Тільки третина закарпатців користуються водопровідною водою

[Total: 0    Average: 0/5]

Напередодні Всесвітнього дня води в прес-центрі «Закарпатської Правди» фахівці розповідали про проблеми й перспективи водопостачання закарпатців: якою є якість питної води в області, який стан справ із її централізованим постачанням та водовідведенням, зокрема і в Ужгороді, про крайову програму «Питна вода».

Начальник управління житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА Василь Романець каже, що води на Закарпатті достатньо, але культура її споживання – кульгає. На Заході взагалі прийнято, що пити  треба бутильовану воду, а та, що тече з крана, – для побутових потреб. «Вода має бути якісною і дорогою, тоді її будуть економити й цінувати», – вважає Василь Петрович.

Загалом, за його словами, Н2О у нас відповідає ГОСТу, однак із очисними спорудами є проблеми, в тому числі й через паводки, які, починаючи з 1998-го, їх пошкоджували. Допомогти в цьому питанні має обласна програма «Питна вода» (вона діє у рамках загальноукраїнської), якою заплановано державне фінансування ряду конкретних об’єктів на 2012 – 2015 роки.

Передбачається, що на 2012-й під програму виділять 5,8 – 5,9 млн. грн. бюджетних коштів. У першу чергу їх спрямують на завершення вже розпочатих об’єктів. Наприклад, на реконструкцію водозабору в Великому Березному, Виноградові, центрального водогону в Іршаві, станції підвищення тиску в Сторожниці.

Василь Романець відзначив, що йде тенденція до цілодобового водопостачання населених пунктів, і таке завдання ставить обласна програма. Без графіків наразі вже працюють Іршава, Виноградів, Берегово, Великий Березний.

Василь Петричко, завідуючий санітарно-гігієнічним відділом Закарпатської обласної СЕС, наголосив: людина на 70% складається з води, а тому її вплив на здоров’я важко переоцінити. Наразі водопровідною водою в області користується лише 32% населення. Крім комунальних, є й відомчі джерела централізованого водопостачання, а ще – 4 тисячі колодязів. СЕС вибірково контролює всі категорії.

«Останнім часом якість води покращилася: торік тільки 5,6% проб із водогонів були нестандартними, а з колодязів – 8%. Та й то виявлені відхилення не є особливо небезпечними. Варто зазначити, що норми якості води стали нині  жорсткішими, більш наближеними до європейських», – розповідає Василь Ілліч. Утім, при цьому він окреслив серйозну проблему: при будівництві нового індивідуального житла чомусь забувають про проектування водопостачання й водовідведення. А це потрібно враховувати в першу чергу.

Крім того Василь Петричко вважає, що вода в містах має подаватися цілодобово, інакше в перервах між графіками у труби через пошкодження потрапляють забруднювачі. «Наразі ж я можу сказати, що Водоканали відпускають якісну воду, а чи така надходить до споживачів, враховуючи стан мереж, гарантувати не беруся», – зізнається фахівець.

Директор КП «Водоканал м. Ужгорода» Юрій Омельяненко теж наголосив на тому, що Ужгород довго розвивався без Генплану і цілі мікрорайони розбудовували без прокладених водогону та каналізації. І за великим рахунком потужності водоканалу на них і не розраховані – коли запускали Минайський водозабір ( крім нього Ужгород іще споживає й воду з дериваційного каналу), планували, що він розвиватиметься далі, а де-факто все застрягло на рівні 80-х минулого століття.

А на  реконструкцію за торішніми цінами треба було 13 млн. грн. Вода ж у Минаї справді унікальна, чиста – якби не транспортування трубами, вона взагалі не потребувала б хлорування, а так воно є мінімальним.

Журналісти, звісно, цікавилися, коли ж водопостачання в Ужгороді стане цілодобовим. «Якщо підвищувальну станцію в Сторожниці, розпочату ще в 2004-му році, у рамках програми таки завершать, то новий мікрорайон матиме воду без графіка. А для решти міста технічно це можливо, однак все упирається у відсутність коштів, причому дуже великих. Знайдуться гроші – вода буде постійно», – запевнив Юрій Віталійович.

Щодо жорстких санкцій стосовно боржників пояснив: вони таки мали ефект, проплата зросла до 118 %. У п’ятницю відключеним кооперативним будинкам воду повернули, сподіваються, ті борг погасять. А з травня, обіцяє Юрій Омельяненко, боржників відключатимуть точково: уже є проект договору з Полтавським водоканалом, який виконує такі роботи, очікується відповідне рішення виконкому, послідують офіційні попередження. Хто після них не розрахується – начувайтеся.

Прес-центр «Закарпатської Правди»

 

Loading...

Comments are closed.