Злочинна залежність: чи варто дозволяти тримати наркотики “для себе”
Наркоманія – це не злочин, це – хвороба. На такий незвичний для України підхід пропонує перейти Держслужба з контролю за наркотиками.
Основне, чого хоче домогтись Держслужба – це аби наркозалежні люди потрапляли на лікування і реабілітацію, а не до тюрем.
А для цього потрібно підвищити нині мізерну кількість наркотиків, яку дозволено тримати для власного вживання без подальшого знайомства з СІЗО і тюрмами.
Саме цей пункт викликав жваве обговорення серед експертів і звичайних українців. ТСН.ua з’ясовував, чи потрібна Україні така “революція”.
Наркотичний переворот
“Головна ідея, щоб у нас сажали наркоділків, а не наркоспоживачів. Щоб у нас боролися з наркобізнесом і наркокорупцією, а не з тими, хто є жертвами всього цього”, – пояснив ТСН.ua радник голови Держслужби з контролю за наркотиками Андрій Шаповалов.
Він зазначив, що найменший обсяг опіоїдів, у разі знайдення яких наступає адміністративна та кримінальна відповідальність, у Росії дорівнює 0,5 грама, у Німеччині – 1-2 грами, Австрії – 3 грама, Іспанії – 3 грама, на Кіпрі взагалі 10 грамів. В Україні ж, згідно з затвердженою МОЗ “Таблицею невеликих, великих і особливо великих наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу”, він дорівнює 0,005 грама.
Така ж приблизно ситуація і зі зберіганням марихуани. У Росії дозволено мати 6 грамів, Австрії – 20 грамів, Іспанії – 200 грамів, в Україні – 5 грамів.
За словами Шаповалова, ні на яку з країн у цьому питанні вони рівнятись не збираються. Наразі вони просто хочуть домогтись підняття цієї планки. А от на скільки – поки не знають. Це мають вирішити медики. До того ж, право на укладання списків наркотичних речовин та на визначення кількості, дозволеної для зберігання, належить МОЗ.
“Ми виходимо з того, що не можна людину, яку схопили з цими мікронами, карати. І взагалі, ми вважаємо, що люди, які потрапили в таку ситуацію, це перш за все хворі люди, їх потрібно лікувати. Але ті, хто займається дилерством, контрабандою, виробництвом, постачанням – от цих потрібно саджати. По повній програмі”, – зазначив Шаповалов.
Він каже, що у МОЗ, яке і приймало такі суворі нормативи, є прихильники позиції Держслужби. “Якщо ми визначимо це в стратегії, то куди вони вже дінуться. Це моя особиста думка”, – додав він.
Нові пріоритети
У проекті тієї самої стратегії, яка в середині травня з’явилась на сайті Держслужби і називається “Національною стратегією України щодо наркотиків до 2020 року”, основною позицією визначений поворот наркополітики з кримінально-карного ухилу на зменшення незаконного попиту не репресивними методами.
Пріоритетним напрямком у стратегії названо профілактику наркозалежності та попередження незаконного вживання наркотиків.
Профілактика має здійснюватись за допомогою взаємодії державних структур та інститутів із ЗМІ, аби люди отримували об’єктивну і науково обґрунтовану інформацію про небезпеку вживання наркотиків, алкоголю і тютюну.
А також пропагувати гармонійний й повноцінний спосіб життя, особливо серед молоді, та створення умов для його реалізації, формування несприйнятливості дітей і підлітків до вживання психоактивних речовин.
Також у стратегії пропонується новий підхід до наркозалежних – має бути інтегроване бачення системи лікування і взаємодії всіх її елементів з опорою на доказово обґрунтовану методику і, головне, забезпечення доступності медичної допомоги, розширення можливостей лікування, альтернативного покаранню.
Як зазначив Шаповалов, дуже багато фахівців, громадських організацій, об’єднань, медичних установ, наркологів, правоохоронців вносили свої пропозиції.
“Я можу тільки поклонитися ним. Тобто у нас стільки пропозицій, що ми маємо це переварити. І думаю, десь до липня ми вже будемо мати готовий, відпрацьований матеріал, який ми запропонуємо керівництву”, – зазначив Шаповалов.
Стосовно критиків ініціативи Держслужби, то Шаповалов вважає, що вони просто не читали проекту стратегії. Бо послаблення у частині зберігання наркотиків йде паралельно з посиленням контролю за їх обігом.
“Там окремий розділ присвячений контролю за обігом наркотиків. Навпаки, за цим ми удосконалюємо контроль, щоб з легального обігу у нас не було витоку у нелегальний. Це паралельні речі. Ні в якому разі ми не зменшимо контроль”, – зазначив він.
Інстинкт самозбереження
Фахівці, які займаються проблемами наркозалежних, вважають запропоновані Держслужбою зміни необхідними. Оскільки репресивні методи лише перенаселяють в’язниці наркозалежними, які після виходу з місць позбавлення волі вже практично не мають шансів повернутись до нормального життя.
За даними фахівців, в Україні кожен 12-й засуджений потрапив до тюрми за те, що мав більшу за дозволену кількість наркотиків для власного ужитку.
