Через вибори лікарі перестали брати хабарі і давати “липові” довідки
Минулого року в чотирьох регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві стартував пілотний проект реформи охорони здоров’я. У його рамках на основі існуючих медустанов були створені центри первинної медико-санітарної допомоги.
За даними МОЗ станом на кінець 2011 року в пілотних регіонах створено 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги: у Вінницькій області – 27, Дніпропетровській – 53, Донецькій – 71 і в Києві – 9.
Надалі, за планами чиновників, планується розробити систему госпітальних округів. “Це усуне дублювання функцій медустанов і сконцентрує фінансові та людські ресурси в тих центрах надання медичної допомоги, які можуть надавати її на високому рівні”, – пояснила в одному зі своїх виступів заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова.
Зокрема, медзаклади почнуть працювати за трьома напрямками: первинна медична допомога, а саме послуги дільничного терапевта, амбулаторії та сімейних лікарів; консультації профільних фахівців та госпітальні служби; послуги клінік на базі профільних інститутів.
Частину медзакладів планується реструктуризувати, а деякі і зовсім закрити. На думку чиновників з МОЗ, це дозволить не розпорошувати бюджетні кошти, і направляти їх на вирішення конкретних проблем.
До великих змін
Перший етап реформи повинен завершитися в 2013 році. Після цього, чиновники проаналізують отримані результати, підкорегують програму реформування, і поширять її на всі міста країни. На 2015 рік заплановано впровадження страхової медицини. У Верховній Раді вже зареєстровано проект закону про впровадження обов’язкового державного медичного страхування громадян України.
Результати “пілота” офіційно ще не озвучені. Однак, кому хоч раз довелося побувати в медичних установах регіонів, які включені в пілотний проект, можуть оцінити якість наданих медичних послуг.
“Лікарі зараз відправляють пацієнтів зробити благодійний внесок у касу лікарні. Лікарі ж на особистій “подяці” безпосередньо від клієнта не наполягають”, – ділиться враженнями київський пенсіонер Олександр Єременко.
“У цьому році я не змогла купити собі довідку для басейну. Хоча і в минулому, і позаминулому році, я це питання вирішувала з лікарями без проблем. Але на цей раз мене змусили офіційно проходити обстеження, грошей не взяли “, – зізнається киянка Катерина Пустовойтенко.
“Коли я прийшла ставати на облік (я чекаю дитину) в лікарню, мені сказали зробити благодійний внесок. Але у мене кожна копійка на рахунку – дуже хворіє свекруха. Я пішла до головлікаря і заявила: “нічого нікуди платити не буду”. Я мала намір відстоювати своє законне право на безкоштовну медицину, і вже морально налаштувалася на скандал, але все обійшлося: мене прийняли і без грошей”, – говорить мешканка Донецька Марина Чугунок.
Втім, скептики запевняють – така ситуація, скоріше за все, тимчасова. Справа в тому, що лікарі бояться потрапити під скорочення, без якого, судячи з планів реформи, галузі найближчим часом не обійтися.
“Йдуть кадрові перестановки наверху, лікарі обережні, тому бояться засвітитися в скандальній історії”, – каже обізнанане джерело ТСН.ua в медичній сфері.
Пояснюється ситуація і майбутніми виборами в парламент – саме через це до сфери охорони здоров’я зараз так багато уваги і контролю. “По-перше, відкриваючи нові лікарні, будучи присутнім при урочистому відкритті кабінету з новим обладнанням, політики отримують шанс безкоштовно пропіаритися. По-друге, систему зараз жорстко контролюють чиновники – ніхто не знає, наскільки сильно може позначитися на настроях електорату погіршення якості медичного обслуговування “, – вважає Костянтин Д., політичний консультант, співробітник штабу однієї політсил України.
Реформа на папері
Експерти вважають, що надалі ситуація в галузі буде погіршуватися. І перше, на що вони звертають увагу – скорочення обсягів фінансування. Спочатку, на 2012 рік на фінансування системи охорони здоров’я планувалося закласти майже на 870 млн гривень більше, аніж торік. Але держбюджет прийняли з великим дефіцитом, і галузь так і не побачила обіцяних коштів.
