У Берегові єдиний ЖЕК … відмінили

Трагедії не сталося. Хто платить, той має усе, хто ні – той нічого…

Зелена трава на зимовому подвір’ї

Сніг у Береговому якщо й випадає, затримується ненадовго. Це – найтепліше місто Закарпаття. Коли довкілля вкрито білою ковдрою, багатоквартириний будинок по вулиці Шевченка 39 а майже нічим не вирізняється від сусідніх. Хіба що здалеку помітні його яскраво пофарбовані під’їзди, вікна-склопакети, нові двері з домофонами.

Зате коли сніг розтане – контрасти між багатоповерхівками стають разючими. Тут – зелені газони з декоративними деревцятами, там – гола земля, хоч промерзла, хоч розмокла, проте в обох випадках сіра та горбиста.

Таких контрастів не бачив більш ніде. Берегівчани до цієї картини звикли, а мені – справжня дивовижа. Але все потроху розумієш, спілкуючись із лідерами міської асоціації ОСББ «Берегсас».

На різних полюсах житлового сектора…

За квартири у Берегові справно платили близько половини його мешканців. Їхніх грошей вистачало на зарплату ЖЕКівських працівників. Інша половина цій конторі ніколи нічого не платила. Ремонтувати застарілі дахи й інженерні мережі, звичайно, не було за що.

Платники зневірилися мати користь від ЖЕКу, про капітальні ремонти й мови не було. Аж поки… Міський голова Іштван Гайдош (у ході останніх виборів здобув мандат депутата Верховної Ради – прим. автора) на сесії міської ради заявив: «Виділяти кошти ЖЕКові більш не будемо! Скільки б ми цю «корову» не годували, «молока» від неї не діждемося; як і порядку. Кошти, які пожирав ЖЕК, дамо об’єднанням співвласників. Вони їх використають краще».

Обтяжений багатотисячними боргами ЖЕК швидко збанкрутував, вже рік його не існує. На руїнах нині «відпочивають» понад п’ять десятків багатоквартирних будинків із тих 88, що є в місті. Мешканці «безгоспних» квартир не згадують про ремонти дахів і підвалів, заміну труб, впорядкування прибудинкових територій. Під’їзди схожі на землянки, якими пройшовся ураган. Власники ж раді: за квартири платити не треба, анархія – мати порядку!

Скільки б ниточці не витися… Ніщо не вічне, у тім числі труби й інші комунікації. А ще ці «нічийні» квартири набули такого негативного іміджу, від якого уже й не відхрестяться.

На іншому полюсі – власники багатоповерхівок, в яких діють ОСББ. Тут знайшли спосіб і власний добробут підвищити, і на реноме справжніх європейців заслужити.

Першопрохідцям важче

Про перші кроки ОСББ у місті депутат міськради Валерій Боровський згадує так: «Мені друзі розповіли, що є така форма господарювання. Створили власне об’єднання, йдучи навпомацки – попри те, що не всі в будинку й бажали. Були першими в місті, тож, звісно, під прицілом.

Почали з облагородження подвір’я: вивезли сміття, завезли чистий грунт, висіяли газонну траву та розрівняли землю катком. Налагодили шланговий автоматичний полив, щоб земелька не сохнула. Зазеленіла молода трава…».

Відтоді багато води витекло зі знаменитого берегівського термального басейну. Будинок, що розташований поряд, залишився тим самим, але все, що всередині й навколо – неначе з іншого світу. На підвіконнях – квіти, а поруч – фото. Одні з них розповідають, як разом доводилп «до ума» будівлю, інші нагадують про історію старовинного Берегова.

Окрім того, що всі під’їзди обладнані домофонами, тут – енергоощадне освітлення. У підвалах, які осушили й побілили – нові труби для подачі та відведення води. Газони відділили від проїздної частини залізними парканчиками, поряд – майданчик для відпочинку. Цікаво, що тут розважаються не лише діти. В окремій альтанці дорослі теж збираються, щоб поспілкуватися і, уявіть собі, навіть поласувати шашликом, приготовленим тут же на стаціонарному грилі.

Чимало вільного часу активісти цього ОСББ кладуть на алтар спільних справ, тож відпочивати вдається не завжди. У одній із кімнат у підвалі обладнали майстерню, де проходять «обкатку» всі технічні новації. Поряд – зала для занять фізкультурою; в ній молодь качає м’язи.

