За що раб (Божий) Кирил дякує рабові (на галерах) Путіну

До вступу на патріарший престол особистий статок Кирила деякі експерти оцінювали в 4 млрд доларів. Чим займався в «лихі 90-ті» предстоятель РПЦ …

Патріарх Кирил (Гундяєв), дотримуючись «законів жанру», звично сварить 90-ті. Хоча саме тоді він здобув становище і забагатів, що дозволили йому врешті решт посісти патріарший престол. До вступу на цей престол особистий статок Кирила оцінювалося деякими експертами в 4 млрд доларів.

Святкуючи 1 лютого третю річницю своєї інтронізації, патріарх РПЦ Московського патріархату Кирил запропонував Володимиру Путіну, який відвідав його в Даниловому монастирі, провести в спокійнішій обстановці ґрунтовну розмова з лідерами «традиційних» конфесій Росії. Путін погодився, і зустріч відбулася вже 8 лютого там же – в Даниловому монастирі. Головним спікером на ній був, зрозуміло, Кирил, хоча кільком муфтіям, рабину з помічником, ламі, протестантським пасторам і католицькому священику було дозволено коротко проспівати свої «осанни» національному лідеру. Промовчав лише старообрядницький митрополит Корнилій – але не тому, що йому дуже неприємні такі «осанни», а з природної скромності. Від РПЦ МП ще виступили митрополити Іларіон і Ювеналій, протоієрей Всеволод Чаплін і головний піарник, а також цензор патріархії Володимир Легойда.

З притаманною йому прямотою патріарх висловив прямо в очі Путіну все, що він думає про «майбутнє нашого президента». Зрозуміло, зал завмер, коли Кирил попередив: «Я абсолютно відкрито повинен сказати як Патріарх, який покликаний говорити правду, не звертаючи уваги ні на політичну кон’юнктуру, ні на пропагандистські акценти…» Ось він, «борг патріаршого печалування», згаданий в статуті РПЦ МП, тобто борг предстоятеля церкви заступатися перед сильними світу цього за гнаних, неправедно гноблених, в’язнів сумління. «Невже скаже про політв’язнів?» – промайнуло в голові. Але нічого несподіваного не сталося, «патріарше печалування» знову не відбулося.

З граничною прямотою патріарх сказав «про те, що величезну роль у виправленні цієї кривизни нашої історії (лихих 90-х. – Ред.) зіграли особисто Ви, Володимире Володимировичу. Я хотів би Вам подякувати. Ви колись сказали, що Ви працюєте, як раб на галерах, – з тією лише різницею, що у раба не було такої віддачі, а у Вас дуже висока віддача».

Ну що ж, придивімося уважніше до цієї «кривизни нашої історії» і до того, які плоди ця кривизна принесла особисто громадянинові РФ Гундяєва Володимиру Михайловичу, нареченим у чернецтві Кирилом.
Стартовий і фінішний капітали

Початок бізнесу В.М.Гундяєва було покладено в 1992-1994 роки. Найбільше досьє на цей бізнес склав доктор історичних наук Сергій Бичков, який оприлюднив не один десяток статей, переважно про тютюновий бізнес майбутнього патріарха. Жодна з його публікацій не була офіційно спростована, багато в чому Кирил визнав, що факти, зібрані Бичковим, відповідають дійсності.

