Влада знову залишає Закарпаття сам на сам з великою водою
Протипаводковій програмі «Тиса» держава вже «заборгувала» близько 400 мільйонів.
Палата лише констатувала факт, відомий більшості закарпатців, які займаються протипаводковою програмою чи дотепер потерпають від щорічних повеней. З 2006-го, коли значно розширили фінансування, в передбаченому обсязі кошти надходили тільки раз – того ж року. Надалі в держави весь час не вистачало грошей. Причому що далі – ситуація лише погіршується. З урахуванням інфляції нині ніхто не може сказати, чи буде протипаводкова програма взагалі колись утілена в життя в повному обсязі.
«Починаючи з 2007-го, недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області становить уже близько 400 мільйонів», – розповідає керівник Дирекції будівництва водогосподарських об’єктів (структури, яка відповідає за реалізацію «Тиси») Ростислав Федів. Скажімо, на 2012 рік в державному бюджеті передбачили 100 мільйонів гривень, хоча за планом мало бути 250. Ба більше – кошти розподіли так, що 60 мільйонів Дирекція має отримати в листопаді і грудні, коли погодні умови можуть завадити будівельним роботам, а 20 млн – це борги, які слід віддати за роботи, виконані 2011-го.
«Як наслідок, на 1 серпня надійшло тільки 20 мільйонів, які пішли на погашення боргів, – продовжує пан Ростислав. – На нові об’єкти чи роботи на перехідних ми не отримали ще жодної копійки. Незважаючи на це, впродовж півтора місяця працюємо на 7 з 22 об’єктів, які передбачені на цей рік. Тобто намагаємося виконати план. У нас перехідних об’єктів на 2012-й – на більш ніж 150 мільйонів гривень. Наразі пра¬цюємо в борг, сподіваючись, що все ж таки дістанемо якісь гроші й зуміємо профінансувати вже виконані роботи».
Однак до комплексних заходів Дирекція приступити так і не може. Мова про будівництво польдерів і протипаводкових ємностей у горах. Згідно з програмою, зводити їх мали розпочати ще 2008 року. Однак кожен з об’єктів коштує близько 100 мільйонів гривень і розпочинати такі роботи, не знаючи, чи прийдуть на них гроші, неможливо.
Та є й ще одна проблема. «Через несвоєчасний ремонт наявних об’єктів протипаводкового захисту в басейні Тиси, триває їх руйнування. При цьому вартість робіт із відновлення й експлуатації зростає з кожним роком, – констатує в поширеному прес-релізі Рахункова палата. Звичайно, вже зведені об’єкти протипаводкового захисту (а це десятки кілометрів дамб, берегоукріплень і всього іншого) потребують догляду. Інакше вони просто понищаться. Дирекція будівництва водогосподарських об’єктів після зведення передає споруди на баланс Облводгоспу, який і повинен дбати про їхнє збереження. Однак фінансують Облводгосп так, що 95 % усього бюджету організація змушена витрачати на зарплати працівникам та оплату енергоносіїв. На все інше залишається мізер. Це, звісно, не означає, що структура взагалі не дбає про протипаводкові об’єкти, але зрозуміло, що утримувати їх належно вона не спроможна.
Таким чином на шостий рік реалізації програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси доводиться констатувати, що, без перебільшення, чудовий проект має серйозні проблеми через невиконання державою своїх фінансових зобов’язань. Очевидно, Закарпаття все ж надто далеко від столиці, тож наші проблеми для центральної влади чужі.
Юрій Лівак
