6-річний Нікіта Мандрюк з Ужгорода випав із балкона на шостому поверсі

[Total: 0    Average: 0/5]

6-річний Нікіта Мандрюк з Ужгорода випав із балкона на шостому поверсі. Крім забою грудей і спини, не отримав жодної травми. За день його перевели з реанімації у звичайну палату.

Це сталося у п’ятницю, 22 червня. У вівторок по обіді Нікіта на ліжку у палаті відділення дитячої хірургії міської лікарні читає журнал з коміксами. На сусідньому сидить його мати 45-річна Катерина Мандрюк:
— У п’ятницю я була на роботі, — згадує жінка. Вона працює в центрі міста. — Десь о 16.20 вийшла з офісу. Як подзвонив старший син Едік. Каже: “Мама, Нікіта випав з вікна” і кинув трубку. Я його набрала й питаю: “Що у малого болить? Руки? Ноги?”. Навіть не подумала, що міг убитися. Боялася тільки, що лишиться калікою.

Мандрюки живуть по вул. Легоцького у 9-поверховому будинку словацького планування. Висота від тротуару до балкона шостого поверху — близько 20 м.

— Нікіта вдома був з Едіком. Після обіду старший пішов на базар по сметану. До ринку — 3 хвилини ходьби. Малому дав книжку і наказав чекати вдома. Коли Едік повернувся й відчинив вхідні двері, почув, як щось тріснуло. Подумав, що Нікіта сховався. Зайшов в одну кімнату, в іншу — нема. Щось його потягло на балкон. Коли визирнув — Нікіта лежав на землі. Навколо стояли перехожі. Малий упав тоді, коли Едік уже був у квартирі.

Нікіта відкладає журнал і ховається під ковдру.

— Я читав книжку й почув, як мене з вулиці кличуть друзі. Щоб краще їх бачити, став на стільчик, що стояв на балконі. Мама його там тримає, бо не дістає розвішувати постіраний одяг. Друзья звали мене гратися. Говорив із ними не довго, бо стільчик покрутився і я перекинувся через перило. Перед тим почув, як Едік відчинив двері квартири. Коли падав, кричав сильно: “А-а-а-а-а!”. Нічого не думав.

Під час падіння хлопчик зачепився за мотузки для білизни.

— Пролетів другий поверх, зачепився за верьовки і прорвав їх, — продовжує Катерина Мандрюк. — На балконі першого поверху верьовки виявилися міцними, кабельними. Нікіта впав на них і відбився боком. Сина відкинуло на дерево, що росте навпроти. Зачепився за гілки горіха і вже по них сповз на траву. Його так і знайшли з поламаними гілками в руках.

Перехожі викликали “швидку”. Дитину при тямі відвезли в реанімацію.

— Лікарі боялися знімати з нього одежу — думали, що весь поламаний, — продовжує мати. — Майку і шорти розрізали. Коли обстежили, виявилося, Нікіта забив грудну клітку, спину і має легкий струс головного мозку.

Наступного дня перевели до звичайної палати. Казали, хай полежить десять днів. Перші два дні — пив, спав, блював. А тепер уже такий шустрий, що не можна втримати на ліжку.

— Тепер я висоти боюся, — говорить Нікіта. — На балкон не вийду. Буду тільки з вікна дивитися.

— Випасти з висоти шостого поверху і лишитися майже неушкодженим – виключна рідкість, — каже завідувач курсу дитячої хірургії Ужгородського національного університету Михайло Чаварга, 38 років. — Були випадки, коли діти випадали з третього-четвертого поверхів і чіплялися за мотузки. Але з такої висоти — не пригадую. Якби падіння було пряме — на асфальтний тротуар — міг бути летальний результат.

У середу, 27 червня, Нікіту Мандрюка виписали з лікарні.

gazeta.ua

 

Comments are closed.