За три місяці притулки для собак можуть бути споруджені у всіх районах Закарпаття
Чіткий намір і конкретні пропозиції з вирішення цього питання озвучив під час дзвінка в прес-центр «Закарпаття» Віктор Балога. Справа за малим – узгодженими діями небайдужої громадськості та місцевої влади.
Саме такою несподіваною пропозицією від Віктора Балоги – профінансувати власним коштом спорудження по області притулків для бездомних собак та ветлікарні – завершилася зустріч у прес-центрі “Закарпаття”, під час якої учасники намагалися висловитися з приводу так званого «собачого» питання і знайти вихід із задавненої проблемної ситуації.
Загалом, як стало зрозуміло в ході цієї емоційної розмови, це питання має дві сторони, на які не можна не зважати: з одного боку, тварини певною мірою створюють небезпеку для людей, а з іншого – не можна допускати жорстокого поводження з ними. Прикладом може слугувати ситуація у Берегові, де місяць тому скажений собака покусав дев’ятьох людей. Тоді ж з’явилася інформація, що у місті почали масово знищувати бродячих тварин. При чому – не найгуманнішими методами.
Саме з розповіді про сказ і розпочалася прес-конференція. Начальник відділу забезпечення протиепізоотичної роботи головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області Юлій Шимон зазначив, що хоча сказ передається дикими тваринами, останнім часом фіксуються випадки захворювання і серед домашніх. Тільки цього року сказ зареєстровано у 8 тварин, 4 з яких – собаки.
З цього приводу ветеринари проводять відповідні заходи у всіх пунктах, де було виявлено хворих тварин. Зокрема, це Тячівський, Мукачівський, Хустський та Виноградівський райони. Він закликав господарів вакцинувати своїх собак, адже в тому числі й від їх здоров’я залежить поширеність цього захворювання серед безпритульних собак. Скільки ж в області тварин без хазяїв — Юлій Шимон відповісти не зміг, адже, за його словами, працівники ветеринарного управління ведуть облік лише вакцинованих особин, а безпритульні до таких не належать.
Щоправда, в Ужгороді кількість таких собак порахувати спробували. При чому робили це окремо працівники міської ради і представники громадських організацій. В результаті зійшлися на спільній цифрі — трохи менше тисячі особин. Заступник міського голови Ужгорода Віталій Семаль, котрий виступив ініціатором проведення обліку, розповів: “сьогодні ситуація у місті, як пишеться у мас-медіа, не є “загрозливою”, “страшною” чи “небезпечною”. Я вважаю, що з нею ми впораємося разом. З тими, хто хоче долучитися”. Він повідомив, що уже розроблено Програму врегулювання чисельності тварин і гуманного поводження з ними. Тепер її подають на розгляд членам виконкому, і на черговій сесії міськради винесуть на затвердження. Та запровадження Програми для реальних змін — замало, а тому саме зараз вирішується питання будівництва притулку для тимчасового утримання собак.
Де конкретно він розташовуватиметься і яку площу матиме Віталій Юрійович зможе сказати, коли необхідну ділянку віднайдуть – зараз є три пропозиції. Стосовно ж тієї, яку виділили під притулок кілька років тому, чиновник зазначив, що вона “виділена у незручному місці” і, до того ж, там “самовільно збудували собі помешкання роми”. Крім цього, велику увагу в Ужгороді планують приділяти проведенню інформаційно-довідкової роботи з населенням, а також наведенню ладу на смітниках, які так приваблюють чотирилапих.
Та, на думку Віталія Семаля, і з ним погоджуються представники громадських організацій, справді ефективним буде запровадження жорстких, але вкрай необхідних заходів — штрафних санкцій. Їх застосовуватимуть і до тих, хто недбало ставиться до собак, порушує правила їх утримання, і навіть тих, хто допускає їх неконтрольоване розмноження. У останньому випадку йдеться про тварин, що живуть із власниками. Найголовніше, за словами заступника міського голови, що у влади є план дій і що з представниками громадських організацій вдалося знайти точки дотику.