Сигарети

У 1993 році за участю Московської патріархії виникла фінансово-торговельна група «Ніка», віце-президентом якої став протоієрей Володимир Верига – комерційний директор Відділу зовнішніх церковних зв’язків (ВЗЦЗ МП), яким керував Кирило. За рік при Уряді РФ і при ВЗЦЗ МП з’явилися дві «паралельні» комісії з гуманітарної допомоги: перша вирішувала, яку допомогу можна звільнити від податків і акцизів, а друга – ввозила цю допомогу за церковною лінією і продавала комерційним структурам. Таким чином, більша частина допомоги, звільненої від податків, поширювалася через звичайну торговельну мережу, за звичайними ринковими цінами. По цьому каналу тільки в 1996 році ВЗЦЗ МП ввіз в країну близько 8 мільярдів сигарет (дані урядової комісії з гуманітарної допомоги). Це завдало серйозної шкоди «тютюновим королям» того часу, мусили платити мита й акцизи і тому програвали у конкурентній боротьбі ВЗЦЗ МП, – вважається, що вони й «замовили» інформаційну кампанію з викриття бізнесу Кирила. За твердженням Бичкова, коли Кирил вирішив вийти з цього бізнесу, на митних складах залишалося «церковних» сигарет більш ніж на 50 млн доларів. У кримінальній війні за ці сигарети був убитий, зокрема, помічник депутата Жириновського на прізвище Дзень. А ось лист Державного митного комітету РФ на адресу Московського митного управління від 8 лютого 1997 року щодо «церковних» сигарет: «У зв’язку із зверненням Комісії з питань міжнародної гуманітарної і технічної допомоги при Уряді РФ та рішенням голови уряду від 29.01.1997 за № ВЧ-П22/38 дозволяю митне оформлення тютюнових виробів в установленому порядку зі сплатою тільки акцизного збору, що надійшли на митну територію до 01.01.97, згідно з рішенням вищезазначеної Комісії».

Ось, власне, відтоді і закріпився за митрополитом Кирилом новий титул – «Тютюновий» (втім, зараз його так вже не титулують). Тепер його прийнято називати «Лижнег» – з легкої руки православних блогерів, які звернули увагу на величезне значення в житті й діяльності Кирила його захоплення гірськими лижами (це захоплення обслуговують вілла в Швейцарії і особистий літак, а на Красній Поляні воно допомагає закріплювати неформальні стосунки з сильними світу цього).

Пікантності тютюновому бізнесу Кирила додає той факт, що в православ’ї куріння вважається гріхом: воно і насправді є згубним для здоров’я і життя людини. Сам Кирило так спробував виправдати свою участь у цьому бізнесі: «Люди, які цим займалися, не знали, що ж робити: спалити ці сигарети чи відправити їх назад? Ми звернулися до уряду, і він виніс рішення: визнати це гуманітарним вантажем і надати можливість його реалізувати». Представники уряду категорично спростували цю інформацію, після чого патріарх Алексій II ліквідував комісію ВЗЦЗ МП і створив нову Комісію РПЦ МП з питань гуманітарної допомоги на чолі з єпископом Алексієм (Фроловим).

Нафта

Але повернімося в «лихі роки», коли виникла «кривизна нашої історії». Крім згаданого фонду «Ніка», ВЗЦЗ МП виступив тоді засновником комерційного банку «Пересвет», АТ «Міжнародне економічне співробітництво» (МЕС), АТ «Вільне народне телебачення» (СНТ) і ряду інших структур. Найбільш дохідним бізнесом Кирила після 1996 року став експорт нафти за лінією МЕС, звільнений на прохання Алексія II від митних зборів. Кирила в МЕСі представляв єпископ Віктор (П’янков), який нині проживає як приватна особа в США. Річний обіг компанії склав у 1997 році близько $2 млрд.

Зважаючи закритість цієї інформації, зараз важко зрозуміти, чи продовжує Кирило брати участь у нафтовому бізнесі, проте є один вельми промовистий факт. За кілька днів до початку військової операції США проти Саддама Хусейна в Ірак літав заступник Кирила єпископ Феофан (Ашурков).

Морепродукти

За повідомленнями «Порталу-Credo.Ru», в 2000 році отримали розголос дані про спроби митрополита Кирила вийти на ринок морських біоресурсів (ікра, краби, морепродукти) – відповідні урядові структури виділили заснованій ієрархом фірмі (АТ «Регіон») квоти на вилов камчатського крабу і креветок (загальний обсяг понад 4 тисяч тонн). За даними калінінградських журналістів, митрополит Кирил, як правлячий архієрей єпархії РПЦ МП у Калінінградській області, брав участь в автомобільному СП в Калінінграді. Характерно, що Кирил, навіть ставши патріархом, не призначив єпархіального архієрея на Калінінградську кафедру, залишивши її під своїм прямим управлінням.