лідери асоціації «Берегсас» (справа наліво): Валерій БОРОВСЬКИЙ, Наталія МАГА, Сергій САСИН, Наталія МАГА, Олексій КАЛАКУТСЬКИЙ, Йосип КІШ

«Дощ заливав квартиру – я й узявся до справи»

– Плоскі дахи – одне з найуразливіших місць на будинках, – розповідає голова ОСББ «Витязь-Берегово» Йосип Кіш. – За 36 років у будинку ніколи не було планових ремонтів. Дах протікав так, що й незрозуміло, звідки вода просочувалася. Сусіди, знаючи, що я раніше працював головним інженером автопарку, головним контролером заводу, вмовляли очолити ОСББ. Коли на четвертому й п’ятому поверхах вже погоріли щитові, а у своїй квартирі мені довелося викинути паркет, я перестав відпиратися. Взявся.

Це об’єднання постало всередині 2011-го, і того ж року отримало від міста замалим не 24 тисячі гривень; ще майже така ж сума набралася з внесків мешканців. Вже наприкінці року на будинку з’явилася нова покрівля, причому з десятирічною гарантією. У наступному році поміняли вікна на сходових клітинах на склопластикові. І температура в під’їзді піднялася, і квіти не вимерзають. Тепер думають про заміну головної електрощитової, перевстановлення щитових на поверхах, заміну вхідних дверей.

Не платиш – іди до суду!

Мешканці сусідніх будинків не проти, щоб і у них так було красно. Та як заходиться про майбутню оплату – замовкають. Деякі навіть гордяться, що нині вони НІКОМУ не платять.

А в усіх багатоповерхівках з ОСББ сплачують по 50 копійок за квадратний метр. Щоб за послуги не платили, тут НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!
Постановка питання сподобалася не всім. Довелося пройти крізь «сім кіл пекла», перш ніж змусили незгідних змиритися з «правилами гри».

Валерій Боровський витягає стос паперу, демонструючи купу скарг у контролюючі органи, які пережив за останні роки. «Змушений купу часу витрачати, щоб «відбиватися» від нападів, а от скаржники, хоч їх писання не підтверджуються, не несуть за це жодної відповідальності», – додає.

– Скаргу беруть до розгляду і перевіряють з усією ретельністю навіть тоді, якщо це – анонімка, – нарікав голова ОСББ «Мужайська 107» Олексій Калакутський. – Але неплатників я таки змушував платити – через суди. Таких судових позовів у моїй практиці вже шість!

– На будь-які витрати маємо підтверджувальні документи, і кожен вид робіт у будинку погоджений із мешканцями, – додає лідер цього ОСББ. – Жодна з перевірок не виявила порушень, та нервів чимало з’їдено! Слід бути більш уважними, коректними до людей, які роблять суспільну справу. Дехто з колишніх керівників об’єднань не витримав: хай, мовляв, цим займається хтось інший, сил більше немає. Такі ОСББ припинили існування, на їхньому місці – розруха…

Керівники ОСББ, яких у місті 32, несуть на власних плечах вантаж громадських справ. Без копійки зарплати, з купою обов’язків, вони не претендують на особливі подяки, вдовольняючись тим, що в їхніх будинках і навколо них – чисто й затишно. А хто замість нас понесе цю ношу? Чи є готові? – запитують себе. І відповідають: поки що – ні. В цьому полягає і унікальність, і складність їхньої роботи. В місті 56 багатоквартирних будинків усе ще залишаються без ОСББ, новостворених за останній рік – всього кілька.

Вітер із міської ради – у паруси

Місто з року в рік підкладає своє плече. Сума коштів, виділених на підтримку ОСББ, зростає: від 204 тисяч гривень у 2009-му до 435 тисяч – у 2012-му. За розподілом грошей наглядає комісія, основу якої становлять члени асоціації «Берегсас». Кошти умовно накопичують для кожного ОСББ: раз у кілька років воно повинно отримати суму для виконання масштабних робіт. Звичайно, всі ремонти – на умовах паритетного з владою співфінансування.

Досвід міської ради Берегова, яка відмовилася від неефективного ЖЕКу, а також практика діяльності керівників місцевих ОСББ поки що мало відомі навіть у Закарпатті. Наша газета розповіла читачам про позитивний приклад, вважаючи, що він багато кому знадобиться і в області, і за її межами.

Василь БЕДЗІР для “НЕДІЛІ”

http://nedilya.net