“Нам не вистачає ліжок, персоналу, у нас старе обладнання, потрібно міняти віконні рами, проводити ремонт у палатах… Як за таких обставин можна гарантувати високу якість медичних послуг та реформування галузі?” – дивується головлікар однієї з обласних лікарень.
“На одного стаціонарного хворого в день виділяється близько трьох гривень, на найнеобхідніші ліки та препарати у лікарень немає грошей. Як ви думаєте, ми можемо відмовитися від благодійних внесків? “- міркує інший співробітник системи охорони здоров’я.
Зазначимо, в Україні на потреби охорони здоров’я офіційно виділяється від 3,6 до 4,2% ВВП. За нормативами Всесвітньої організації здоров’я, при фінансуванні охорони здоров’я менш ніж на п’ять відсотків від ВВП можна говорити про відсутність медичної допомоги в країні.
Лякає лікарів і ініціатива чиновників із профільного міністерства реформувати лікарняні установи. “Не можна ламати систему, не запропонувавши натомість нічого нового. Це веде до хаосу. Радянська система охорони здоров’я, створена академіком Миколою Семашко, була і є по своїй організаційній структурі кращою в світі”, – вважає головлікар, який побажав зберегти анонімність.
“Наша Луганська область не входить у список областей, в яких проводиться експеримент. Але місцева влада поспішає відрапортувати, що реформа проводиться. І під цей шумок закриваються лікарні “, – пише медсестра з Лисичанська на одному з тематичних форумів.
Українці впевнені, що скорочення кількості та реформування медзакладів не призведе до очікуваної економії державних коштів.
“Розділили нашу міську лікарню на два рівні. У результаті з’явилися дві бухгалтерії, два головлікаря, зі своїм штатом заступників-5-6 людей, штат заввідділень подвоївся, створюються нові господарські служби, які ділять між собою техніку… У результаті ні в одному підрозділі немає повного і навіть мінімального набору необхідного обладнання. В управління переходять практикуючі лікарі і як результат: допомогу населенню надавати нікому. Медики-пенсіонери йдуть на відпочинок, а молодь сюди не йде”, – коментує харків’янин на ім’я Валерій ситуацію в галузі охорони здоров’я на одному з харківських форумів.
“Вся реформа – тільки на паперах. Ходила з дитиною в лікарню взяти довідку для дитсадка після трьох тижнів оздоровлення. З’ясувалося, що таку довідку я можу отримати після того, як ми відстоїмо в черзі на прийом до лікаря. Але чому я повинна вести здорову дитину на прийом хворих дітей? Навіщо здоровій дитині штовхатися в чергах у тісних коридорах з хворими. Чому немає кабінету прийому здорових дітей? ” – обурюється Антоніна, жителька Донецької області.
Викликають в українців питання і темпи впровадження сімейної медицини – в Україні просто не готують таких фахівців у необхідній кількості. Та й коштів на медпункти, обладнання, забезпечення таких лікарів усім необхідним в держави просто немає.
Досить скептично ставляться жителі нашої країни і до страхової медицини. “У мене виникли невеликі післяпологові ускладнення. Я звернулася в приватну клініку за страховим полісом. Лікар, щоб його лікарня отримала якомога більше грошей, призначив мені лікувальні процедури, які мені, як потім з’ясувалося, призначати було не можна. У мене почалося запалення, піднялася температура, а антибіотики мені приймати було заборонено – я ще годувала дитину. Місяць я так промучилась”, – згадує киянка Олена Кириченко.
Подати до суду на недбайливого лікаря молода мама так і не зуміла, адже вона сама дала письмову згоду на проведення таких процедур. Втім, як стверджує, співрозмовниця ТСН.ua, вона все робила за рекомендацією лікаря і хто ж знав, що для клініки виявиться важливіше отримати більше грошей з клієнта, ніж виконувати свій прямий обов’язок – надати допомогу хворій людині?
Світлана Єрьоміна