В Ужгороді пасажири не знають розкладу руху міських автобусів

Сісти на автобус після 21 години в Ужгороді вкрай проблемно. Люди стоять по 20–30 хвилин на зупинках в надії, що таки пощастить і вони зможуть ще впіймати останню маршрутку. Однак не всім вистачає витримки (особливо холодної пори року чи в дощову погоду). Коли терпець уривається, настає час тривалих піших прогулянок містом або ж непоганого виторгу для водіїв таксі.

Ужгородець Ярослав Кузьо працює вчителем у школі: «Нерідко доводиться ввечері, після роботи, чекати маршрутку на пл. Корятовича. Втрапити до автобуса із позначкою 14 після 21-ї буває вкрай складно (що вже про інші напрямки казати!). На зупинці збирається кількадесят чоловік, які можуть стояти і по півгодини. Люди часто не знають взагалі: приїде ще автобус чи ні. Дуже дивно, що на площі, яка є кінцевою зупинкою для стількох маршрутів, немає розкладу руху транспорту. Це створює серозні незручності».

Проте цілком задоволені таким станом речей ужгородські таксисти. Один із них, Павло, каже, що, хто хоче чекати на громад­ський транспорт, той його таки дочекається. «Пізно чи вже й рано, – жартує. – Хоча, само собою, доведеться потерпіти. Та й комфортним проїзд у перепов­неному пасажирами автобусі навряд чи буде. Тому ті,  хто хоче добратися більш зручно, «скидуються» й ідуть на таксі. Виходить не набагато дорожче, зате швидко і приємніше. І стояти не доводиться. Головне – людям домовитися між собою».

Щоправда, не всі радіють такому вимушеному вибору на користь таксі. Ужгородка Леся зауважує: «Я чекаю на зупинці до останнього, а якщо маршрутки нема, то радше пройдуся пішки, хоч пізно ввечері самій не надто кортить долати кілька кілометрів. Проте й сідати в таксі з незнайомими людьми, та ще й переплачувати за проїзд, теж особ­ливого бажання не маю. Хіба в крайньому разі».

Тим часом у міській раді, зокрема у відділі транспорту, «Замок» запевнили, що графік руху маршруток на зупинках повинен розміщуватися обов’язково. «Що ж до інтервалу, з яким мають рухатися автобуси, то водії його переважно дотримуються, виїжджають вчасно. Однак потрібно враховувати також стан наших доріг, затори. Все це, безумовно, впливає на швидкість руху та незначні зсуви в графіках», – зауважив начальник транспортного відділу Володимир Пугачов.

«Замок» вирішив з’ясувати, на яких зупинках у місті справді виконується ця норма. Виявилося, що розкладу руху немає майже ніде. В окремих маршрутках, зокрема тих, що курсують до села Сторожниці, всередині салону вивішений графік. Так само «саморобні» розклади (роздруковані на аркушах А4 формату) є на зупинках рейсових приміських автобусів до Часлівців, Геївців та Оноківців. Міські ж маршрути залишаються незафіксованими щодо часу навіть на кінцевих і початкових точках. А поодинокі винятки (як, наприклад, у №№ 26, 4, 158 та 20) лише підтверджують правило.

Юрій Беляков, заступник ужгородського міського голови, «куратор» сфери громадського транспорту Ужгорода, в коментарі «Замку» повідомив: «У нас немає чіткого графіку курсування автобусів, є лише інтервали руху. Що стосується табличок, то вони, в принципі, мали б бути на кожній зупинці, аби люди могли бачити принаймні з котрої й до котрої години їздить потрібний автобус. Однак тепер, на жаль, у міському бюджеті немає коштів на встановлення таких табличок. Тому ведемо переговори з перевізниками й людьми, які мають торгові точки поблизу зупинок, просимо їх встановлювати розклади руху за свій рахунок. Звичайно, не завжди вони йдуть у цьому питанні назустріч, адже розуміють, що не зобов’язані цього робити. Проте намагаємося знайти шляхи вирішення цієї проблеми».

Що ж, може, й справді, закупівля двох-трьох банок білої фарби – це непідйомна ноша для міського бюджету. Але тоді постає питання, як з таким бюджетом узагалі може нормально функціонувати обласний центр? Адже на більшості зупинок Ужгорода вже стоять готові вказівники для розкладу руху автобусів. Все, що потрібно зробити міській владі, – це вивести фарбою потрібні цифри графіку. А при бажанні можна навіть було б обійтися вже готовими «народними» методами (наприклад, там, де поставити новий вказівник справді не дозволяють «величезні дірки» в бюджеті) – приклеїти на зупинковий МАФ у файлику аркуш А4 з роздрукованим графіком (до речі, всі наявні розклади маршрутів в Ужгороді виконані саме у такому генд-мейд-стилі). Скажете, не надто презентабельно як для обласного центру? Зате функціонально. І значно краще, ніж не мати розкладу взагалі.

До речі, Ужгород далеко не одинокий у такій проблемі. Нещодавно активісти й громадські організації Черкас розпочали збір підписів під вимогою до мера й транспортного управління вивісити графіки руху громадського транспорту в їхньому місті. Організатори зауважують: «Акція відбулася в рамках кампанії громадського тиску «Розкладам руху на зупинках бути». Мета, з якою активісти вийшли на вулицю, – змусити міську владу виконати свою офіційну обіцянку й розмістити розклади руху на всіх зупинках громадського транспорту міста».

В Ужгороді наразі до організованих протестів справа не доходить. Хоч містяни не надто задоволені – у ранкові й вечірні години люди витрачають купу часу й грошей через те, що не мають змоги ознайомитися з графіком руху міських автобусів. Однак, на жаль, далі обурень на адресу конкретного водія справа рідко коли йде.

Наталія Тернавська

zakarpattya.net.ua