Православні та греко-католики Закарпаття святкують Преображення

Християни східного обряду сьогодні відзначають одне з 12-ти найважливіших церковних свят року. У цей день церквою згадується євангельський епізод про чудесне явлення Ісуса Христа у славі Божого Сина, що трапилося на очах кількох апостолів на горі Фавор. Уранці по храмах відправляються святкові літургії. Насамкінець богослужінь священики звершують чин освячення перших плодів – нового врожаю.

Традиційно віряни до кошиків вкладають виноград, мед і яблука. В українському народі здавна прижилися кілька “неофіційних” назв для цього свята. Цей день називають Другим спасом, Яблучним спасом або й просто – Спасом.

У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих. Звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися.

Для селян свято символізувало закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.

Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: “Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!”. Колись до цього часу правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх.

Церква таких вимог до вірян не висуває, проте нагадує, що свято Преображення завжди припадає на час Успенського посту. Відтак у цей день, за уставом, дозволяється споживати рибу, олію та вино. Проте заборона на м’ясо, молочні продукти та яйця зберігається.

tsn.ua