Олександр Ледида: Обласна влада надалі працюватиме над розбудовою Закарпаття

[Total: 0    Average: 0/5]

Підсумовуючи 2 роки на посаді голови Закарпатської ОДА, Олександр Ледида відповів на запитання редакторів обласних газет під час прямого ефіру на телеканалі «Тиса-1». Найцікавіше з розмови – пропонуємо вашій увазі.

Як минули для Вас ці два роки? Як один день чи, навпаки, складно і довго?

Ну, не так, як один день. Але цей час сплинув досить швидко. Постійно в роботі: від понеділка до суботи, від Києва до Ужгорода. Дуже динамічно.

Рідко приїздили в Закарпаття за ці 2 роки перші особи держави – це плюс чи недолік?

Минулоріч до нас приїздив Президент України Віктор Янукович, цього року – Прем’єр-міністр, буквально з тижня на тиждень планується візит в Закарпаття віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова. Зрозуміло, що перші особи держави більше зайняті проблемами міжнародними, інвестиційними.

Фактично відсутня опозиція, нема Вам стимулу працювати ще краще  – в області аж занадто спокійно.

Спокій закінчується, найближчим часом усі це відчують. Адже стартує передвиборча кампанія 2012 року до Верховної Ради. Тож увесь той спокій, який панував в Закарпатті останні 2 роки, буде порушено. Ми до цього готові, адже пройшли вже не одні вибори. Та як би там не було, закарпатці завжди залишались толерантними та виваженими. І ця вся боротьба, пік якої припаде на вересень-жовтень, зійде нанівець уже у листопаді-грудні. Адже спільне завдання у всіх закарпатців одне – дбати про рідний край, покращувати його, робити привабливішим для туристів.

Щодо проблем Ужгорода – вода, озеленення, сміття, дороги…

На початку хочу наголосити: проблемами Ужгорода має займатись, в першу чергу, міська влада на чолі з обраним містянами міським головою. Але, тим не менш, я відповідаю за все, що діється на території Закарпатської області, зокрема, і в обласному центрі.

Стосовно квітів та озеленення: було висаджено чимало дерев, частина з яких, на жаль, були знищені. З конкретних справ: минуло річ ми «взялися» за парк ім. Горького, і цього року вже наведемо там повний лад. Там побудовані спортивні майданчики, проводиться озеленення, з’явились  тротуари та бігові доріжки, на черзі – встановлення лавиць. Сьогодні це – один із центрів активного відпочинку ужгородців. Але таких парків в Ужгороді має бути багато. Наступний етап – благоустрій Боздоського парку. Адже обласний центр розширюється, і ужгородцям треба створювати європейські умови для відпочинку та дозвілля.

 

 

 

 

 

Щодо якості води… Проблема дійсно існує. Ще з осені ведеться розчистка водоканалу. Роботи розпочали з села Невицьке, і вже майже половину каналу очистили від сміття та мулу. Думаю, найближчим часом роботи будуть завершені. І якість води з Ужгородського водоканалу суттєво покращиться. Адже ситуація була й справді критичною – останні 40 років канал ніхто не чистив, він був замулений на глибину майже до двох метрів. Тож, думаю, до кінця року стан води у Правобережній частині Ужгорода значно покращиться. У лівобережній частині проблем нема, адже воду мешканці отримують з Минайського водозабору. Натомість, є проблеми з оплатою та з водовідведенням. Також модернізації потребують очисні споруди. Цьогоріч в Мініфраструктури направлені матеріали, аби залучити для Ужгорода додатково 3,5 млн. грн. на покращення якості очисних споруд.

Ну, і дороги. Ця проблема, на жаль, стосується не лише Ужгорода, а й всієї області. Після зими дороги розбиті всюди – адже морози сягали позначки нижче мінус 20-ти. На ці проблеми Уряд виділив Закарпаттю більше 52-х мільйонів. І це тільки перший транш. Тепер затверджуємо порядок використання цих грошей. Подекуди роботи вже почалися, але скоро ремонт автошляхів буде масовим. Минулоріч більше семи мільйонів гривень було виділено на ремонт вулиці Минайської, залишилось зробити ще хороший тротуар. Ми цю роботу будемо продовжувати, адже стан доріг в Україні – велика проблема.  До речі, сьогодні розглядаються окремі інвестиційні проекти за фінансування Євросоюзу, зокрема, і на ремонт автошляхів. Європейці також зацікавлені у цьому питанні, адже левова частка їхнього товару транспортується саме нашими дорогами. У першу чергу, це сосується доріг загальнодержавного значення: Київ-Чоп, Львів-Київ.

Розкажіть як проходять на Закарпатті  реформи, до прикладу, закриття шкіл…

Ми школи не закриваємо, а реорганізовуємо. У нас були такі школи, де в класі навчались по два, чи навіть один учень. Думаю, зрозумілим є й те, що за таких умов нема сенсу тримати працівників, оплачувати енергоносії. Тим більше, що у нас в області працює програма «Шкільний автобус». Сьогодні ми на 86% забезпечені автобусами, дітей довозять на навчання. Реформування будемо продовжувати. До прикладу, сфера ЖКГ. Сьогодні Закарпаття – єдина в Україні область з автономним опаленням. Так, це було складно і боляче. Але тільки за цей рік економія по бюджетній сфері перевищує 12 млн. грн. А ці кошти залишаються в освіті, медицині, культурі. Знову ж таки, тільки у нас в краї в обласних лікарнях абсолютно безкоштовні медикаменти. Днями я відвідав Іршавшину, один з наших обласних закладів. Зайшов у три палати і запитав у людей: скільки вони платять за ліки? І жоден не сказав, що платить за медикаменти. Є проблема в міських і районних лікарнях. Особливо велика – в Ужгороді. Адже тут знаходиться 6 обласних  медзакладів, де якісне харчування та безкоштовні ліки. Водночас, в міських закладах їжу пацієнтам носять родичі, а ліки треба купувати власним коштом. Але ми вже прийняли спільне рішення: об’єднати  бюджет медичної галузі Ужгорода та району, допомогти з обласного бюджету, щоб створити гідні умови отримання меддопомоги.

