутатом. Це буде дуже цікавий процес і, думаю, що закарпатці – виважені і розумні люди і зроблять правильний вибір – щоб Закарпаття в Києві представляли люди, які можуть щось позитивне зробити для Закарпаття».

Фінансування міськрайонних лікарень

«Перед районними лікарнями поставлені чіткі завдання щодо фінансування і харчування. По деяким сільським лікарням, де, до прикладу, було по 27 ліжкомісць, прийшли перевіряти, виявилося, що там двоє пенсіонерів, а харчування списується по максимуму, посади головного лікаря, спеціалістів, медсестер – в повному обсязі. Для кого, скажіть, ця сільська лікарня працює?

Є категорія матеріально незабезпечених людей, які на зиму лягають у лікарні. Ми будемо створювати для них соціальні центри. За рахунок державного, обласного фінансування та пенсії ми будемо пропонувати їм нормальні умови з калорійним харчуванням та медикаментозним забезпеченням. Це вже поширено в Угорщині, Словаччині, Польщі і ми підемо таким шляхом».

Виконання бюджету області

«На сьогодні бюджет області виконується. Є проблема з виконанням бюджету м. Ужгорода і м. Хуста. Але це можна було спрогнозувати за минулим роком, бо завжди береться завищений результат, щоб мати видаткову частину. Заборгованостей по зарплаті, по нарахуванням по захищеним статтям в Закарпатській області немає. І це додаткове фінансування, яке нам виділено. Можна констатувати, що в цей рік заборгованості не буде. До кінця поточного року, якщо буде така сама динаміка, то бюджет області буде виконаний. Але за 11 днів до кінця року підбивати підсумки – рано. Я думаю, що 3-4 числа ми будемо мати кінцеві підсумки з виконання бюджету».

Затори на кордоні: чи є план реконструкції КПП?

«Проблеми із пропускною системою на кордоні в Ужгороді чи в Чопі – взагалі немає. Є проблема із законодавством Шенгена. Ви ж розумієте, наші прикордонники та митники можуть пропускати за півтори хвилини одну людину, якщо йде 6 потоків, то майже кожні 20 секунд можна оформляти один паспорт. Сьогодні питання про закони Шенгена.

Якщо ви помітили, то якщо їхати до Угорщини, то черга зупиняється на мосту. На українській стороні немає черги. Переїхавши на територію Угорщини, починається перевірка паспортів, занесення у базу даних, далі центральний сервер має підтвердити, чи ця людина отримали візу, потім заповнюються дані.

Про цю проблему всі знають. Про них говорять на кожній міжурядовій комісії, коли приїжджають представники Словаччини, Угорщини та Польщі. Це питання розглядається в Брюсселі, бо Україна пішла назустріч європейцям, відмінивши їх громадянам візи. Для українців візи залишаються й надалі. Сьогодні 19 число, серйозна подія в Києві. Буде щось прийнято, не знаю, які документи готуються, але якісь будуть підписані. І після цього ми будемо бачити, що можна і як можна змінювати.

Щодо Євро-2012…

Розглядаються різні варіанти, що можна зробити з перетином кордону, аби пом’якшити цю систему. ЄС більше тепер переживає за своїх громадян, тому що нам тільки в Польщу треба буде попасти на 4 матчі, а основні матчі і фінал будуть на території України і більше жителів Євросоюзу захочуть приїхати до нас. Я думаю, що до того часу вже деякі питання перетину кордону і одержання віз будуть вирішені».

Про візити Президента і прем’єра до Закарпаття

«Сьогодні більшість проблем України Президент змушений вирішувати за кордоном. Нещодавні приклади – візити Віктора Януковича до Бразилії чи Китаю, яскраво це підтверджують. Популяризація держави Україна – це прямі візити Президента з делегаціями по напрямках (сільське господарство, промисловість, авіабудування). І коли такий візит відбувається на чолі з Президентом, то більш динамічно розвиваються зв’язки з іншими державами. Тому що в світі звикли: якщо в супроводі Президента приїхала така поважна економічна делегація, а перед тим, як брати у склад делегації, вирішують, чи ця людина буде виконувати зобов’язання, які ставить Президент по інвестиціях, чи може партнером тієї чи іншої країни. Поїздка в Бразилію: програма ракетобудування – вже спільна з Україною.

Я минулого тижня був у Дніпропетровську і був приємно здивований, що наш «Південьмаш» сьогодні продає ракети США, бо Америка згорнула програму Шатла. Ми дуже потужні, але ми мало знаємо про себе. Є така держава Україна і думають, чи брати її до Євросоюзу, чи ні, хоча за новими технологіями у ракетобудуванні, наприклад, – ми на першому місці у світі. Прогрес є також в авіабудуванні, ракетобудуванні і т.д. І це може вивести нашу державу в лідери. І Президент України наголошує на тому, що треба створити інвестиційний клімат і показати себе – щоб до нас хотіли прийти і разом з нами хотіли робити бізнес, розвивати економіку».

Перспективи добудови Ракошинської дороги (відрізок траси Київ-Чоп)

«Я мав зустріч у складі офіційної делегації з віце-прем’єром Борисом Колєсніком. Серед іншого я піднімав і це питання. Він сказав, що однозначно ми будемо добудовувати цей відрізок дороги. Навіть, якщо ми не встигнемо до Євро, то у найближчі кілька років цю роботу слід довести до логічного завершення. Відзначу, що наступного року передбачені кошти, хоча, повторюся, гарантій закінчити до Євро нам не дали. Але про цю проблему ми знаємо і будемо нею займатись».

Різдвяні свята: чи вибрали подарунки і скільки коштів плануєте витратити?

«Скільки я себе пам’ятаю, Різдво завжди зустрічаю з родиною. Раніше це було з бабкою і дідом, зараз – з мамою. Зажди у цей день з вечора йшли до церкви, після цього – куштували Святу вечерю, зустрічали Різдво.
Щодо подарунків, то деякі вже придбав. Що саме – секрет. Скільки витратив на це – не рахував. Але це – недорогі подарунки. З дитинства була традиція: я чекав, що принесе Святий Миколай, нас виховували в релігійних традиціях і всі діти з вечора чистили взуття, ставили на вікно і зранку дивилися, що там є. Це такі гарні спогади про дитинство. А останнім часом мені Миколай приносить щось спортивне: кросівки, наприклад, майку. Новий рік зустрічатиму в Україні».

Привітання і побажання:

«Усім бажаю здоров’я, щастя, в родинному колі зустріти Новий рік, задумати гарне бажання і, щоб усі плани обов’язково здійснилися. А ще – бути гордими за свій край і за свою державу».

Прес-центр ОДА