Розкіш

У 2004 році науковий співробітник Центру досліджень тіньової економіки при РДГУ Микола Мітрохін випустив монографію про тіньову економічну діяльність РПЦ МП. Вартість активів, які контролював митрополит Кирил, оцінювалася в цій роботі в $1,5 млрд. За два роки журналісти «Московских новостей» спробували переоблікувати активи глави церковного МЗС і дійшли до висновку, що вони налічують уже $4 млрд.

А за інформацією The New Times, в 2002 році митрополит Кирило купив пентхаус у «Будинку на набережній» з видом на храм Христа Спасителя. Це, до речі, «єдина квартира в Москві, зареєстрована саме на митрополита за його мирським прізвищем Гундяєв, про що є відповідний запис у кадастровій відомості».

Ще один атрибут цього життя, який став предметом широкого обговорення, – годинник Breguet вартістю близько 30 тисяч євро, які зняли на лівій руці патріарха поруч з чернечими чотками українські журналісти. Сталося це наступного дня після того, як Кирило пишномовно віщав у прямому ефірі головних українських телеканалів: «Дуже важливо навчитися християнській аскезі… Аскеза – це здатність регулювати своє споживання… Це перемога людини над хіттю, над страстями, над інстинктом. І важливо, щоб цю рису мали і багаті, і бідні».

Притчею во язицех стали і розкішні кортежі патріарха Кирила, і послуги охорони з ФСО, якими він користується. У Москві, коли їде патріарх, перекриваються всі вулиці на його шляху, що, природно, викликає масове обурення автовласників. В Україні ж півкілометрові кортежі Кирила абсолютно шокували місцевих жителів: у сусідній країні навіть президент їздить набагато скромніше.

Треба, щоправда, віддати належне Кирилові: для офіційних візитів він фрахтує літаки компанії «Трансаеро», а особистим авіапарком користується тільки в особистих цілях.

Окрема і майже невичерпна тема – палаци і резиденції патріарха. Кирил прагне і в цій справі не відставати від перших осіб держави. Його постійною житловою резиденцією вважався новозбудований палац у Передєлкіно, заради якого знесли кілька будинків місцевих жителів. З вікон електричок Київського напрямку він виглядає як великий російський терем – на зразок Теремного палацу в Кремлі. Кирилу там не подобається: тривожить близькість залізниці. Тому нинішній патріарх розпорядився заново опорядити палац у Даниловому монастирі, який і раніше не виглядав бідно. Не минулося без скандалів і на будівництві патріаршого палацу в Геленджику, поруч з легендарним «палацом Путіна» в Прасковіївці. Як і у випадку з Путіним, палац патріарха викликав в першу чергу обурення місцевих екологів: він побудований на території заповідника, під час будівництва було вирубано багато дерев, занесених у Червону книгу, а територія палацу перекрила для місцевих жителів вихід до моря. Патріарші резиденції є і в усіх більш-менш великих монастирях Росії.

Вивезення капіталу благословляється

Але повернімось у Данилів монастир. Після того як глава путінського штабу Говорухін вимовив чудові високодуховні слова про те, що за Путіна корупція в Росії набула нарешті цивілізованих форм, вже не здається дивним, що патріарх Кирил вітає відтік капіталів з Росії (адже і його власні заощадження зберігаються аж ніяк не на батьківщині). «Той факт, – сказав Кирил Путіну, – що сьогодні в Іспанії, коли це одна з процвітаючих країн, масово продається нерухомість іспанцями і масово купується росіянами, – дуже добрий сигнал всьому світові. Країна, яка бідна, в якій криза, не може дозволити собі те, що сьогодні не дозволяють багаті країни».

Фраза хоч і плутана, але зрозуміло, що, з християнського погляду, ми повинні ототожнювати «красиве життя» нуворишів за кордоном зі славою і багатством нашої країни.

Отже, якщо Путін знову президент, як пророкує Кирил, то можна вважати, що «сергіанство» (політика повного підкорення Церкви владі), про яке так тепло відгукнувся в своїй промові чекіст Путін, знову демонструє свої переваги над християнським сповідництвом і мучеництвом. Яких навряд чи може сильно прагнути патріарх, чиє земне життя оберігають співробітники ФСО.

Петро Саруханов, «Новая газета»

http://www.unian.net/ukr/news/news-486445.html