А ситуація з дитсадками…

Сьогодні є доручення Президента: за 2 роки має бути вирішене питання черг до дитсадків. Безумовно, під це завдання будуть вділятись кошти. Сьогодні вже багато робиться в районах. За останні півроку 4 садочки були відкриті. Та це тільки маленька частина від того, що необхідно зробити. Адже малюки в садочку починають своє життя у суспільстві – вчаться спілкуватись, готуються до школи. Не останню роль грає й те, що в Закарпатті 65% населення  проживає в селах. Такого нема ніде в Україні. В інших регіонах співвідношення міських та сільських жителів 70 на 30%. Тож і проблеми у нас не схожі на інші. Ми прийняли рішення в кожному селі створювати міні-комплекси з дитсадочка та початкової школи. З якісним харчування та хорошими умовами. На це будемо виділяти кошти. Адже малюки мають зростати поруч з батьками – а не ходити до садочка в сусіднє село.  А вже школярів середнього віку (10-11 років) будемо, за потреби, довозити до школи туди, де є можливість отримувати якісну базову освіту. Ми робили експеримент: тестували дітей 5-9 класів, і рівень знань, як не прикро, виявився досить низьким. Адже досі є класи, де навчаються по 4-5 дітей, нема хороших педагогів. А нам треба підготувати дитину до вступу у виш. Ці проблеми ми знаємо, і над ними працюємо.

Чи була догана голові ОДА щодо розвитку сільського господарства від прем’єр-мінстра України?

Дійсно, буда нарада в Кабміні щодо розвитку сільського господарства в західних регіонах. І з п’яти основних показників, чотири у нас йдуть з «плюсом». Лише надої молока на 0,7% в Закарпатті зменшились. На це вказав Прем’єр-міністр Микола Азаров. Він сказав, що управління сільського господарства на місцях не допрацьовують, оскільки маємо негативні показники. Але, якщо б була догана, впевнений на сайті Кабміну з’явилася б інформація. Та, загалом, це нормальні явища. Я до них звик. Спочатку мене «звільняли» з роботи щотижня, після – кожен місяць, тепер – раз у квартал. Тож інформація щодо догани – це дрібниця.

Щодо будівництва об’єктів малої гідроенергетики у Закарпатті – які плани та перспективи?

Найстрашніше, що нині професійною роботою займаються непрофесіонали. До прикладу, мала гідроенергетика Австрії – 76 % від всієї енергетики виробленої в країні. У Швейцарії відсоток ще більший. Ще за часів Чехословаччини були визначені 300 точок, де є можливість установлювати гідроспоруди. У минулому році була запущена одна ГЕС. Цього року – міні ГЕС. Є дериваційні та греблеві ГЕС. Зрозуміло, що закарпатці проти греблевих ГЕС, бо затоплюється територія, немає міграції води. Тому питання щодо греблевих ГЕС сьогодні не актуальне. У нас є одна Тереблеріцька гідроелектростанція греблева. Цього нам достатньо. Проте, нагадаю, що зараз ми забезпечені своєї електроенергією всього на 7 %. Тому енергетично ми не захищені. У випадку аварії на лініях електропередач,  електроенергії в Ужгороді ми б не мали. Доведеться брати у Словаччини і Угорщини, або будуть проблеми. Тому, коли виникає питання: будувати міні ГЕС чи атомну станцію, то скажу, що атомом ми вже налякані. Коли ставиться питання будувати міні ГЕС в Швейцарії, то там ніхто не страйкує, бо всі розуміють що енергетикою треба себе забезпечувати. Я як закарпатець, категорично проти, щоб будувалася атомна станція. На прикладі й України, і такої розвинутої країни як Японія, ми побачили, що ніяка найсучасніша система захисту не здатна захистити у разі небезпеки. А використання альтернативних джерел енергія закарпатцям не зашкодить.

Цьогоріч можливе будівництво двох-трьох міні ГЕС. Найближчий рік – ще двох трьох, можливо. Нині ми говоримо лише про те, що є багато місць, де можна побудувати міні-гідроелектростанції. Цього року, почнеться зведення сонячної електростанції на 5 мегават. У центральній і західній Україні  це перший приклад, хоча в наших сусідів-словаків є вже такі. Зараз вивчається інвестиційна пропозиція австрійців щодо будівництва вітрових електростанцій.

Наближається Євро-2012 – чи буде користь для Закарпаття?

Основний транзитний потік туристів йтиме якраз через Закарпаття. Зараз вже всі користуються GPS-навігацією. А ця система пропонує європейцям, що прямують до України дорогу саме до Чопа. А це реалізація послуг і харчування, і проживання, і сувенірної продукції. Наш край – не базовий для проведення фінальної частини чемпіонату, а скоріш – транзитний. Щодо готелів, то з 2008-2009 років вони завантажені на 35-40 %, рідко – на 50%. Хоча, звичайно, є пікові сезони – Новий рік, період літніх відпусток.

Які методи і пріоритети у подальшій роботі голови ОДА?

Проблеми краю нам відомі. За короткий термін їх не вирішиш, але повинна бути чітка система. Треба чітко знати, що ми робимо цього року, з якими ресурсами, які досягаємо результати

Прес-центр ОДА

 

Loading...

Comments are closed.