Таргани та кажани облюбували собі лікарняні палати
Написати листа у редакцію мене спонукав нещодавній візит до хворої родички, яка лікувалася у Перечинській ЦРЛ.
Неприємне враження виникло, щойно я підійшла до вхідних дверей. Заходити доводиться чомусь не з центрального входу, а з «чорного ходу». Та це ще нічого. Увійшовши у приміщення лікарні, відразу впадають в очі обдерті стіни, які, очевидно, давно не бачили ремонту, затхлий запах, а ще звідусіль несло пусткою та занедбаністю.
У самій лікарняній палаті, де лежала моя родичка, негативні враження тільки підсилились. Тут дихати було нічим – адже надворі спека. Марно говорити про те, що хворим на серце людям це не додасть здоров’я. Глянувши на меблі, якщо їх так можна назвати, на душі вже з’явилася огида – стільці порепані, старезні та брудні, якісь допотопні металеві комоди, а над умивальником висіло те, що колись було дзеркалом…
Та й це ще нічого порівняно з тим, що ми почули від мешканців палати. Бідолашні не можуть стулити вночі очей, хіба вже сон зовсім зморить – повсюди, як повновладні господарі, бігають руді таргани. Старенька хвора каже, що тільки трішки задрімає, як по руках уже лізе тарган. Бояться, щоб не залізли, боронь Боже, до вух – закривають їх ватними тампонами. А днями хворим довелося пережити справжнісінький шок – через відчинені двері до них залетів кажан. Огидна тваринка приземлилася на плечі жінки, яка від жаху та переляку довго не могла отямитися. На допомогу прийшли чоловіки із сусідньої палати та медперсонал відділення. Та, виявляється, це тут явище звичне.
Абсолютну більшість ліків хворим доводиться купувати за власні кошти. Єдине, що втішає – ставлення медперсоналу до хворих: вони ще не збайдужіли та не очерствіли у цих смердючих брудних лікарняних стінах.
Після побаченого у мене виникло нестримне бажання хоча б на добу поселити сюди, якщо не на лікування, то бодай здоровими провести одну ніч у цих «палатах» у товаристві кажанів і тарганів чиновників від медицини краю – уродженців славної Перечинщини: начальника управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Романа Шніцера та куратора галузі – заступника голови ОДА Івана Качура, які на кожному кроці заявляють про те, що у нас достатнє фінансування медицини, нормальні умови лікування та належне забезпечення ліками.
Марина Свадеба, Ужгород