У Казахстані затримали сімох закарпатців
Одна з ужгородських сімей (прізвище просять не називати) уже другий тиждень живе, як у жахливому сні. Їхнього 29-річного годувальника, дальнобійника Юрія, не відпускають додому казахські правоохоронці.
Він та ще 6 закарпатців везли в цю країну обладнання для виготовлення вина, але замість вдячності представники дружнього народу без вагомих причин утримують їх уже 15 діб на одній із автостоянок. Допомогти визволити «заручників» поки не може ніхто, адже причини затримання – надумані, як стверджує родина. А в цей час дружина Юрія – Аліна – ось-ось має народити в Ужгороді…
Юрій працює дальнобійником уже 5-6 років, і в неприємні історії раніше ніколи не потрапляв. А ось у Казахстані, куди поїхав уперше, вийшла справжня драма. Поки що не з надто щасливим кінцем. Він та ще шестеро колег із Іршави, Мукачева й Ужгорода доставляли обладнання для вина з Франції у казахське місто Шимкент. І в м. Актобе, яке проїжджали, потрапили в халепу. Там 19 липня всі 7 каміонів затримала транспортна поліція.
Як розповіла «Закарпатці» мати Юрія Оксана Юріївна, зупинили їх із метою перевірки і …не відпустили. Їх тимчасово відправили на автостоянку, але ця «тимчасовість» вилилася вже в 15 днів тяжкого очікування (принаймні такий стан справ був на четвер, 2 серпня. – Авт.). «Спочатку перевіряли, чи не фальшиві двосторонні договори. З документами все гаразд. Мови про тристоронні угоди взагалі тоді не йшло, – зазначила жінка. – Пройшло кілька днів, і їм висунули претензії щодо відсутності тристоронніх договорів, яких вони не можуть мати: для вантажівок стандарту «Євро-2» такі документи уже 1,5-2 роки не передбачені». І все ж через це закарпатців уже довгий час тримають на стоянці.
Що цікаво, за кожен день «гостювання» слід платити по 45 доларів із кожного. «Це просто знущання! – обурюється пані Оксана. – Їх насильно утримують, та ще й гроші за це беруть. Охороняють їх люди з автоматами. Один наш водій спробував утекти, так його трохи не під конвоєм повертали. До речі, навпроти є стоянка за 15 доларів на день – так ні, не пускають, тримають на дорожчій! Наскільки мені відомо, гроші у них уже закінчуються. Умови проживання там просто жахливі. Син спить у машині, а весь день проводить на 40-градусній спеці. Воду їм носять прості люди. Про відсутність туалету та душу взагалі не хочеться згадувати…».
За словами матері, хлопці зверталися за допомогою в різні інстанції. Але реально допомогти ніхто не може. Зокрема замовник винного обладнання (до речі, його вартість – 100 тисяч доларів), заявив, що затримання водіїв – це їхні проблеми. Роботодавець краян, фірма «Глорі Карго Сервіс», стверджує: робить усе необхідне для їх порятунку, але нічого не виходить. Як розповіла сайту «Голос Карпат» директор компанії Сюзанна Йоссаї, вони надіслали багато звернень до низки служб і відомств, у тому числі в Посольство України в Казахстані, Службу міжнародних автомобільних перевезень, МЗС України тощо.
Проте поки всі інстанції відмовчуються. Хтось не відповідає на телефонні дзвінки, а хтось узагалі допомагати не хоче. «Річ у тім, що ми не знаємо, кому й доводити, що з документами у нас усе в порядку», – зазначила С. Йоссаї. За її словами, відповідні договори видає фірма СМАП. А там кажуть, що наразі взагалі трихсторонніх договорів немає, і не знають, коли будуть. «Зараз веду переговори з інспектором, який затримав наших перевізників. Він обіцяв дати конкретну відповідь, що робити, – продовжила Сюзанна Йоссаї. – І, напевно, будемо брати ці дорогі дозволи за 4 тисячі доларів, тому що нема кому доводити свою правоту. Повне беззаконня. У нас просто нема в кого просити допомоги, навіть консультативної».
Водночас у посольстві України в Казахстані, яке зобов’язане займатися цим питанням, всі стрілки переводять на фірму-замовника. Після затримання закарпатців вони направили ноту до влади Казахстану з вимогою звільнити заручників. Цьому була навіть присвячена зустріч дипломатів Посольства України з керівництвом Комітету транспортного контролю Міністерства транспорту й комунікацій Казахстану. Представники азійської країни запропонували низку варіантів вирішення проблем, які виникають у наших перевізників, про що оперативно поінформували компанію-работодавця наших водіїв – «Глорієм Карго Сервіс». Відтак нині врегулювання проблеми, за словами представників Посольства, багато в чому залежить від неї. До речі, з офіційної відповіді українських дипломатів стало зрозуміло, що казахи просто «по-різному трактують закон». І в таку пастку, як «тристоронній договір», якого не має бути в деяких країнах, потрапляли не тільки закарпатці, а й представники Туреччини, Литви, Німеччини, Латвії.
Існує й інша версія, чому закарпатці досі на чужині. Скоріш за все, казахські правоохоронці зрозуміли, що товар вартістю 100 тисяч доларів є ласим шматком, і просто так його відпускати не захотіли…
Одним словом, полон закарпатців у спекотному Казахстані може тривати ще не один день. Оксана Юріївна слізно благає про допомогу всіх небайдужих. Страшенно переймається долею Юрія і його дружина Аліна. Тим більше, що вона з дня на день має народити дитину. І в такий відповідальний момент – чоловіка нема поруч. Він у полоні «юридичних непорозумінь» двох країн. Він і ще 6 наших земляків.
Дмитро ГОНЧАР, “Закарпатська правда”