Афери: «Вітаємо! Ви виграли автомобіль!»
У таких повідомленнях треба уважно читати все, що надруковано дрібним шрифтом…
Мабуть, кожен, хто має поштову скриньку, хоча б раз отримав звідти повідомлення про те, що він став щасливим переможцем розіграшу якихось призів. Хтось автоматично викидає такі “листи щастя” у сміття, а хтось намагається отримати належний йому приз. А для цього люди змушені замовляти то якісь медичні препарати, то садові інструменти, то енциклопедії… Як наслідок, ні призу, ні грошей — надіслали замовлений непотріб, який у магазині можна придбати утричі дешевше, і все. Як правило, люди воліють не зізнаватися, що дали себе ошукати на рівному місці, — соромно. Та й не знають, куди звертатись у таких випадках. Адже і на фірмі, яка обіцяла приз, і у правоохоронців буде одна відповідь — треба було уважніше читати умови.
Виявляється, і на такі фірми є управа. Антимонопольний комітет оштрафував уже два підприємства, які працювали за подібною схемою. Їхні дії кваліфікують як недобросовісну конкуренцію та поширення оманливої інформації. ТОВ “Поштовий магазин” оштрафували на 1,68 млн. гривень, а ТОВ “Поштовий каталог” – на 170 тисяч гривень. Як пояснив голова Львівського обласного територіального відділення АМКУ Андрій Басараба, штраф може сягати 5% від річного доходу фірми. Коли АМКУ подав запит щодо річного доходу “Поштового магазину” до ДПС, виявилось, що за минулий рік їхній дохід становив понад 30 мільйонів гривень. Тож можна собі уявити, скільки людей ведуться на такі повідомлення…
Схема, за якою працював “Поштовий магазин”, – нехитра. У друкованих виданнях розміщували повідомлення з такими твердженнями:
“300 000 гривень за одне слово”, “відгадайте закодоване на малюнку слово і виграйте 300 000 гривень” тощо. Нижче напівжирними літерами зазначали “гарантія вручення 300 000”. Але, звісно, ніяких грошей нікому не виплачували — таким чином фірма лише збирала адреси потенційних клієнтів. Далі на поштові скриньки людей надходили листи про гарантовану можливість виграшу призу (автомобіля) та додаткових призів – за умови придбання будь-яких товарів з каталогу. При цьому вартість цих товарів у каталозі перевищувала їх вартість у торговельній мережі у 2-4 рази. Наприклад, засіб для зміцнення зору з екстрактом чорниці, який у столичних аптеках коштує 32 гривні, у каталозі – 82,9 гривні.
Додатковим аргументом для “переможців” були фото з призами учасників попередніх розіграшів. У ході розслідування виявилось, що жодних попередніх розіграшів фірма не проводила.
За схожою схемою працював і “Поштовий каталог”. Вони пропонували 80 тисяч гривень “на здійснення мрій”. І навіть наводили приклади, як можна розпорядитись грішми, – з досвіду попередніх переможців. Один ділиться враженнями з круїзу по Нілу, пенсіонерка розповідає про новий дачний будинок… Як виявилось, усі ці люди — переможці акцій… російських компаній.
Пропонували і спецприз — пральну машину, за умови придбання товарів на 160 гривень. Інформація була викладена таким чином, що людина думала, ніби вона цю “пральку” гарантовано отримає. Насправді ж, людина отримувала лише подарунок-сюрприз, а не пральну машину. Про це було зазначено в середині конверта, складним для прочитання шрифтом.
“Потрібно не лінуватись, а уважно читати усе, що написано у повідомленнях. Особливо те, що надруковано дрібним шрифтом. Чим більше там дрібного шрифту, тим більше ймовірності, що це є бажання щось приховати, недоговорити, – каже Андрій Басараба. – Були у нас і рішення по “нульових кредитах”. Під час детального аналізу інформації виявилось, що реклама “0% за кредитом” за отриманий товар не відповідає дійсності, – оскільки у ціні уже були передбачені комісійні винагороди як банку, так і мережі. Це стосується не лише торгових мереж, а й банків, нефінансових установ”.
На що можна скаржитись?
Відповідно до законодавства, інформація, що вводить в оману, — не обов’язково відверта брехня. За Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції» оманливою інформацією вважається повідомлення в рекламі неповних, неточних або неправдивих відомостей, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри споживачів придбати товари, роботи чи послуги рекламодавця. Тобто напівправда у рекламі — це також порушення закону. Так само як пункти, які викладені таким чином, що, коли прочитаєш тричі, нічого так і не втямиш…
