У кафедральному соборі вже не бібліотека УжНУ, а резиденція і мас-медійний центр
У Греко-католицькому кафедральному Хресто-Воздвиженському соборі повертають до життя «живописні жертви» радянського режиму. Після того, як восени минулого року бібліотека УжНУ «переїхала» з вулиці Капітульної на Університетську, у соборі триває реставрація. Вже відновили розписи 1856 року, а також ті, що належать пензлю Йосипа Бокшая.
Владика Мілан Шашік, настоятель Мукачівської єпархії, називає цей процес «поверненням із небуття». Наразі тут облаштовують резиденцію, а нещодавно у кількох невеличких приміщеннях відкрили мас-медійний центр. Найближчим часом планують завершити реконструкцію кухні і трапезної. Біля кожної відреставрованої кімнати почепили табличку з іменем мецената.
Повернення приміщень почалося ще в 2004 році, коли Кафедральному собору віддали єпископську кафедру. Хоча усі кімнати університет не звільнив ще й досі: там, де планують облаштувати музей, поки що стоять марксистсько-ленінські вчення. Реставратор Павло, який зараз працює у колишньому читальному залі бібліотеки, каже, що до первинного шару йому вдалося дійти, і розписи піддаються відновленню попри те, що їх велику частину колись знищила пожежа.
Більшість приміщень вже відремонтовані, у тому числі два катехитичні зали та редакція щомісячника «Благовісник», виданням якого займається єпархія. На Різдво освятили й недільну школу. Мілан Шашік вдячний меценатам, які повернули ці приміщення до життя.
Відкриття резиденції та мас-медійного центру пов’язують ще з двома не менш важливими релігійними подіями: цього року греко-католики вшановують Олександра Хіру, генерального вікарія владики Теодора Ромжі, єпископа, який зазнав переслідувань у радянський час, відбував заслання у ГУЛАГу та Петра Ороса, єпископа, що за життя також постраждав від рук КДБ і пізніше був убитий цим каральним органом. Першому мученику цього року виповнилося б 115 років, а другому — 95. Тож мас-медійний центр також буде носити ім’я Олександра Хіри, як і Благодійний фонд, який сьогодні успішно діє у Тячеві. Владика Мілан стверджує, що не зустрічав жодної людини, яка би відзивалася про єпископа негативно. Під час презентації відбувся перегляд документального фільму про цього релігійного діяча, який зняла католицька студія «Кана», що знаходиться у Новосибірську.
Крім камери та комп’ютера у медіа-центрі поки що немає нічого. «Кожна велика річ починається з малої, — каже владика Мілан. — Сподіваюся, що центр буде служити поширенню доброї вісті про Мукачівську єпархію. Поки що ідеться про те, щоб покращити умови праці». Сьогодні настоятелі знімають на відео богослужіння, виставляють їх на сайт єпархії. За тиждень рейтинг сягає 4 тис. переглядів, третя частина з яких — жителі США.
Щодо релігійної війни, яку оголосила Мілану Шашіку Закарпатська греко-католицька спілка після зборів громадськості, присвячені 91-ій річниці від дня народження владики Івана Маргітича, настоятель Мукачівської єпархії коментує такими словами: «Шкодую, що є люди, які дозволяють собою маніпулювати. Всі звинувачення є вигадкою. Не знаю, хто прийняв таке рішення, хто автор, але в будь-якому випадку це недостойно». Владика принципово не читає коментарів до подібних статей в Інтернеті і стверджує, що цивілізовані люди зрозуміють все правильно.
Наталія Каралкіна, Rionews
