На Закарпатті мовної проблеми немає: люди споконвіків спілкуються усіма представленими там мовами
Через політиків мова стала засобом конфронтації і розколу суспільства.
Про це Gazeta.ua розповів депутат Закарпатської обласної Ради від “Фронту Змін” Богдан Кинів, коментуючи рішення облради щодо надання угорській, румунській та русинській мовам статусу регіональних.
Кинів розповів, що 21 грудня на розгляд сесії Закарпатської обласної ради був винесений проект рішення щодо мовного питання. Загалом таких проектів було 3 і в одному з них чітко йшлося про надання регіональним мовам, зокрема угорської, статусу регіональної на території Закарпаття. Ініціаторами проектів виступили представники угорських партій КМКС і УМДС.
“На жаль, питання мови як в Україні загалом, так, зокрема, і в регіонах, продовжує залишатися спекулятивним. Вирішив сколихнути громадськість і нагадати про себе – закинь на розгляд сесії “мовне” питання. До того ж, воно завжди носить політичне забарвлення. Люди на Закарпатті споконвіків спілкуються всіма представленими тут мовами, в одній сім’ї проживає декілька представників різних національностей, і ніяких конфліктів через це ніколи не виникало. А от завдяки політикам мова стала засобом конфронтації і розколу суспільства”, – наголосив він.
Депутат розповів, що обговорення цього питання викликало в облраді суперечки. Серед виступаючих депутатів на сесії дискусійні висновки звелися в основному до того, що надання мові статусу регіональної – це компетенція не Закарпатської обласної ради, а органів самоврядування тої чи іншої адміністративно-територіальної одиниці.
В результаті депутати проголосували за те, щоб взяти до відома дію Закону та рекомендували органам місцевого самоврядування за наявності законних підстав вжити заходи щодо його реалізації. За відповідне рішення проголосували 78 депутатів, 5 – утримались, жодного не було проти, 14 не голосували.
“В Україні є єдина державна мова – українська. Ми поважаємо культуру, традиції і мови інших народів, що проживають на території держави, не чинимо перешкод у функціонуванні і поширенні мов на територіях їх вживання, але державна мова повинна залишатися офіційною і знати її повинен кожен громадянин України, – підкреслив він. – Без урахування думки громадськості президент підписав “колесніченківський” мовний закон і він набув чинності. Тепер слово за депутатами нового парламенту”.