У Колочаві відкрили пам’ятник Роману Шухевичу

[Total: 0    Average: 0/5]

Цими днями з нагоди 70-х роковин заснування Української Повстанської Армії на території скансена відбулася значима подія, яка засвідчує безпосередню причетність Станіслава Аржевітіна до неї.

З його ініціативи та сприяння тут відкрито пам’ятник Роману Шухевичу — відомому українському політичному та військовому діячу, генералу-хорунжому.

Автор споруди-бюста на честь визначної особи — виходець з місцевого краю, нині львів’янин Петро Штаєр. Це не перша його скульптура, що має колочавську прописку.

Величними прикрасами гірського села, що привертають увагу і багаточисельних приїжджих, стали такі художні твори, як “Колочавський гусак”, “Джерело”, “Перло дорогоцінноє”, котре увіковічує сакральну творчість ХVІІ ст. — рукопис місцевого дяка Івана Лугоша, Покрова Пресвятої Богородиці, Ісус Христос, а також пам’ятники заробітчанам-колочавцям, яких аж понад сотню загинуло на далеких трудових “фронтах”, Тарасу Шевченку, Івану Франку, Миколі Шугаю, вчительці з України… За словами талановитого скульптора, це вже п’ята за рахунком робота, присвячена Роману Шухевичу. Перша з конкурсного твору встановлена у день відзначення 5-ої річниці Незалежності України у його рідному селі на Яворівщині у Львівській області.

Під час урочистого відкриття за присутності і чималої кількості екскурсантів, які в цей час відвідували музей “Старе село”, зокрема, волинян, львів’ян, харків’ян, запоріжців, у своїй промові Станіслав Аржевітін підкреслив історичну значимість в історії українського народу календарної дати — 70-річчя з дня утворення УПА — підпільної військово-політичної формації, яка боролася за самостійну Українську державу з радянським режимом у західних областях, відзначивши у національно-визвольному змаганні велику роль одного з її полум’яного ратоборця-командувача Романа Шухевича, який носив нелегальний псевдонім Тарас Чупринка і загинув у бою з підрозділом держбезпеки на околиці Львова. Цей пам’ятник дає можливість теперішнім і прийдешнім поколінням пізнавати і згадувати немеркнучі сторінки життєпису борні нашого народу за свободу.

Станіслав Михайлович наголосив про взаємозв’язок встановлення бюсту ключової постаті УПА саме у Колочаві. У цьому селі з 1949 по 1957 роки активно діяла і завдавала мороки держбезпекантам повстанська група Штаєра у складі 6 чоловік, на яку було заведено агентурну справу і її учасники зазнали репресій. Аржевітін, продовжуючи скрупульозно досліджувати історію визвольного змагання, не виключає і думку про те, що Роман Шухевич, як один з організаторів і командирів Карпатської Січі, міг бувати і у селі над Тереблею.

Давні події засвідчує і встановлений з почину нардепа у сусідстві бункер Штаєра, в якому переховувалися упівці, а також відреставрований чеський автобус, що перевозив агітаційні групи Карпатської України по Закарпаттю.

Варто добрим словом згадати ще одну заслугу Станіслава Аржевітіна: за його сценарієм кіностудією ім. О. Довженка у цьому селі знято художній фільм “Колочавські повстанці” (режисер-постановник В. Танюк), які відтворюють минулі історичні події. Головних героїв місцевих репресованих у кінострічці було доручено зіграти теперішнім родичам персонажів. Ним також підготовлено до друку і нову книгу з назвою “Карпатська Україна”.

Василь Пилипчинець, mizgir.com.ua

Comments are closed.