Цього, правда, не скажеш про Мукачево, де притулок уже існує впродовж року, але представникам влади і благодійного фонду мирно співпрацювати і допомагати один одному так і не вдалося. Галина Бучина, майстер дільниці благоустрою КП «Комбінат благоустрою», розповіла, що притулок для бездомних тварин збудований у 2010 році одним з приватних підприємств, однак до ладу його так і не довели. Сьогодні притулок діє і, за словами Галини Йосипівни, проблем не має.
Щоправда, одразу доповнила, що нема в притулку крематорію, на придбання якого треба 200 тисяч гривень. На відлов бродячих псів щомісяця з мукачівського бюджету виділяють 5 тисяч гривень. Їх, за словами Галини Бучини, не вистачає на зарплату 2 працівникам, бензин та інші витрати. У той час один день утримання однієї собаки (а зараз їх у притулку —70) обходиться Мукачеву у трохи більше ніж 7 гривень, і цього, — переконує майстер, — більше ніж достатньо, адже собаки ситі і задоволені.
Щоправда, зовсім іншої думки — представники благодійного фонду «Лакі», які стверджують, що і тварини утримуються неналежним чином, і що відловлюють їх не гуманними, а жорстокими методами, і вбивають навіть тоді, коли цього можна уникнути. На підтвердження своїх слів вони продемонстрували фотографії, де тварин відловлюють за допомогою саморобного “пристрою” — палиці, на кінці якої кільце з металевого дроту.
“Нам вдалося зафіксувати, як вбивали тварин. Це жахливо. Тварин винищують, але на вулицях їх не меншає, бо питання врегулювання чисельності — це цілий комплекс заходів. Їх, при бажанні, можна реалізувати, і для цього не треба дуже великих коштів. Відлов, стерилізація, повернення – більш дієвий, ніж повне знищення, метод”, — сказала голова фонду Ярміла Кость. Вона стверджує, що представники влади не йдуть на контакт і не зацікавлені вирішувати питання спільно. Скаржиться, що не тільки тварин утримують неналежно, але й їх не допускають на територію притулку, пояснюючи запровадженим карантином.
По ситуації з Мукачевом напрошується висновок, що однієї прес-конференції замало, аби розкласти всі крапки над “і”, але очевидно одне: допоки влада і захисники тварин не знайдуть спільної мови, питання утримання безпритульних собак належним чином не вирішиться. Та, за словами голови громадської організації «Допоможи другу» в Ужгороді Віри Романової, подібні проблеми виникають по всій Україні, адже муніципальний підхід відрізняється від того, який здійснюють представники зоозахисних організацій. “Першим не цікаво, в яких умовах утримуються собаки. Їх цікавить списування грошей. Сподіваюся, що в Ужгороді буде не так, що ми знайшли точки дотику. Треба створювати два притулки поруч: муніципальний і благодійний. Муніципальний буде відловлювати собак, надавати їм ветеринарні послуги, але утримувати тварин довго не зможе”, — наголосила вона.
Досвідом західних колег поділилася координатор проекту «Зоошанс» Марія Трунова. На її переконання, питання врегулювання чисельності собак можна вирішити лише комплексно. Значну увагу варто приділити реєстрації тварин, чіпуванню та запровадженню штрафів. “Я з’ясовувала, як це відбувається за кордоном. У них навіть народжуваність регулюють через податковий кодекс: щороку треба поновляти ліцензування, і якщо собака стерилізована, то хазяїн платить 4 долари на рік, а якщо ні – 40 чи 50. Там люди прийшли до розуміння, що саме суспільство породжує цю проблему, а тому й вплинути на ситуацію може самотужки. До прикладу, у них вітається відмова від породистих собак на користь дворняг”, — сказала Марія Трунова.
В результаті зустрічі присутні прийшли до розуміння, що вирішити “собаче” питання складно, але можливо. Для цього потрібно діяти спільно і конструктивно. І така можливість у них з‘явиться: у день прес-конференції у прес-центр «Закарпаття» зателефонував Віктор Балога. Прочитавши повідомлення про прес-конференцію на сайті «Закарпаття онлайн» він зацікавився питанням і пообіцяв власним коштом побудувати притулки по всій області. Він наголосив, що готовий вже цієї суботи в прес-центрі «Закарпаття» підписати відповідний меморандум із представниками громадських організацій та влади і наголосив, що за умови спільних узгоджених дій проблему може бути вирішено за три місяці.