Якщо не змінити ситуацію, наркозалежні можуть стати найбільшою групою серед засуджених, каже голова правління Асоціації учасників замісної терапії Ольга Бєляєва. За її словами, за останні два роки на другому місці за кількістю серед засуджених стали наркозалежні.
Вона звертає увагу і на іншу проблему – що в такій ситуації опиняються і молоді люди, які не мають залежності, а вживали марихуану на вечірці з друзями.
“Таким чином не покращується криміногенна ситуація, не вирішується питання зі зниженням попиту і пропозиції”, – каже Беляєва.
Також вона зауважує, що декриміналізація зберігання наркотиків для власного вживання сприятиме можливості наркозалежної людини брати участь у програмах зменшення шкоди і взагалі отримувати якусь допомогу від держави.
Ось, наприклад, та ж державна “Програма зниження шкоди”, яка прописана у законі про протидію ВІЛ/СНІД. Вона включає обмін шприцами, консультацію, діагностику.
“На сьогоднішній день МОЗ так зарегулював ситуацію з людиною, яка зберігає якусь кількість нелегальних наркотиків, що споживач із брудним шприцом у руках, в якому є якийсь мінімальний залишок з опіатами, потенціальний в’язень на 3 роки”, – каже Беляєва.
Вона зазначає, що саме через це 20 тисяч наркозалежних знову перейшли у розряд вуличних наркоманів, бо бояться понести шприц на обмін – а раптом там буде більше за 0,005 грамів. Через страх бути визнаними злочинцями вони взагалі не приходять, а тому не отримують ніякої допомоги.
“Очевидно, що органи охорони здоров’я і охорони правопорядку повинні допомагати один одному, а не охороною правопорядку знижувати доступ людей до медичних програм”, – каже Бєляєва.
Наркотики вживали і будуть вживати, зауважує вона. Вона зазначає, що завжди є певний відсоток людей, які схильні до будь-якої залежності – від адреналіну, куріння, алкоголю, наркотиків.
І те, що може зробити держава – за допомогою профілактики утримати від вживання наркотиків тих, кого можна утримати. І зменшити шкоду для суспільства від тих, кого утримати і врятувати від залежності неможливо. А також суворо боротися з тими, хто продає і виготовляє наркотики.
Бєляєва розповідає, що у Європі і США з наркозалежними працюють психіатри – наркології як фаху там немає.
“Тобто вже в цьому виявляється зовсім інше ставлення до наркозалежних. Наркоманія на Заході – це вид психічного розладу та розладу поведінки на фоні зловживання психоактивними речовинами. І розглядається в комплексі – чи потрібна замісна терапія, чи людина налаштована на реабілітацію. Працюють соціологи, психологи з вищою освітою”, – пояснює Беляєва.
Однак при цьому західна наркополітика є дуже суворою відносно тих, хто займається виготовленням і продажем наркотиків.
Основною ж відмінністю профілактики на Заході і в Україні полягає в тому, що вони доводять людям шкоду від наркозалежності за допомогою науково-доказової бази. А наші наркологи наводять моральні правила – це неправильно, бо я так кажу, мене так навчили і виховали. І це не діє.
Дивитися у корінь
Завідуючий відділом наркологічного центру “Твоя перемога” і “Ренесанс” Микола Долінський неоднозначно ставиться до запропонованої Держслужбою ініціативи.
Він вважає, що в Україні має існувати якась моніторингова служба чи якийсь комітет, який буде брати на контроль наркозалежних людей, соціально супроводжувати і відправляти на лікування.
“Я думаю, це було б більш розсудливо, ніж підвищувати ліміт кількості наркотиків, які можна зберігати для власного вживання. Ну піднімуть ліміт – це по суті ситуацію з наркозалежністю не змінить. Але хоча б наркозалежні не потраплятимуть до тюрми”, – каже Долинський.
При цьому, як людина, яка доволі давно займається реабілітацією наркозалежних, він каже – у деяких випадках тюрма зупиняє людей і в якійсь мірі зберігає їм життя.
“Тому що якщо людина не зупиняється, продовжує вживати, і потім врешті-решт вмирає. Загалом це глобальне питання. Одна проблема витікає з іншої”, – додав він.
Нарколог Андрій Мухоморов ставиться до ініціативи Держслужби нейтрально, бо вважає, що проблема зниження планки – не головна.
“Треба займатись не биттям по хвостах, а дивитись у центр подій – чому люди займаються цією справою. Звертати увагу на те, щоб тій самій молоді було чим займатись, і щоб у неї було якесь перспективне забезпечене майбутнє”, – каже він.
Треба зазначити, що нещодавно генпрокурор Віктор Пшонка оголосив дані, згідно з якими кожен другий український учень має досвід куріння і вживання пива, кожен третій – пробував горілку, кожен четвертий – наркотичні речовини.
Тим часом Кабмін легалізував декілька особливо небезпечних наркотиків, які були включені у перелік особливо небезпечних наркотичних і психотропних препаратів, обіг яких на території України раніше був повністю заборонений.
Світлана Кузьменко
